Українці активно звертаються до своїх представників у парламенті, але далеко не всі нардепи готові відповідати на ці звернення. Рух ЧЕСНО провів дослідження, яке показало, що більшість народних депутатів ігнорує листи від громадян, надіслані на офіційні поштові скриньки.
За останні два роки українці звернулися до нардепів понад мільйон разів, переважно через електронну пошту. У 2024 році кількість звернень перевищила півмільйона, а у 2023 році було трохи менше. Серед авторів звернень переважають працівники бюджетної сфери, пенсіонери-військовослужбовці та підприємці. Найбільше звернень надходить із Києва, Дніпропетровської, Івано-Франківської та Вінницької областей.
Розподіл звернень за фракціями показує, що найчастіше громадяни звертаються до депутатів фракції «Слуга народу» — на них припадає 41% усіх звернень, що логічно, оскільки вони мають формальну більшість у парламенті. Другою за популярністю є фракція «Довіра» з майже 14% звернень. На депутатів «Європейської Солідарності» припадає 10% звернень. Найменше звернень отримують нардепи з «Платформи за життя та мир» та «Відновлення України», які разом мають близько 10%. Ці депутатські групи утворили колишні нардепи проросійської ОПЗЖ після того, як суд заборонив партію у 2022 році.
Рух ЧЕСНО вирішив перевірити, як нардепи реагують на звернення, і надіслав на офіційні поштові скриньки всім 401 депутату однакові листи, оформлені відповідно до вимог закону. Звернення містило запитання про частоту надходження звернень громадян та їхній зміст. Дослідники дали депутатам місяць на відповідь і фіксували всі зміни зі своїми листами.
Результати виявилися невтішними. Лише 110 депутатів (27,4%) дали відповідь на звернення. Натомість 247 народних обранців (61,5%) ніяк не відреагували на лист. Серед тих, хто все ж відповів, найбільше відповідей надійшло від депутатів «Слуги народу» — 71 лист. Далі йде «Європейська Солідарність» з 9 відповідями, «Батьківщина» з 6, позафракційні депутати, «Відновлення України», «Голос» та «Довіра» дали по 5 відповідей. Менше листів надійшло від «Платформи за життя та світ» та «За майбутнє» — 1 та 3 відповіді відповідно.
Крім того, 17 депутатів лише прочитали листа, але не відповіли, а 12 просто його видалили. У 13 нардепів виявилася переповнена пошта, що унеможливлює отримання нових звернень. Ще у двох депутатів з «Слуги народу» — Максима Бужанського та Олександра Горенюка — вказана у профілі поштова скринька взагалі не працює.
Серед головних прогульників пленарних засідань Верховної Ради відповіли лише позафракційний Олесь Довгий та Анжеліка Лабунська. П'ятий президент, нардеп від «Європейської Солідарності» Петро Порошенко, має забиту пошту, а Кіра Рудик з «Голосу» лише прочитала листа.
Не відповіли й нардепи-утікачі: Артем Дмитрук, Ярослав Дубневич, Андрій Одарченко, Сергій Шахов та Олександр Куницький. Усіх, крім Куницького, розшукують правоохоронці через підозру у скоєнні кримінального злочину чи вирок суду.
Особливо показовою є ситуація з Нестором Шуфричем, підозрюваним у державній зраді, який перебуває в СІЗО. У суді він вимагав дозволити йому виконувати депутатські повноваження, перебуваючи в ізоляторі. Суд став на його бік, і Шуфрич навіть зміг зареєструвати законопроект про захист нацменшин. Однак на звернення Руху ЧЕСНО він не відреагував, хоча це є частиною його роботи як депутата.
Аналогічна ситуація спостерігається й у інших нардепів у СІЗО: Євгена Шевченка, Олександра Дубинського та Олександра Пономарьова. У останніх двох взагалі забита пошта.
Не відповіло й керівництво Верховної Ради. Голова ВРУ Руслан Стефанчук та його заступники Олександр Корнієнко та Олена Кондратюк проігнорували звернення. Серед керівництва чотирьох фракцій та чотирьох депутатських груп відповів лише голова «Довіри» Олег Кулініч та заступник голови «Голосу» Юлія Сірко.
Серед 23 глав профільних комітетів 11 не відповіли на листи. Микита Потураєв видалив листа, а Данило Гетьманцев та Олена Шуляк лише прочитали його.
Декілька депутатів у відповідь на звернення Руху ЧЕСНО писали, що листи, які вони одержують на поштову скриньку, не реєструють як офіційні документи і тому не дають на них відповіді. Такі зміни відбулися після двох розпоряджень голови парламенту Руслана Стефанчука у 2023 році.
Згідно з поясненнями депутатів, щоб отримати офіційну відповідь на звернення, його потрібно надіслати через Систему електронного документообігу (СЕДО) Апарату Верховної Ради. Це фактично аналог електронної пошти, але розташований на сайті парламенту.
Процес подання звернення через СЕДО складний. Потрібно зайти на сайт Ради, перейти до розділу «Громадянам», вибрати «Звернення» та натиснути кнопку «Подати звернення громадянина». Потім знову вибрати «Звернення громадянам», зареєструватися або увійти на свій аккаунт на сайті Верховної Ради. Якщо у користувача є електронний підпис, процес спрощується: потрібно сканувати код, підтвердити особу та ввести код, який надійде на пошту. Лише після цього можна подати звернення у вікні з інтуїтивним інтерфейсом.
Логіка такої системи полягає в тому, щоб спростити документообіг у Верховній Раді. Однак до СЕДО виникає кілька питань. По-перше, на сторінці кожного депутата вказана його поштова скринька, але немає жодного посилання на СЕДО, хоча саме через цю систему можна надіслати звернення правильно. Люди природно відправляють листи на видиму пошту. По-друге, чому процес настільки складний? Щоб надіслати звернення, потрібно тричі перейти за посиланнями з написами про звернення, що створює враження, ніби систему спеціально ускладнили. По-третє, які гарантії, що звернення не втратять випадково?
Народні депутати мають бути відкриті та легкі на контакт зі своїми виборцями не лише у публічній комунікації, а й у роботі зі зверненнями громадян. Якщо вони одержують листи від громадян, то мають їх читати та по можливості реагувати на описані у зверненні проблеми.