Під час чергової кризи навколо елітного козинського кооперативу, який хвилює Банкову, силовики вирішили запропонувати громадськості традиційне видовище — масштабний скандал із залученням топ-посадовців Національної поліції з трьох областей. Однак операція, яку провела СБУ, більше нагадує режисовану медійну акцію, приурочену до річниці президентської інавгурації. Поліцейські полковники були драматично затримані перед телекамерами, але згодом справа мала розглядатися в Печерському суді, де, за припущеннями, могла бути вирішена без гучних наслідків.
Гучне викриття топ-чиновників Національної поліції у трьох областях на предмет «кришування» вебмоделей та «порноофісів» виявило дві критичні проблеми нинішньої влади: повний крах кадрової політики та перетворення спецслужб на режисерів медійних перформансів. Генерали заробляють мільйони на застарілій радянській статті Кримінального кодексу, тоді як СБУ влаштовує те, що можна назвати «спортивною рибалкою» на території, яка їй законодавчо не належить.
Сценарій, оприлюднений Офісом Генерального прокурора 20 травня 2026 року, справді гідний кримінального таблоїду. Начальник ГУНП в Івано-Франківській області Сергій Безпалько, його заступник Володимир Яцюк, перший заступник начальника Тернопільського ГУНП та керівник кримінальної поліції Житомирщини Ілля Ґульоватий опинилися під підозрою за частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу. Проте найцікавіша фігура у цій схемі — водій автогосподарства Центру обслуговування підрозділів МВС. За версією слідства, цей водій, який возив одного із заступників Міністра внутрішніх справ, у вільний час працював топ-кур'єром та вирішував питання з регіональними полковниками.
Зафіксовані розмови демонструють звичний для України «схематоз». У одному з діалогів фігурант запитує: «Колю, ну тоді, скільки вони там говорили? Скільки? 20?» На що отримує відповідь: «Двадцятка». Далі йде уточнення: «Через три треба дати». Коли запитують: «Так що виходить, за три це 60 штук?» — це вказує на суму в 60 тисяч гривень за три місяці.
Транші у розмірі 45 тисяч доларів, 25 тисяч доларів і 20 тисяч доларів регулярно курсували між Києвом і західними регіонами. Водія спішно звільнили з МВС, але залишається ключове питання: чи міг звичайний водій самостійно організувати схему, яка охоплювала Івано-Франківськ, Тернопіль і Житомир, та збирати тисячі доларів готівки? Чи він возив гроші комусь значно вище за кабінетною ієрархією — на вулицю Богомольця чи Грушевського?
Голова Антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасія Радіна та інші експерти обґрунтовано побоюються, що цей скандал розіб'ється об українське правосуддя так само, як і попередні гучні справи Офісу Генерального прокурора. Показовим прикладом є справа річної давнини. 21 липня 2025 року Генпрокурор Руслан Кравченко помпезно оголосив про вручення підозри генеральному директору державного підприємства «Ліси України» у незаконному збагаченні на 8 мільйонів гривень. Справу розслідувала Державне бюро розслідувань, обшуки проводилися з залученням телекамер.
Чим усе закінчилося? Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду повністю скасувала підозру як необґрунтовану. Причина була системною: ГБР отримало санкцію на обшук у Печерському районному суді Києва з порушенням територіальної підслідності, через що всі докази суд визнав неприпустимими. Керівник «Лісів України» успішно уникнув відповідальності, а держава отримала чергову невдачу. Існує величезний ризик, що справа про «порноофіси» трьох полковників спіткає та сама доля через закладання процесуальних проблем на етапі слідства.
Найбільший системний абсурд полягає в тому, що затримання проводила Служба безпеки України. За словами експерта з кібербезпеки Костянтина Корсуна, СБУ згідно із законом не має жодного відношення до боротьби з корупцією. Навесні 2021 року у рамках реформи спецслужба офіційно відібрала Головне управління «К» — антикорупційний підрозділ. Сьогодні СБУ має чіткі завдання: контррозвідка, боротьба з тероризмом, захист державності та кіберпростору, охорона державної таємниці. Протидія корупції — це виняткова підслідність Національного антикорупційного бюро та ГБР.
Коли спецназівці «Альфи» у повному екіпіруванні драматично затримують поліцейських через «кришування» вебмоделей — це чиста театральщина. Слідчі СБУ зазвичай «притягують за вуха» статтю 255 Кримінального кодексу про створення злочинної організації, щоб зайти у справу, але такі справи мають мінімальну судову перспективу. Це нагадує «спортивну рибалку»: упіймали, сфотографували для телеграм-каналів, відпустили або передали до ГБР, де фігуранти успішно «вирішують» питання.
Цей медійний перформанс розіграний саме зараз, до 7-х роковин інавгурації Володимира Зеленського, з цілком конкретною метою — переключити увагу суспільства. Останнім часом Банкову струшують реальні кадрові катастрофи та корупційні скандали у найближчому оточенні президента. Масове затримання поліцейських полковників покликане продати виборцю картинку: «Президент та його спецслужба нещадно б'ють корупціонерів». При цьому глибинні правила гри у системі залишаються незмінними.
Цей скандал ще раз порушує питання декриміналізації контенту для дорослих. Стаття 301 Кримінального кодексу про ввезення, виготовлення чи розповсюдження порнографії, яка у цивілізованому світі є пережитком минулого століття, в Україні залишається головним фінансовим інструментом для правоохоронців. Замість захисту суспільства поліція використовує цю статтю як засіб збирання грошей. Моделей, які добровільно працюють на платформах типу OnlyFans і сплачують податки, заганяють у підпілля, щоб потім збирати з них «данину» по 20 тисяч доларів за область. Стаття 301 існує не для моралі — вона існує для того, щоби поліцейські начальники купували собі елітні автомобілі.
Вся ця історія є черговим вироком системі кумівства та особистої відданості, яку втілювало керівництво Офісу Президента. Поки що головними критеріями призначення на топпосади в Національній поліції та СБУ є не професіоналізм і патріотизм, а готовність виконувати команди та слідувати вказівкам тіньових кадровиків, система залишатиметься гнилою. Натомість реальних реформ спецслужб — їх перетворення на цивільні, демілітаризовані органи контррозвідки без функцій охорони влади та проведення слідства — суспільству знову пропонують чергову серію дешевого бойовика. Серіал закінчиться, камери вимкнуть, а полковники повернуться до своїх кабінетів, якщо суспільство не розіб'є цю систему.