← Назад

Екс-заступник Кличка Оленич та справа про парк «Нивки»: чому кримінальне провадження застопорилося

2025-05-22 00:47 · Skelet — Наші скелети · творець
Антикорупційні органи · Бізнес та корпоративні схеми · Вибори та політпартії · Держзакупівлі та тендери · Земля та забудова · Кримінал · Медіа та свобода слова · Міжнародні зв’язки · Місцева влада · Оборона та ВПК · Освіта · Правоохоронні органи · Статки та декларації · Суди та судова система · Центральна влада

Відкрити оригінал

Петро Оленич, ДІАМ, Нивки, Степан Івахів, Ігор Пилипишин, ТОВ «Українська марка»

Протягом останніх років столиця вела активну боротьбу проти незаконної забудови на території природно-заповідного фонду. Однією з найрезонансніших справ стала історія з парком «Нивки» у Шевченківському районі Києва, де приватна компанія намагалася звести житлово-офісний комплекс на землі, що належала до озеленених територій загального користування.

Земельна ділянка на вулиці Лагерній, 28 площею 0,6 гектара стала центром конфлікту між забудовником, органами влади та громадськістю. За інформацією джерел Skelet.Org, ключову роль у спробі легалізувати цю забудову відіграв Петро Оленич — екс-директор Департаменту земельних ресурсів КМДА, який згодом став заступником голови міськдержадміністрації.

Історія конфлікту розпочалася з рішення Київської міської ради. 19 грудня 2019 року рішенням №579/8152 Київрада передала земельну ділянку на вулиці Лагерній, 28 в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Українська марка» на п'ять років. Офіційною метою було будівництво та обслуговування житлово-офісного комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями торгово-офісного призначення та підземним паркінгом. На той час зазначена земля перебувала у переліку озеленених територій загального користування як східна частина парку «Нивки» і була виключена з Програми розвитку зеленої зони міста та концепції формування зелених насаджень у центральній частині.

У пояснювальній записці до проекту рішення зазначалося, що на ділянці розташовані дві нежитлові будівлі площею 15,2 та 594,7 квадратних метрів, якими з 2013 року володіло ТОВ «Українська марка». У документі також говорилося, що згідно з Генеральним планом Києва, за функціональним призначенням ця ділянка відноситься до території багатоповерхової житлової забудови та частково до території вулиць та доріг.

Проте передісторія цього рішення виявилася складнішою. 20 грудня 2017 року Київрада рішенням №1005/4012 затвердила детальний план території у рамках проспекту Перемоги та низки вулиць. За словами столичних активістів, одним із суттєвих недоліків цього документа було те, що в ньому не вказувалися межі парку «Нивки». Ділянка на вулиці Табірній, 28, яка згідно з графічними матеріалами Генплану Києва належала до озеленених територій загального користування, у детальному плані території в цій зоні вже була відсутня.

Наступного кроку компанія зробила 19 жовтня 2020 року, коли Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ТОВ «Українська марка» містобудівні умови та обмеження на проектування будівництва на вказаній ділянці. На порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва не вказувалася більшість вихідних даних із запланованої забудови — фактично в документі лише зазначено, що на вказаній землі в майбутньому може бути збудовано будівлю заввишки до 25 поверхів.

У липні 2023 року Департамент державного архітектурно-будівельного нагляду провела позапланову перевірку дотримання Департаментом містобудування та архітектури КМДА вимог законодавства. Інспектори встановили низку фактів, згідно з якими чиновники столичної мерії не мали права надавати цей документ. По-перше, містобудівний департамент КМДА затвердив містобудівні умови та обмеження з порушенням передбаченого законодавством десятиденного терміну після отримання заяви від потенційного отримувача. ТОВ «Українська марка» звернулося до чиновників 16 жовтня 2020 року, тоді як документ було видано лише 6 січня 2021-го.

По-друге, інспекція з'ясувала, що містобудівні умови та обмеження не відповідають намірам забудови відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні. Проектувати будівництво житлово-офісного комплексу було б можливим, якби ділянка за функціональним призначенням належала б до території громадської забудови. Водночас, згідно з графічними матеріалами Генерального плану Києва, ця земля за функціональним призначенням належить до території об'єкта природно-заповідного фонду. Департамент містобудування та архітектури КМДА навіть не надав суду жодних доказів на підтвердження того, що він діяв правильно та за законом.

Цих аргументів вистачило для того, щоб переконати суд. 30 квітня 2025 року Київський окружний адмінсуд задовольнив вимоги Державної інспекції архітектури та містобудування. Вказана компанія та профільний департамент столичної мерії ще мають право на оскарження такого судового вердикту в апеляційній інстанції.

Паралельно з адміністративними судовими справами розвивалася й кримінальна історія. У січні 2021 року Київська міська прокуратура подала до Господарського суду Києва позов про визнання незаконним та скасування рішення столичної міськради №579/8152 та визнання недійсним договір оренди ділянки. Правоохоронці вказали на те, що ця ділянка є територією природно-заповідного фонду, тому проект землеустрою щодо його відведення мав бути узгоджений структурним підрозділом КМДА у сфері охорони навколишнього природного середовища, чого зроблено не було.

Київ, вул Лагерна 29, Ділянка

Прокурори також наголосили, що зазначеним проектом землеустрою було змінено категорію спірної ділянки, що не було погоджено з Кабінетом Міністрів України. Крім того, правоохоронці вказали на те, що ТОВ «Українська марка» не мала отримати земельну ділянку в оренду на неконкурентних засадах, поза аукціоном, адже площа розташованих на ній будівель майже в 10 разів менша за площу землі. За законодавством компанія могла отримати землю лише для експлуатації та обслуговування зазначених об'єктів нерухомості, а іншу вільну землю — лише на конкурентних засадах.

Позивачі також зазначали, що столична міськрада не могла передавати цю ділянку в оренду, оскільки вона не мала на себе право використання цієї землі. 1 квітня 2021 року столичний господарський суд відмовив прокуратурі у задоволенні позову. Втім, правоохоронці подали апеляційну скаргу до Північного апеляційного господарського суду. 22 вересня 2021 року вказаний суд задовольнив таку скаргу, відповідно, задовольнивши вимоги прокуратури. Крапку в цій справі встановив Касаційний господарський суд — 8 жовтня 2024 року його колегія суддів відмовила «Українській марці» та Київраді у задоволенні їхніх касаційних скарг.

Паралельно з цим розвивалося й кримінальне провадження. 13 січня 2021 року Шевченківське управління Національної поліції Києва відкрило кримінальне провадження №42021100000000000 за фактом можливих порушень під час здійснення землевідведення. Фігурантам цієї справи інкримінувалося вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 366 Кримінального кодексу України — службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки.

На етапі досудового розслідування правоохоронці висунули версію, що головним винуватцем є директор комунального підприємства «Управління зеленими насадженнями» Шевченківського району. Йшлося про те, що саме він підписав листа від 22 липня 2019 року, в якому зазначалося, що ділянка не входить до парку Нивки і не закріплена за вказаним комунальним підприємством. Водночас, як вважали в Національній поліції, все було навпаки, а тому фактично йшлося про незаконне вибуття ділянки з користування управління та його подальшу передачу під забудову.

6 жовтня 2021 року Шевченківський районний суд Києва в рамках цього слідства, за клопотанням правоохоронців, наклав арешт на ділянку по вулиці Табірній, 28, заборонивши її відчуження та проведення на ній будівельних робіт. Згодом, 4 лютого 2022 року, той самий суд продовжив термін розслідування даного провадження до 5 серпня того ж року. Але зараз ця справа, схоже, не розслідується — ухвала про продовження термінів є останньою, опублікованою в держреєстрі судових рішень.

Паралельно з цим, 29 квітня 2021 року, ТОВ «Українська марка» зареєструвало у Державній архітектурно-будівельній інспекції повідомлення про початок будівельних робіт зі зведення житлово-офісного комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями торговельно-офісного призначення та підземного паркінгу. Генеральним підрядником було вказано ТОВ «Юнібілд». У документі, розміщеному в системі, не вказувалися вихідні дані будівництва, але уточнювалося, що клас наслідків цих робіт — СС1 (новобудови з незначними наслідками). Це виглядало досить дивно, оскільки, як зазначалося вище, згідно з містобудівними умовами та обмеженнями, мова могла йти про зведення будівлі заввишки 25 поверхів.

Втім, надалі ТОВ «Українська марка» виправилося: у травні 2021 року компанія погодила нову проектну документацію про проведення робіт та подала заявку до Державної архітектурно-будівельної інспекції про отримання нового дозволу на будівництво того ж об'єкта, але вже з класом наслідків СС3 (будинки, споруди із значними наслідками). Проте 14 грудня 2021 року Держархбудінспекція відмовила у видачі такого погодження.

Підстав для цього було декілька. Зокрема, у інспекції зазначили, що через накладення арешту забудова ділянки на вулиці Табірній, 28 на той час вже була неможлива. Крім того, ТОВ «Українська марка» не надала інспекції певної інформації, передбаченої статтею 69 Повітряного кодексу України, яка стосується обмеження використання приаеродромної території. У рішенні про відмову повідомлялося, що ТОВ «Українська марка» збиралася побудувати на зазначеній території два житлові будинки (5 та 25 поверхів відповідно), офісний будинок (4 поверхи) та трирівневий підземний паркінг. Будівництво планувалося здійснювати у межах 5 пускових комплексів, а підрядником цих робіт компанія відзначала ТОВ «Юнібілд».

Літом 2021 року на будмайданчику на вулиці Табірній, 28, де проводились підготовчі роботи, розпочалися протести місцевої громади. Активісти виступали проти забудови, називаючи однією з причин те, що фактично вказана ділянка входить у межі парку «Нивки». У той період екоактивіст Михайло Погребиський зазначав, що Міністерство захисту навколишнього середовища та природних ресурсів мають зберігати картографічні матеріали про всі землі природно-заповідного фонду, які в рамках судової суперечки могли стати доказом належності оспорюваної ділянки до таких територій. Проте, за його словами, Мінекології навіть не потрудилося виступити на боці правоохоронців у цьому судовому процесі.

Активіст також нагадав, що, згідно із законом «Про природно-заповідний фонд України» та Земельним кодексом, Київрада не має права на свій розсуд змінювати площу та межі об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення без погодження з Кабінетом Міністрів, тим більше віддавати такі землі під забудову.

парк Нивки, ТОВ «Українська марка»

Національне антикорупційне бюро зацікавилося цією справою у червні 2022 року, коли відкрило кримінальне провадження. За інформацією НАБУ, ТОВ «Українська марка» здійснили дії, спрямовані на забезпечення реалізації намірів товариства з будівництва житлово-офісного комплексу на зазначеній ділянці з нормативною грошовою оцінкою 17,2 мільйона гривень, що належала до території об'єкту природно-заповідного фонду — парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

2 листопада 2023 року підозра у цій справі отримав сам Петро Оленич — екс-директор Департаменту земельних ресурсів КМДА і на той час заступник голови міськдержадміністрації з питань здійснення самоврядних повноважень, який займався земельними та будівельними питаннями. Йому офіційно інкримінувалося вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 28 та частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України — зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи, використання посадовим становищем всупереч інтересам служби, скоєне за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки.

Детективи НАБУ встановили, що у листопаді 2019 року Петро Оленич, тоді ще перебуваючи на посаді директора Департаменту земельних ресурсів КМДА, отримав на розгляд проект землеустрою щодо відведення приватній компанії ділянки площею 0,6 гектара у східній частині парку «Нивки» під будівництво. Цим же документом було передбачено вилучення цієї землі із природно-заповідного фонду. За кілька місяців до цього, у липні 2019-го, земельний департамент КМДА надіслав цей проект на доопрацювання — саме через належність ділянки до природно-заповідного фонду.

Втім, за інформацією правоохоронців, Петро Оленич проігнорував цей факт і все ж таки подав проект рішення щодо передачі даної ділянки в оренду на розгляд Київради. При цьому, як зазначають правоохоронці, щоб забезпечити гарантоване голосування депутатів за цей проект рішення, чиновник зазначив у пояснювальній записці до нього, що ділянка не входить до природно-заповідного фонду. За даними НАБУ, це не відповідало дійсності та спростовувалося інформацією бази міського земельного кадастру, яка перебувала у віданні Департаменту земельних ресурсів КМДА.

Петро Оленич та його захист заперечували причетність до таких злочинів та наполягали на необґрунтованості підозри. Вони наголосили, що насправді ділянку на вулиці Табірній, 28 «геодезично не сформовано» і не входить до меж парку, але правоохоронці, мовляв, не довели протилежне. Крім того, екс-чиновник та його адвокати вказували на те, що, за інформацією Офісу Генерального прокурора, дільниця «була виділена з парку», але в прокуратурі не уточнили, як він туди потрапив і яким чином її визначили.

Сторона звинувачення вказувала на те, що проект землеустрою щодо відведення ділянки саме з таким цільовим призначенням узгодив Державний геокадастр. Судова постанова щодо Оленича від 22 листопада 2023 року зафіксувала отримання ним підозри.

Незабаром після цього, 15 листопада 2023 року, про підозру було повідомлено й екс-директору ТОВ «Українська марка» Віталію Арцимовичу — за частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 28 та частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України, тобто за допомогу у скоєнні вищезгаданого злочину. При цьому навколо цієї особи розвивався справжній детектив.

Петро Оленич, судова постанова, 2023

НАБУ під час проведення негласних слідчих дій встановили, що вказаному громадянину зателефонував якийсь чоловік і повідомив директора «Української марки», що тому потрібно «зачистити робочі місця та видалити всі можливі документи, що компрометують, особливо стосуються Лагерної, і взагалі вичистити все». А вже після обшуку, який проводили правоохоронці, Віталій Арцимович сам зателефонував до згаданого громадянина і повідомив, що у нього був обшук, під час якого у нього було вилучено жорсткий диск комп'ютера та особистий мобільний телефон. При цьому директор «Української марки» зазначив, що він «не встиг почиститись», оскільки не міг уявити, що детективи НАБУ приїдуть так швидко.

У березні 2024 року НАБУ повідомило про передачу справи стосовно Оленіча та Арцимовича на розгляд суду по суті. Але станом на сьогоднішній день відповідних обвинувальних актів досі не розглянуто. Більше того, судові рішення у кримінальній справі, в якій Оленичу та Арцимовичу були вручені підозри, відсутні в Єдиному держреєстрі судових рішень, що може свідчити про те, що такі документи було вилучено. Втім, Skelet.Org вдалося знайти їх в аналітичній системі Youcontrol.

За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ «Українська марка» було зареєстровано у травні 2006 року. Його керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром із серпня 2020 року є киянин Олександр Придибайло. Його попередником на посаді директора був Віталій Арцимович (із серпня 2018 року), а попередньою власницею компанії була Людмила Потушинська.

Олександр Придибайло також є керівником ТОВ «Експо-Буд» — компанії, яка засвітилася у гучному скандалі довкола 7,8 гектара лісу у заказнику «Дарничанка» — біля колишнього хутора Рибного у Дніпровському районі Києва. Столична прокуратура в судовому порядку вимагає скасувати реєстрацію за зазначеною компанією відповідної ділянки. Правоохоронці встановили, що «Експо-Буд» фактично отримав цю землю без погодження Київради та Кабінету Міністрів України, хоча законодавство суттєво обмежує відведення у приватні руки лісогосподарських земель. Крім того, прокуратура заперечує зміну цільового призначення цієї землі, через яку ділянка може втратити свою природоохоронну цінність та використовуватись для житлової забудови.

В даний час система Youcontrol відносить ТОВ «Експо-Буд» до групи «Континіум», до якої входять понад двісті компаній. Основний прибуток групі приносять мережа автозаправних станцій під брендом WOG та молочний холдинг, який займається виробництвом сирів під торговою маркою Комо. Групу «Континіум» було засновано 1992 року Ігорем Єремєєвим — відомим бізнесменом та народним депутатом IV, VII та VIII скликань Верховної Ради, який помер у 2015 році після падіння з коня.

Станом на сьогоднішній день ключовими особами зазначеної групи Youcontrol називає Степана Івахіва (нардепа VII-IX скликань, у поточній каденції парламенту є безпартійним і входить до групи «Партія «За майбутнє») та його колишню дружину Світлану Івахів (співвласник мережи заправок). Крім того, за даними Youcontrol, раніше ТОВ «Експо-Буд» мало відношення до так званої «групи сім'ї Пилипишина», що об'єднує понад шість десятків компаній, зайнятих у сферах будівництва, нерухомості та сільського господарства.

Ключовими особами цієї групи є Віктор Пилипишин (нардеп VII скликання Верховної Ради та екс-голова Шевченківської районної у Києві державної адміністрації) та його зять Костянтин Яловий (депутат Київради VII-VIII скликань від партії «Єдність»). Батько останнього Володимир Яловий є депутатом Київради поточного IX скликання, а раніше був депутатом І, IV та VIII скликань міськради та працював заступником нині покійного Олександра Омельченка, коли він був Київським міським головою та очолював КМДА.

Олександр Придибайло також є офіційним директором ТОВ «НВФ «Талер» та ТОВ «АМ Україна», які також мали відношення до «групи Пилипишина». Не чужим для оточення Пилипишина є й Віталій Арцимович. Зараз він є директором ТОВ «ДЛОК «Дніпровські хвилі» та ТОВ «Примател», власниками яких є батько вказаного екс-нардепа Петро Пилипишин.

Що стосується Петра Оленіча, то Департамент земельних ресурсів КМДА він очолював з 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, після чого пішов «на підвищення», ставши заступником Віталія Кличка у КМДА. За розподілом обов'язків він контролював, зокрема, сфери земельних відносин, містобудування та цифровізацію. В останній посаді він працював до березня 2025 року, поки не був звільнений після вручення підозри у резонансній кримінальній справі, відомій під назвою «Операція «Чисте місто».

У рамках цього виробництва, яке також розслідує НАБУ, правоохоронці встановили факти ймовірного незаконного виведення з комунальної власності громади Києва земельних ділянок загальною вартістю 11,6 мільйона гривень, а також підготовки до заволодіння ще шістьма ділянками загальною вартістю 83,7 мільйона гривень. Усе це робилося так званою «туалетною схемою» — коли Київрада виділяла землю під невеликі будівлі чи взагалі неіснуючі будівлі, таким чином оминаючи процедуру аукціонів.

За даними слідства, на чолі цієї злочинної організації стояв Денис Комарницький (екс-депутат Київради, бізнесмен та юрист), а її членами, окрім Петра Оленіча, було кілька депутатів міськради, директорів столичних комунальних підприємств та інших осіб. При цьому, схоже, що участь у таких махінаціях принесла Оленичу чимало неофіційних доходів.

Журналісти видання Бігус.Інфо у своєму недавньому сюжеті оприлюднили деякі розмови цього екс-чиновника з Денисом Комарницьким, які були зафіксовані детективами НАБУ та у яких обговорювалися шляхи «легалізації грошей». Оленич ділився певними думками з цього приводу і радив використовувати для цього ринок криптовалют та онлайн-казино. Більше того, журналісти встановили, що у квітні 2023 року на дружину Оленіча, яка мешкає в Німеччині, зареєстрували в Чехії компанію «Цифрова допомога», у якої вид діяльності «підходить» під онлайн-казино.

Бігус.Інфо, Петро Оленич, Денис Комарницький

Водночас у своїй декларації за 2024 рік Петро Оленич вирішив не декларувати доходи та стан дружини. Тому «офіційні» сімейні заощадження його сім'ї за рік скоротилися з 8 мільйонів гривень у 2023 році до трохи більше одного мільйона в минулому. Крім того, зі свіжої декларації «зникло» кілька об'єктів. Зокрема, квартира у Вишневому, яка раніше була у спільній власності дружини та її родички, земельна ділянка у Нових Петрівцях, а також будинок площею 133 квадратних метри та земельний наділ у тому самому селі, які Оленич орендував при тому, що поряд дружина мала та має власний будинок.

Департамент земельних ресурсів КМДА з 2 квітня 2021 року очолює Валентина Пелих. Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року займає Олександр Свистунов. Поки що сферу земельних відносин столиці, за яку раніше відповідав Петро Оленич, контролює заступник голови КМДА Владислав Андронов, а за діяльність містобудівного департаменту відповідальний інший заступник Віталія Кличка В'ячеслав Непоп.

#ПаркНивки #ПетроОленич #КримінальнаСправа #КорупціяКиєва #НезаконнаЗабудова #НАБУ #ОпераціяЧистеМісто #ІванСпринський #ІванСпринськийРозслідування #ІванСпринськийЖурналіст #ІванСпринськийЖурналістськіРозслідування