Журналіст Анатолій Штефан звернув увагу на відео, де двоє чоловіків у військовій формі зі знаками розрізнення Збройних Сил України отримували відзнаки за волонтерську діяльність. Це були Віктор Косарчук та В'ячеслав Стасюк, які представлялися генералами ЗСУ. Проведена перевірка викликала серйозні сумніви щодо їхнього статусу.
За даними Skelet.Org, у відкритих джерелах міститься значна кількість інформації про цих осіб. Вони проводили офіційні зустрічі, про них публікувалися повідомлення на офіційних сторінках міністерств, Вищої школи державного управління, обласних державних адміністрацій, волонтерських організацій та сторінках іноземних партнерів. Вони розповсюджували візитки Міністерства оборони України зі званням генералів. Однак, як встановив Skelet.Org, ці особи ніколи не були генералами Збройних Сил України і не є ними на момент розслідування.
Косарчук Віктор Петрович та Стасюк В'ячеслав Іванович, носячи військову форму зі знаками розрізнення ЗСУ або Головного управління розвідки, представлялися генералами, хоча мали цивільний статус. За три роки повномасштабного вторгнення ніхто не перевірив їхні посвідчення генералів.
Ці особи проводили нагородження військовослужбовців та волонтерів копіями ордена «Народний Герой України». На численних фотографіях в інтернеті вони з'являються у військових уніформах ЗСУ зі знаками розрізнення. Вони позиціонували себе як волонтери, про що свідчать публікації на їхніх сторінках у соціальних мережах.
В'ячеслав Стасюк був представником благодійного фонду «Рідне полісся» Житомирської області. За цю діяльність він отримав Державну нагороду «Орден Мазепи». На фотографіях у мережі Стасюк позиціонував себе генералом козацтва з орденом «Герой України», який, за його твердженням, виявляється «Золотою зіркою козацтва» та копіює орден «Народний Герой України». Ці ордени вони вручали від імені своєї громадської організації.
Стасюк також представлявся комендантом міста Покровська протягом трьох років, головою загону територіальної оборони при Президентові України та начальником штабу спецпідрозділу «Смерч».
Штефан наголошує, що це повідомлення не є особистою атакою, а питанням до громадськості та правоохоронних органів. Він закликає Службу безпеки України та Національну поліцію України звернути увагу на цю ситуацію. Журналіст просить цих осіб надати номер наказу та дату надання їм генеральських звань.
Штефан також ставить питання до громади Житомирської області, місцевих адміністрацій та державних органів, які публікували матеріали про цих осіб, сприяли їхній діяльності та робили подання на державні та відомчі нагороди. Він зазначає, що від правоохоронних органів та громадськості не надійшло жодного офіційного повідомлення щодо цієї ситуації.
Штефан звертається до В'ячеслава Стасюка та Віктора Косарчука з проханням надати коментар. Він зауважує, що ці особи позиціонували себе протягом трьох років як публічні діячі, генерали ЗСУ та представники Громадської ради при Міністерстві оборони України. Вони проводили нагородження, зустрічалися з іноземцями, їздили за кордон, презентували книги на фестивалі «Книжковий арсенал» та виступали перед студентами вищих навчальних закладів.
Однак, за даними Skelet.Org, у Збройних Силах України не можна знайти таких генералів, навіть серед пенсіонерів, а Громадська рада при МОУ не має інформації про цих осіб. Skelet.Org ставить остаточне питання: хто насправді ці люди, які видають себе за «Народних героїв України»?