Правоохоронці розкрили організовану схему відмивання грошей, в якій центральну роль відігравала мережа пунктів обміну валют під брендом Fortex Exchange. Ці пункти були пов'язані з ТОВ «ФК «Центрофінанс». Інформація про розслідування стала відома з кримінальної справи, порушеної за частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу.
За встановленням слідства, група осіб, діючи за попередньою змовою, побудувала багатоступеневу схему легалізації незаконних доходів. Вона включала низку операцій: реалізацію готівки так званим конвертаційним центрам, переміщення готівки між українськими містами та країнами Євросоюзу, нелегальний обмін іноземної валюти, продаж криптовалют та безпосередньо відмивання коштів, одержаних злочинним шляхом.
Одним із ключових елементів цієї схеми було ТОВ «Агрохім Технолоджі» (ЄДРПОУ 42531014). У лютому 2021 року це підприємство зареєструвало податкові накладні на продаж органічного добрива під назвою «Біочар-Фод» компаніям «Злагода», ТОВ «Дружбокраянське» та Іноземному підприємству «Агро-Інше». Однак проведена перевірка виявила суттєву невідповідність: фірма насправді придбала всього 935,5 тонни цього добрива на суму 51,41 млн грн у ТОВ «Комерційна фірма «Фабрика органічних добрив» (ЄДРПОУ 42251009). При цьому Державна податкова служба відхилила реєстрацію податкових накладних на ці операції.
Таким чином, підприємство не мало реальної можливості реалізувати заявлені 2,14 тисячі тонн добрив, що свідчило про фіктивність угод. Унаслідок цих маніпуляцій згадані компанії не сплатили до державного бюджету податок на додану вартість у розмірі 10,13 млн грн, незаконно декларуючи податковий кредит.
ФК «Центрофінанс» мала ліцензію Національного банку України на торгівлю валютними цінностями з 26 березня 2021 року. Саме ця компанія відігравала ключову роль у легалізації злочинних доходів. Для здійснення своєї діяльності вона використовувала розгалужену мережу пунктів обміну валют під брендом Fortex Exchange та месенджери — WhatsApp, Viber, Telegram та Signal — для комунікації з клієнтами.
Слідство встановило, що через цю мережу здійснювалися операції з переведення коштів у готівку або криптовалюту, а також акумулювання та видача готівки, одержаної злочинним шляхом. Крім того, компанія використовувала електронні платіжні системи MOSST, MOSST Payments, MOSST Cash та MOSST Reader для приховування справжнього джерела походження коштів.
До схеми було залучено чисельні підконтрольні підприємства. Серед них — ПП «Клімтранс Плюс», ТОВ «ФК «Вап-Капітал», ТОВ «Фуджі-Корпорейтед», ТОВ «ФК «Атлана» та інші. Ці компанії надавали послуги з конвертації коштів, документального оформлення безтоварних операцій та мінімізації податкових платежів. Всі ці підприємства пов'язані з конвертатором Євгеном Пулею, який є власником ТОВ «ФК «Вап-Капітал».