Науково-дослідний інститут астрономії Харківського національного університету імені Каразіна стоїть перед серйозною загрозою через хронічне недофінансування. Про це заявив директор установи Вадим Кайдаш у розмові на Українському Радіо Харкова, розповівши про ризики для існування наукової установи, проблеми в її роботі, а також про можливості залучення фахівців до створення Космічних сил України та досягнення Харківської астрономічної школи.
Проблема фінансування виникла через систему конкурсного розподілу коштів на наукові дослідження. Міністерство освіти і науки України проводить конкурси на фінансування наукових проектів, однак обсяги підтримки залишаються мінімальними. Каразінський університет подав 24 проекти, але підтримку отримали лише чотири. Серед відхилених проектів опинилися чотири астрономічні дослідження.
При оцінці конкурсних пропозицій залучаються спеціалісти з різних наукових інститутів України, які надають свої висновки, а також фахівці Міністерства можуть додавати бали. За словами Кайдаша, у відповідях на відхилення проектів вказувалося на те, що актуальність підтримки астрономічних досліджень нині не дуже велика і що виконання таких наукових проектів не вчасно — з чим директор категорично не згідний.
Кайдаш наголошує на важливості фундаментальних досліджень для розвитку прикладної науки. На його думку, держава вимагає від учених проривних світового рівня досліджень, які б підвищили обороноздатність країни в умовах війни, але при цьому часто ігнорує роль фундаментальної науки. Однак саме фундаментальні дослідження створюють основу для передачі нових знань у прикладну науку, а потім у конкретні винаходи, нові матеріали та технології. Викреслюючи фундаментальну науку з переліку пріоритетів, держава порушує цей ланцюг, що неминуче призведе до застою.
Унікальність астрономічної науки в Україні полягає в тому, що астрономів у країні небагато, а базові дослідження зосереджені практично у кількох лабораторіях та інститутах. Якщо не надавати хоча б мінімальної підтримки таким фахівцям, то через деякий час просто не вдасться знайти учених, які змінять галузь.
Міністерство освіти і науки має власну політику підтримки вчених, яка передбачає надання базового фінансування передовим групам та передовим університетам для підтримки проривних досліджень, тоді як конкурсні проекти розглядаються як додатковий источник. Базове фінансування, яке отримує інститут, залишається мінімальним, і Міністерство обіцяє його збереження у наступних періодах, однак цього також недостатньо для повноцінної підтримки наукових груп.
Щодо конкретних сум, то Міністерство освіти і науки зазвичай пропонує в конкурсах близько одного мільйона гривень фінансування на рік на всю дослідницьку групу. Ці кошти мають покривати зарплати, витратні матеріали та прилади. На місяць це становить приблизно 40-50 тисяч гривень на групу — фактично підтримка на рівні дуже скромних зарплат. Таким чином, чотири відхилені проекти на загальну суму чотири мільйони гривень на рік означають серйозні втрати для інституту.
Кайдаш наголошує, що інститут не складає руки в очікуванні допомоги. Однак існує аспект, пов'язаний із військовою ситуацією в країні. Чугуївська наглядова станція Каразінського університету була єдиною астрономічною обсерваторією у країні та однією з університетських оптичних обсерваторій. Під час російської окупації станція була розбита — російські військові перебували там півроку. Тільки за приладами інститут має збитки на кілька мільйонів гривень. Наразі станцію законсервовано.
Спільно з колегами з Києва директор створив фонд відновлення наглядової станції і звертається до всіх небайдужих людей з проханням допомагати. Кайдаш мріє про новий телескоп, оскільки астроном без телескопа — це неможливо. Інститут намагається співпрацювати з закордонними колегами, зокрема з американськими астрономами, та звертається до європейської спільноти. Директор вважає, що влітку буде можливість звернутися до керівництва Міжнародної Астрономічної спілки.
До кінця 2024 року в науково-дослідному інституті працювало 20 співробітників, які займаються науковими дослідженнями. Оскільки чотири проекти не пройшли конкурс, інститут втратить половину свого персоналу. Молоді фахівці, необхідні для оновлення та передачі знань, не можуть чекати на обіцянки фінансування і переходять у суміжні сфери — інформаційні технології та бізнес. Людей намагаються зберігати, і частина команди працює на волонтерських засадах, однак це не є стійким рішенням.
Чотири проекти, про які йдеться, відображають основні напрями наукової діяльності інституту. Це дослідження Місяця, дистанційне зондування планет, вивчення Сонячної системи та її тіл, дослідження об'єктів, що наближаються до Землі, а також далеких об'єктів у Всесвіті. Інститут відомий роботою над космічними проектами, які виконуються та виконувались у Європі, Південній Кореї та американськими вченими.
Щодо можливості залучення спеціалістів інституту до створення Космічних сил України, Кайдаш вважає, що якщо держава хоче створити космічні сили, то повинні бути люди, які займаються космічними дослідженнями. Космос сам себе не вивчить. Без підтримки фундаментальних та прикладних досліджень у космічній сфері дуже важко створювати такі сили в Україні. Дослідження інституту причетні до військової тематики — це стосується досліджень малих об'єктів у навколоземних орбітах та встановлення точних систем координат, які використовуються у військовій справі.
Харківська школа астрономії має чим пишатися. Астрономічна спільнота вшановує своїх колег, надаючи імена вчених окремим об'єктам Сонячної системи, кратерам на планетах та астероїдам. Понад 40 об'єктів у Сонячній системі названо іменами харківських учених, які працювали та викладали в обсерваторії та університеті. Буквально під час війни кілька співробітників інституту отримали честь від Міжнародної Астрономічної спілки — їхніми іменами названо реальні об'єкти в Сонячній системі. Зокрема, на честь фахівця з оптичних властивостей поверхонь малих тіл Сонячної системи Ірини Бєльської з Харкова у 1978 році було названо астероїд «8786 Belskaya».
В останні роки інститут відкрив кілька подвійних та потрійних астероїдів у Сонячній системі, які раніше були невідомі науці. За останнє десятиліття дослідники підтвердили ефект кольорового опозиційного ефекту поверхні Місяця, який раніше був отриманий за лабораторними даними, але за космічними спостереженнями його ніхто до них не спостерігав. Місячний ґрунт відбиває світло дуже специфічним чином, не так, як земний. Крім того, інститут мав проект із американськими колегами, які досліджували Марс за допомогою космічного телескопа «Габбл». Харківські астрономи знайшли новий вигляд напівпрозорих хмар, дуже високо в марсіанській атмосфері, що мають унікальні поляриметричні властивості.
Щодо співпраці з NASA, то у повідомленні колеги Кайдаша Віктора Корохіна йдеться про перспективний план досліджень Місяця, який розробляється NASA. Цей план був викладений у мережу, і харківські вчені його цитували. NASA спирається на відомі наукові факти, зокрема посилається на дослідження інституту при розробці своєї програми дослідження Місяця.
Щодо залучення молоді до астрономії, то є зацікавлені молоді люди, але їх дуже мало. Щорічний набір на астрономічну спеціальність — фізика та астрономія на фізичному факультеті Каразінського університету — становить 10-15 абітурієнтів на рік. Інститут намагався витримувати цей баланс навіть під час війни, однак у 2024 році стався провал — змогли набрати лише половину від звичайної кількості. Існує тенденція, що технічні спеціальності та спеціальності, пов'язані з природничими науками, вибирають не так часто, як гуманітарні.
Кайдаш наголошує на важливості підтримки астрономічної науки та проведення досліджень з кількох причин. По-перше, це важливість збереження наукових шкіл, які дуже важко потім відновлювати. Наукові школи складаються з молодших учених та їхніх учителів, це передача знань від покоління до покоління. По-друге, держава вимагає космічних досліджень, хоче мати Космічні сили — отже, вона має підтримувати фундаментальну та прикладну науку у цій сфері. По-третє, політики періодично хвалять Україну як космічну державу, але космічна держава без людей, які займаються космосом, неспроможна існувати. Без фахівців, без наукових шкіл, без дослідницьких груп космічна держава залишається лише гаслом.