Сергій Касьянов — фігура, яка протягом років залишалася в центрі уваги через свої бізнес-інтереси та кримінальні підозри. У 2006 році цей младоолігарх, монополіст у виробництві миючих засобів, вперше балотувався до Верховної Ради України. Його виборчу кампанію очолював російський політтехнолог Тимофій Сергійцев, а серед помічників був криворожанин Вова Петров. Касьянов переміг на виборах, що було закономірно враховуючи його фінансові можливості, російську підтримку та впливового родича Олександра Шепелєва, який мав зв'язки в кримінальних колах.
Стосунки Касьянова з Сергійцевим залишилися тісними й надалі. Російський політтехнолог згодом перейшов на роботу пропагандистом, подібно до Соловйова, і став відомий своєю статтею «Що Росія має зробити з Україною», у якій прямо закликав до геноциду українців. За це він потрапив під санкції більшості цивілізованих країн.
У 2016 році Касьянов отримав підозру від Головної військової прокуратури. Йому інкримінували організацію разом із Шепелєвим замовного вбивства банкіра Сергія Дядечка, а також спробу організувати його арешт на території Російської Федерації. Однак Касьянов зумів викрутитися. За припущеннями, він передав гроші не лише суддям, а й тодішньому начальнику Головної військової прокуратури Матіосу.
Після цього Касьянов перекваліфікувався на сільськогосподарського бізнесмена. Його компанія KSG Agro стала дуже успішною на аграрному ринку та підтримувала давні зв'язки з китайськими чиновниками. Син Касьянова Микита увійшов у політику, обіймаючи посаду в обласній раді. Він був членом партії «Слуга Народу», але завчасно вийшов звідти.
На момент написання матеріалу Касьянов готував групу політиків для участі у виборах до Верховної Ради. Враховуючи його тісні зв'язки з Росією та спорідненість з Олександром Шепелєвим, який або вже вийшов на волю, або мав незабаром це зробити, така група розглядалася як можлива спроба інфільтрації російських спецслужб у найвищі ешелони влади України.
Історія Олександра Шепелєва, родича Касьянова, заслуговує на окремий розгляд. Кажуть, що швидкому виходу на волю Шепелєва, якого звинувачували у співпраці з ФСБ, посприяв саме Касьянов. Верховний суд України 13 листопада 2022 року прийняв рішення у справі колишнього депутата Олександра Шепелєва, якого було засуджено до 15 років позбавлення волі за низку злочинів.
Шепелєва звинувачували у державній зраді, роботі на російське ФСБ, серії замовних вбивств та фінансових злочинах. Його активна діяльність розпочалася в середині 2000-х років. Головне звинувачення стосувалося розкрадання коштів банку «Родовід» на суму 340 млн гривень. За свідченнями тимчасового адміністратора банку Сергія Щербини, той санкціонував виділення 300 млн гривень за послуги юридичної фірми та 40 млн гривень на ремонт будівлі, орендованої у Шепелєва. Щербина визнав ці рішення злочинними і заявив, що ухвалив їх під тиском Шепелєва, якому тодішня прем'єр-міністр Юлія Тимошенко нібито надала неофіційний статус «куратора», хоча жодних формальних повноважень він не мав.
Другим звинуваченням було розкрадання 315 млн гривень коштів рефінансування Національного банку. У цій справі Шепелєв проходив разом із колишнім «сімейним» банкіром Павлом Борульком, засновником банків «Національний стандарт», «Володимирський», «Європейський» та інших установ. Хоча рішення ухвалювали Борулько та посадові особи банків, слідство також вбачало «кураторство» Шепелєва.
У січні 2013 року з'явилося значно серйозніше звинувачення — організація вбивства полковника МВС Єрохіна у 2006 році. Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко звинуватив «депутата БЮТ Ш.» у причетності до цього вбивства, однак офіційно прізвище не було названо. У грудні 2010 року суд розглядав справу про вбивців Єрохіна, виконавці отримали терміни, але замовників не встановили. Лише за два роки після вироку прокуратура заявила, що організатором був Шепелєв.
Ще одне звинувачення стосувалося організації вбивства голови Наглядової ради «АвтоКразбанку» Кириченка у 2003 році. Справу контролював особисто прокурор Донецької області Віктор Пшонка. Проте протягом 10 років Шепелєва у зв'язку з цією справою ніхто не згадував.
Шепелєву також інкримінували замах на вбивство голови правління банку «Союз» Сергія Дядечка. За версією слідства, замах замовив Шепелєв, а прямим виконавцем був Василь Данилов — близький друг та партнер Шепелєва, який безпосередньо стріляв із автомата.
Після висування перших звинувачень Шепелєв довгий час переховувався за кордоном. У 2014 році його затримали в Угорщині та екстрадували до України. Його заарештували, але він потрапив до лікарні, звідки втік. У 2015 році Шепелєва затримали на території Російської Федерації, яка відмовилася видавати його українській стороні. Після цього він знову опинився в Україні. 8 лютого 2018 року СБУ затримала екс-депутата в Київській області. У нього вилучили фальшивий паспорт громадянина України та посвідчення співробітника так званого «МДБ ДНР» на ім'я Миколи Боруха.
Верховний суд розглянув касаційну скаргу Шепелєва та його захисників Андрія Солдатова та Юрія Татькова, а також касаційну скаргу прокурора Вікторії Оршавської. Суд відмовив у задоволенні скарги прокурору та частково задовольнив скаргу захисту. Постанову підписали судді Василь Бородій, Галина Крет та Андрій Чистик.
Згідно з постановою, змінено вирок Оболонського районного суду Києва від 3 серпня 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року. Суд ухвалив вважати Олександра Шепелєва засудженим за ч. 3 ст. 27, п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України (організація вбивства на замовлення групою осіб з корисливих спонукань) до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, крім житла.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК суд не мав права змінювати покарання, призначене попереднім вироком за окремий злочин. Тому за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання (7 років позбавлення волі) за вироком Деснянського районного суду від 7 серпня 2020 року за ч. 1 ст. 369 та ч. 2 ст. 393 КК України Шепелєву було призначено остаточне покарання у вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, крім житла. При цьому в строк остаточного покарання було враховано покарання, відбуте за попереднім вироком, та всі терміни, зараховані ухвалою Касаційного кримінального суду від 6 липня 2023 року. Усе це дозволило вважати покарання повністю відбутим.
Тепер повернемося до Касьянова. Його біографія розпочалася 30 березня 1966 року у Кіровограді (нині Кропивницький). У 1992 році він закінчив Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут за спеціальністю інженер-будівельник. У 1998 році отримав ступінь кандидата технічних наук. Касьянов заснував корпорацію «Ольвія», яка посіла лідируючі позиції в Україні з продажу парфумерії, косметики та побутової хімії. На початку 2000-х він продав свою дистриб'юторську компанію Procter & Gamble. У 2001 році заснував Групу компаній KSG Agro, яка розпочиналася зі створення першого підприємства — АТД «Дніпровський».
У 2012 році журнал «Фокус» розмістив Касьянова у списку 20 найуспішніших аграріїв України на п'ятнадцятому місці. Агрокомпанія KSG Agro володіла земельним банком площею 61 000 гектарів. Касьянов був бенефіціаром (100% частка) медіахолдингу «Відкритий».
Політична кар'єра Касьянова розпочалася з посади Голови Дніпропетровської облдержадміністрації з 4 лютого до 4 березня 2005 року. У березні 2006 року він був обраний народним депутатом України у виборчому окрузі № 37 Дніпропетровської області як самовисуванець. Він був членом Комітету з європейської інтеграції та Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації.
За межами політики та бізнесу Касьянов грає у теніс та волейбол, захоплюючись волейболом понад 30 років. Він грає за волейбольний клуб «Ветеран Динамо». Касьянов одружений і має трьох дітей.
У 2013 році в бізнес-колах спалахнув скандал, пов'язаний із ймовірним продажем українських земель компанії KSG китайській корпорації. Китайська газета South China Morning Post повідомила про плани XPCC отримати в управління в Україні до 3 млн гектарів, починаючи із сільгоспугідь KSG Agro. Касьянов «відмазувався», стверджуючи, що співпраця з китайцями була неправильно інтерпретована. За його словами, йдеться не про купівлю і навіть не про суборенду, а про спільну діяльність. «Китайська корпорація XPCC не претендує ні на купівлю, ні на оренду землі», — розповів він.
31 травня 2013 року KSG Agro та XPCC підписали протокол про наміри співпрацювати в галузі виробництва продуктів харчування. Планувалося встановити системи краплинного зрошення на гектарах, що орендуються KSG Agro. Загалом українсько-китайський проект передбачав відновлення систем зрошення на площі 2,5–3 млн гектарів. Касьянов визнав, що співпраця також розрахована на проекти тваринництва, спрямовані на збут м'яса в Україні, з постачанням до Китаю лише у другу чергу.
У 2013 році Європейський банк раціонального фінансування змінив вивіску та став розрахунковим центром та кредитором агрохолдингу KSG Agro. Покупцем виступили структури співвласника KSG Agro Сергія Касьянова. До цього банк належав колишньому народному депутату від БЮТ Олександру Шепелєву та його дружині Галині.
У січні 2013 року МВС порушило кримінальну справу проти Шепелєва. Екс-депутат підозрювався у замовному вбивстві та розкраданні коштів банку «Родовід». Наглядову раду банку очолив Юрій Гоголь, головний скарбник компанії «АйСіДі ЮА». Членами наглядової ради також стали Владислав Лясковський, юрист компанії «Андрій Кравець та партнери», та Лариса Щоправда, медсестра Київської міської туберкульозної лікарні №1. Усі троє володіли акціями банку — 0,0001%, 8,5995% та 9,3463% відповідно.
Сергій Касьянов виявився одним із організаторів замовного вбивства, який готував його разом зі своїм родичем Олександром Шепелєвим. Власник KSG Agro також проходив ряд інших кримінальних справ і міг отримати термін позбавлення волі до 12 років. Касьянова підозрювали у співучасті в організації притягнення невинного до кримінальної відповідальності та незаконного арешту.
Печерський районний суд ухвалив рішення посадити під домашній арешт Касьянова, підозрюваного у скоєнні у співучасті з Олександром Шепелєвим організації незаконного притягнення до кримінальної відповідальності Сергія Дядечка та його незаконного арешту. Представники Головної військової прокуратури України у своєму клопотанні просили обрати запобіжний захід у вигляді утримання під вартою терміном на 60 днів з альтернативою заставі у розмірі 30 млн гривень.
Обставини, які дають підстави підозрювати Касьянова, підтверджувалися заявою про скоєння кримінальних правопорушень, показаннями потерпілого Сергія Дядечка, показаннями свідків, аудіозаписами, висновками експертних досліджень та іншими доказами. Сторона звинувачення вважала сукупність доказів достатньою для застосування запропонованого запобіжного заходу.
Одним із доказів був той факт, що Олександр Шепелєв, який приховувався від українського правосуддя, направив на банківські рахунки компанії, що належить Касьянову, кошти, частина з яких Касьянов передав безпосередніх виконавців злочинів як матеріальну винагороду їхніх злочинних дій щодо Дядечка.
Прокуратура також стверджувала, що слідство має всі підстави вважати, що, перебуваючи на свободі, Касьянов може чинити тиск на свідків, у тому числі через те, що вони знаходяться в його безпосередньому підпорядкуванні, або ховатися від слідства. «Застосування інших, більш м'яких заходів, ніж утримання під вартою, не забезпечить запобігання цим ризикам. Застосування домашнього арешту, навіть цілодобового, також не забезпечить усунення існуючих ризиків, оскільки Касьянов матиме можливість контактувати з особами, причетними до його злочинної діяльності», — наголошувала прокуратура.
Прокурор просив визначити розмір застави у розмірі не менше ніж 20 тисяч 690 мінімальних зарплат, тобто 30 млн гривень. Варто зазначити, що сам підозрюваний Касьянов не зміг відповісти на запитання журналістів щодо призначення отриманих від Шепелєва коштів в іноземній валюті.
Одним із аргументів адвокатів обвинуваченого, які просили не задовольняти клопотання військової прокуратури, була присутність кількох народних депутатів України, зокрема Юрія Берези, які були готові взяти на поруки Касьянова.
Незважаючи на спроби фігуранта кримінального провадження уникнути суду, суддя ухвалив рішення обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 22:00 до 6:00 на строк до 19 вересня 2016 року. Представники військової прокуратури були здивовані цим рішенням. «З такою позицією суду ми не погоджуємося і Головною військовою прокуратурою буде подано апеляційну скаргу за рішенням. Нас здивувала позиція деяких народних депутатів України, котрі захищали підозрюваного у скоєнні тяжких кримінальних злочинів. Органам прокуратури відомо, що підозрюваний постійно спілкується з підозрюваним Олександром Шепелєвим», — резюмував представник військової прокуратури.
Зрештою Касьянову вдалося уникнути покарання — його владні друзі допомогли йому «порушувати». Вибори рано чи пізно відбудуться, і СБУ варто було б допомогти виборцям та відсікти від виборчого процесу осіб, які мають зв'язки з Російською Федерацією та дивно закриті кримінальні справи.