У травні цього року парламентарі внесли до реєстру три окремих законопроекти, які за своєю суттю значно звужують повноваження Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК) щодо моніторингу активів, придбаних членами сімей державних службовців. Про це повідомляє Ольга Прокопишина на сайті цензор.нет.
Першим став проект № 13271, запропонований нардепом від партії «Батьківщина» Сергієм Власенком. Другий — альтернативний йому проект № 13271-1, авторства депутата від «Слуги народу» Олександра Ткаченка, до якого як співавторів приєдналися близько 90 інших парламентарів, переважно з правлячої партії. Третій — проект № 13271-2, також від «Слуги народу», запропонований Владленом Неклюдовим. Усі три законопроекти про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів щодо посилення відповідальності за корупційні правопорушення мають спільну пояснювальну записку, однак вона не розкриває більшість запропонованих у проектах змін.
Основна ідея всіх трьох законопроектів полягає в обмеженні можливостей НАЗК проводити моніторинг способу життя чиновників. Згідно з пропозиціями, агентство зможе перевіряти лише те майно, яке чиновник особисто придбав під час перебування на посаді та оформив виключно на себе.
Однак найбільш суперечливою частиною пропозицій є те, що НАЗК не матиме права відстежувати активи, придбані в той же період членами сім'ї чиновника — його дружиною, дітьми чи іншими родичами. Крім того, законопроекти забороняють моніторинг майна, придбаного чиновником або його сім'єю до початку служби або після звільнення з посади. Нардепи не надають жодного обґрунтування, чому неможливо перевіряти активи дітей та дружин державних посадовців.
Окрім спільних положень, кожен із законопроектів містить свої окремі пропозиції. Сергій Власенко пропонує обмежити період моніторингу чотирма місяцями з дати його початку. Він також пропонує заборонити повторну перевірку декларації, якщо НАЗК уже проводило планову перевірку раніше. Це означає, що навіть якщо журналісти-розслідувачі виявлять нове незадеклароване майно, агентство не зможе провести повторну перевірку та притягти чиновника до відповідальності.
Ще одна екзотична норма, запропонована Власенком, передбачає обов'язкове інформування декларанта у разі, якщо правоохоронці чи журналісти виявляють інтерес до його декларації або отримують доступ до закритих даних. Власенко не пояснює необхідність цієї норми. Громадська організація «Центр протидії корупції» вказує, що така норма дозволить декларантам отримати час для знищення доказів або втечі за кордон, як це вже сталося з нардепами Артемом Дмитруком, Андрієм Одарченком, Сергієм Шаховим та Олександром Куницьким.
Обидва проекти — Власенка та Ткаченка зі співавторами — передбачають значне підвищення порогів для настання адміністративної та кримінальної відповідальності за неправдиві дані у деклараціях. Нині адміністративна відповідальність настає за брехню на рівні 100 прожиткових мінімумів, що становить близько 302 тисяч гривень. Ткаченко пропонує встановити цей поріг на рівні 150 прожиткових мінімумів, або 454 тисяч гривень. Для кримінальної відповідальності він пропонує підняти поріг з 500 прожиткових мінімумів (1,51 мільйона гривень) до 750 прожиткових мінімумів (2,27 мільйона гривень). У проекті Власенка кримінальна відповідальність встановлюється лише за суми понад 3 мільйони гривень, тобто все, що менше цієї суми, розглядатиметься як адміністративне правопорушення. Нардепи не надають жодного обґрунтування цих змін та запропонованих цифр.
Ткаченко також пропонує зменшити поріг для кримінальної відповідальності за незаконне збагачення з 6500 тисяч рублів до 2750 прожиткових мінімумів. Це означає, що поріг для притягнення до кримінальної відповідальності за придбання активів, які перевищують законні доходи особи, зменшиться з 9 мільйонів 841 тисячі гривень до 4 мільйонів 163 тисяч 500 гривень. На противагу цьому, Власенко пропонує збільшити поріг незаконного збагачення до 12 мільйонів 112 тисяч гривень. Жодна зі сторін не пояснює причини цих змін.
Ткаченко також пропонує вилучити з підслідності Національного антикорупційного бюро (НАБУ) частину справ про декларування недостовірної інформації. Його пропозиція передбачає обмеження повноважень НАБУ лише корупційними справами, де йдеться про великі суми незалежно від посади підозрюваного. Для корупційних злочинів він пропонує підняти поріг з чинних 1,5 мільйона гривень (500 прожиткових мінімумів) до 3 мільйонів гривень (1000 прожиткових мінімумів). Для інших службових злочинів поріг має становити приблизно 9 мільйонів гривень замість нинішніх 6 мільйонів гривень (2000 прожиткових мінімумів). Справи про неправдиві дані у деклараціях мають розглядатися НАБУ лише якщо сума перевищує 6 мільйонів гривень (2000 прожиткових мінімумів).
Це означає, що розслідування менш значних численних порушень у деклараціях — наприклад, на суму від 2,2 до 6 мільйонів гривень — навіть у топ-чиновників та депутатів вестиме не НАБУ, а Державне бюро розслідувань, яке перебуває під контролем Офісу президента.
Власенко також пропонує автоматизувати процес заповнення декларацій та звільнити декларантів від відповідальності за невідповідності у деклараціях, які виникли через «технічні помилки» з реєстрів. На думку НАПК, ця пропозиція фактично встановлює презумпцію достовірності даних, автоматично перенесених до декларації з реєстрів, та звільняє декларанта від будь-якої відповідальності за розбіжності таких даних.
4 червня НАЗК офіційно виступило проти запропонованих нардепами змін. Агентство звернулося до Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, який очолює депутат від «Слуги народу» Сергій Йонушас, з проханням «не допустити знищення ефективних інструментів фінансового контролю». НАЗК наголосив, що запропоновані зміни суперечать євроінтеграційним зобов'язанням України та рекомендаціям Європейської Комісії, яка передбачає необхідність максимального розширення розслідування моніторингу способу життя.
НА думку НАЗК, положення всіх трьох законопроектів негативно вплинуть на ефективність існуючих механізмів запобігання корупції, а більшість депутатських ініціатив викликають серйозні застереження. На момент публікації матеріалу залишалося невідомо, коли саме проекти можуть розглядатися у парламенті. 27 травня профільний Комітет на чолі з Йонушасом проводив робочу групу з обговорення цих трьох законопроектів та попередньо схвально їх оцінював.