У Вищому антикорупційному суді розглядається справа колишнього голови Верховного суду Всеволода Князєва. Його звинувачують у отриманні 1,8 млн доларів хабара від бізнесмена Костянтина Жеваго. За версією обвинувачення, ці гроші призначалися як для самого Князєва, так і для інших суддів Верховного суду, щоб вони залишили Жеваго власником пакета акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату.
Основою справи є матеріали оперативно-розшукових заходів щодо адвоката Олега Горецького. У записах розмов беруть участь Горецький, нотаріус Кирило Горбуров, Костянтин Жеваго та інші особи. На початку 2023 року керівник служби безпеки ПрАТ Полтавський ГЗК Сергій Рудомєткін передав Горецькому пропозицію від Жеваго. При цьому він назвав опонентів Жеваго у судовому розгляді – Ігоря Коломойського та Ріната Ахметова.
У розмовах Рудомєткін описував ситуацію, наголошуючи, що Жеваго не піде на компроміс і буде боротися, оскільки на комбінаті проводиться велика реконструкція з мільярдними інвестиціями. Частину розмови чоловіки вели у спеціальній кімнаті, яка не прослуховується.
Горечський, укладаючи угоду з детективами НАБУ, повідомив, що саме того дня Рудомєткін розповів про готовність Жеваго заплатити за судове рішення. У завуальованій формі Горецький говорив про підготовку до «голосування» 19 квітня – ухвалення суддями Верховного суду остаточного рішення. Він зазначав, що з кожним суддею потрібно окремо поговорити і дати частину грошей, щоб вони впевненіше почувалися.
З записів видно, що Горецький обговорює з Горбуровим отримання грошей без фінансового сліду та необхідність надання частини коштів для зацікавлення суддів. Жеваго висловив намір передати гроші до 1 квітня, залишивши 19 днів до «голосування». Кошти в розмовах називали сотнями «листів», «паперів», «документів». До передачі грошей Жеваго залучив адвокатів Анатолія Рекуна та Михайла Ілляшева.
У іншій розмові Горецький і Горбуров обговорювали, як передати гроші особі, яка постійно їздить з охороною. Цю особу ідентифікують як Князєва. На це вказував у своїх свідченнях сам Горецький, який пішов на угоду з правоохоронцями.
Після ухвалення судом рішення Горецький доповів про це Жеваго, кажучи, що результат став несподіванкою для всіх. Він пояснював, що опонент Жеваго виконав усі свої зобов'язання, але перемогла інша правова позиція. 1 травня 2023 року Горбуров отримав повідомлення від Князєва про розподіл грошей на 13 пакетів – для 13 суддів. За словами прокурора, такі розмови дають підстави стверджувати про причетність до злочину інших суддів Верховного суду, які ухвалювали рішення щодо Полтавського ГЗК.
Захист Князєва намагається довести, що офіс Горецького прослуховували незаконно. На останньому засіданні адвокат Іван Староста клопотав про визнання протоколу оперативно-розшукових заходів явно неприпустимим і просив призупинити його дослідження. Він послався на рішення Європейського суду з прав людини від 13 лютого 2025 року у справі «Денисюк та інші проти України». Згідно з цим рішенням, у разі порушення адвокатської таємниці зібрані докази не можуть бути використані у суді. ЄСПЛ дійшов висновку, що українське законодавство не забезпечує мінімальних гарантій, які б унеможливили зловживання владою при фіксуванні інформації, яка становить адвокатську таємницю.
Князєв наголошує, що людина, звертаючись до адвоката, розраховує на конфіденційність, порівнюючи це зі сповіддю у священика. Він зазначив, що записи містили спілкування не лише з учасниками кримінального провадження, але й з відомими політиками, інформацію про хід розгляду їхніх справ, адвокатську стратегію. Князєв повідомив, що після затримання Горецького та його поміщення у СІЗО продовжувався запис його адвокатської контори під прострочену ухвалу.
Прокурор Віталій Гречишкін заперечив ці аргументи, нагадавши, що український закон про адвокатуру передбачає можливість проведення оперативно-розшукових заходів щодо адвоката. Він послався на уривок розмови, в якій Горецький пояснює Жеваго, що його партнери заборонили йому проводити справу через себе, оскільки у них багато таких історій і він не хоче світитися. Прокурор інтерпретував це так, що Горецький відмовився офіційно бути адвокатом структур Жеваго у господарській справі у Верховному суді, замість нього діяло об'єднання «Ілляшев та партнери».
Прокурор пояснив, що готувалося вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, і Горецький вийшов зі статусу адвоката, отримавши статус посібника. За його словами, у всіх розмовах немає жодного натяку на правове питання, з яким звертається Жеваго, жодної консультації чи юридичної ради. Мова йде лише про формування пакету коштів та позитивне «голосування» за конкретне рішення.
Суд відмовив у клопотанні захисту про визнання доказу явно неприпустимим. Головуючий суддя пояснив, що це досить комплексне питання і без дослідження записів неможливо з'ясувати, чи порушуються права інших осіб. Втручання та пропорційність такого втручання у спілкування суд планує оцінити у кімнаті нарад після дослідження всіх доказів та допиту свідків.
Захист ставить під сумнів, хто саме учасники розмов та про що йдеться. На записах йдеться про те, що треба поговорити не з суддями, а з людьми. Захист стверджує, що прокурор вдається до інтерпретацій. Князєв говорив, що прокурор вирвав із контексту фрази, щоб підтвердити свою версію. Він просив суд для об'єктивності переслухати записи повніше.
Князєв заявив, що, можливо, за його спиною, користуючись стосунками з ним, намагалися вирішити якісь питання, ділили гроші та робили інше, але він про це не знав і не був посвячений. Щодо особи з охороною, яку прокурор ідентифікує як Князєва, обвинувачений заперечив. Він зазначив, що вже досліджували відеозапис, де видно, що у позаробочий час він ніколи не користувався охороною. Державна служба охорони охороняла його лише у робочий час, а у позаробочий час він не зловживав цим.
Головуючий суддя погодився дослідити у засіданні деякі фрагменти, які, на думку Князєва, спростовують версію звинувачення. Однак суд поки що не буде цілком прослуховувати записи, оскільки хоче спочатку почути свідка, який був учасником розмов.
Прокурор планує заповнити деякі прогалини та припущення свідченнями Горецького, який перебуває на угоді про визнання винності. Однак захист закликає суд ставитись до такого свідка критично.
У квітні цього року Апеляційна палата ВАКС не задовольнила скарги захисників Князєва на вирок за згодою Горецького. Вирок залишено без змін. Обидва ці рішення у реєстрі не оприлюднювались. Горецький пішов на угоду та отримав умовне покарання, зобов'язавшись стати одним із ключових свідків звинувачення проти Князєва.
У листопаді 2023 року Апеляційна палата відмовила Князєву в оскарженні вироку щодо Горецького. Однак Верховний суд це рішення скасував, і апеляція все ж таки відбулася. Її розгляд, як і затвердження самої угоди з Горецьким у першій інстанції, відбувався у закритому засіданні.
Напередодні чергового слухання, 5 лютого 2025 року, Центр протидії корупції анонсував у соцмережах, що наступного дня апеляційна палата може скасувати вирок Горецькому та поставити під загрозу справу Полтавського ГЗК. Після засідання громадська організація поширила інформацію, що провадження відклали до 13 лютого.
6 лютого, відразу після судового засідання, судді апеляційної палати отримали повістки про виклик до Державного бюро розслідувань для допиту як свідків у кримінальному провадженні щодо пропозиції неправомірної вигоди. Слідчий ГБР розпитував суддів про можливі контакти з особами, які нібито планували дати їм хабар за скасування вироку Горецькому.
Судді стверджують, що ніхто до них не звертався і грошей не пропонував. Однак така послідовність дій активістів та правоохоронців наштовхнула їх на думку, що це може виявитися тиском. Утім, у Вищій раді правосуддя втручання у роботу суддів офіційно не встановили.