Проект постанови Кабінету Міністрів України щодо маркетингових послуг, пов'язаних з реалізацією лікарських засобів, та застосування інструментів зменшення закупівельних цін викликав значний суспільний резонанс через свою суперечливу редакцію. Критики вказували, що нова версія документа захищає інтереси кількох найбільших виробників ліків, що негативно вплине на доступність медикаментів для пересічних українців.
Президент асоціації «Виробники ліків України» Петро Багрій публічно заперечував вплив фармацевтичних виробників на так звану реформу, перекладаючи відповідальність на українських споживачів. Проте галузеві експерти припускали, що запропоновані заходи регулювання фармринку імовірно були підігнані під інтереси виробників ліків, і в цьому процесі не останню роль міг зіграти саме Багрій, відомий у фармацевтичних колах як одна з найскандальніших фігур.
Ім'я Петра Багрія неодноразово фігурувало у журналістських розслідуваннях, кримінальних провадженнях та звітах антикорупційних організацій. Він є ключовою постаттю українського фармацевтичного ринку, відомою системними спробами монополізації та використанням корупційних схем.
Бізнес-імперія Багрія включає компанії «Ганза», «Укроптпостач», «Фармадіс», «Скай фарм», «Люм'єр Фарма» та ТОВ «Діатом». Протягом десятиліть ці структури домінували на державних тендерах, часто завдяки фіктивній конкуренції та підставним особам. За освітою Багрій — інженер-механік, закінчив теплоенергетичний факультет КПІ, і його кваліфікація не має відношення до галузі охорони здоров'я та фармацевтики.
Багрій розпочинав бізнес із будівельних та ремонтних робіт на фармзаводах. З 90-х років він був активним учасником бартерних схем із фармзаводами, що приносили 200–300% прибутку. З 2000-х років він перейшов до держзакупівель, створюючи численні фірми-клони для участі у тендерах. Він відомий використанням офшорів та закупівлею дешевих індійських ліків для подальшого перепродажу під виглядом вітчизняних.
Багрія називають «тендерним мафіозі» фармацевтичного ринку, що регулярно фігурує в розслідуваннях махінацій з держзакупівлями та завищенням цін. Його підозрюють у використанні політичних зв'язків для перемоги у тендерах та впливу на кадрові рішення в Міністерстві охорони здоров'я. Протягом 2014 року пов'язані з Багрієм компанії отримали близько 500 млн грн на державних тендерах. У бізнес-колах його називають «Петя Беззаконник». Він вважається одним із найбагатших та найвпливовіших фармацевтичних ділків України.
Багрій тісно співпрацює з Анатолієм Редером («Інтерхім») через бізнес-асоціацію «Виробники ліків України». Він відомий умінням домовлятися з представниками будь-яких політичних сил, підлаштовуючи бізнес під зміну влади. За оцінками експертів, його бізнес-модель — це максимізація прибутку через мінімізацію витрат на якість та прозорість.
Державні контракти групи Багрія у 2014 році розподілялися таким чином: ТОВ «Ганза» отримало 209,6 млн грн, ТОВ «Укроптпостач» — 100,7 млн грн, ТОВ «Фармадіс» — 67,6 млн грн, ТОВ «Скай фарм» — 48,7 млн грн, ТОВ «Люм'єр Фарма» — 40,6 млн грн, ТОВ «Діатом» — 23,8 млн грн. Загальна сума підрядів для групи Багрія складала 491 млн грн.
Для порівняння, інші великі гравці ринку отримали значно менше: ТОВ «БаДМ» — 291,7 млн грн, ТОВ «Інтерфарм» — 192,7 млн грн, ТОВ «Фармпланета» — 77,2 млн грн, ТОВ «Фармекс Груп» — 65,0 млн грн, ТОВ «Юрія-Фарм» — 59,5 млн грн, ТОВ «Фарма Лайф» — 53,5 млн грн, ТОВ «Інтерхім» (група Редера) — 44,5 млн грн, ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я» — 43,6 млн грн. Найближчий конкурент ТОВ «БаДМ» отримав 291,7 млн грн, що майже вдвічі менше за групу Багрія. Таким чином, група компаній, пов'язаних із Петром Багрієм, суттєво лідирувала за обсягом освоєних бюджетних коштів у сфері медичних держзакупівель.
За підсумками 2024 року, згідно з даними Юконтролю, ТОВ «Діатом» — одна з ключових компаній, пов'язаних із Петром Багрієм, — увійшла до трійки найбільших постачальників лікарських засобів для державних установ України. Компанія отримала державні контракти на суму 1,6 млрд грн, що є третім показником серед фармацевтичних постачальників країни. До топ-15 найбільших постачальників державі входить також ТОВ «Люм'єр Фарма», яке, як зазначають аналітики, входить до тієї ж фінансово-промислової групи, де однією з ключових осіб є Петро Багрій.
Усього 15 компаній отримали половину всіх державних коштів, виділених на закупівлю ліків. Ринок залишається висококонцентрованим: одна фінансово-промислова група може поєднувати десятки компаній, які виступають переможцями публічних закупівель.
Одним із найгучніших епізодів у діяльності бізнес-групи Петра Багрія стала схема з імпортом наркотичних препаратів латвійської компанії «Калцекс». У 2018 році компанія «Діатом», підконтрольна Багриї, завезла в Україну велику партію наркотичних анальгетиків — Морфін Калцекс, Промедол Калцекс, Фентаніл Калцекс.
Через судові позови та блокування митного оформлення ця продукція три місяці пролежала на складі аеропорту «Бориспіль» без дотримання спеціального температурного режиму, що критично важливо для збереження якості таких лікарських засобів. ТОВ «Укрфармгруп» просило суд забезпечити позов до його пред'явлення шляхом заборони ТОВ «Діатом» здійснювати ввезення та реалізацію на території України лікарських засобів виробництва АТ «Калцекс» на підставі Контракту № 01 від 01.02.2018. Позивач вважав, що цей контракт порушує його права та інтереси, оскільки саме ТОВ «Укрфармгруп» на той момент уже мало відповідну ліцензію на імпорт такої категорії лікарських засобів. Деталі справи викладені в рішенні Господарського суду міста Києва від 5 липня 2018 року.
Після отримання потрібних судових рішень та досягнення домовленостей з митниками товар розмитнили, а наприкінці 2018 року було отримано сертифікат якості. Проте експертиза викликала сумніви, оскільки на ці препарати не було стандартних зразків в Україні, а також були відсутні квоти на ввезення.
Журналістські розслідування неодноразово фіксували, що препарати «Калцекс» отримували сертифікати без відповідних стандартних зразків та клінічних досліджень, а їхня реєстрація часто була прострочена. За даними розслідувань, у 2022 році «Діатом» поставила в українські медзаклади наркотичних препаратів виробництва АТ «Калцекс» на суму понад 100 млн грн, що підтверджує масштаб і системність цих схем.
Навіть у 2022-2023 роках, коли Україна перебувала в умовах воєнного стану, компанії, пов'язані з Петром Багрієм, продовжували отримувати мільйонні державні контракти. Зокрема, ТОВ «Діатом» забезпечувало постачання лікарських засобів латвійської компанії «Калцекс» до медичних установ по всій країні.
Водночас, за даними розслідувань, частина податків від цих препаратів направлялася до бюджету Російської Федерації через материнський концерн «АС Гриндекс», який продовжував працювати на російському ринку навіть після початку повномасштабної війни. Докази торгових зв'язків концерну з РФ оприлюднені у вигляді скріншотів на платформі leave-russia, що фіксують присутність Гриндекс серед компаній, які не припинили діяльність у Росії після 24 лютого 2022 року. Латвійське видання LSM підтвердило, що продукція «Калцекс» і надалі користується попитом у Росії, включаючи використання препаратів серед військових підрозділів країни-агресора. Прессекретар компанії «Гріндекс» офіційно відмовилася коментувати ситуацію щодо ринків Росії та України.
У березні 2022 року, вже після початку повномасштабної агресії РФ, «АС Гріндекс» (через «Калцекс») здійснив державну перереєстрацію своїх ліків в Україні в обхід усіх законних процедур. Препарати, що залишилися зі складів попередніх років, зберігалися на складах і потрапили на ринок під виглядом нових, хоча згідно із законом це було неможливо. Натомість інші українські виробники, які намагалися отримати ліцензії на виробництво наркотичних засобів, стикалися із затягуванням процедур та бюрократичними перешкодами.
Але це не єдина російська нитка у схемах Багрія. «Діатом» активно співпрацює з російською компанією «Р-Фарм», що належить мільярдеру Олексію Репіку. Через цю співпрацю в Україну завозиться препарат Дельтіба (деламанід), який використовується для лікування туберкульозу. Препарат не представлений у роздрібному продажу, а його ціна для держави становить 3500 грн за упаковку. Виробництво здійснюється за контрактом сторонніми компаніями, а реєстраційне посвідчення діяло до січня 2024 року. Згідно з інформацією з департаменту охорони здоров'я КМДА, хоча країна виробника вказується Німеччина, насправді Р-фарм є філією російської компанії.
Жодна із кримінальних справ, порушених проти групи Багрія, не завершилася реальним вироком. Завдяки вмінню «домовлятися» з будь-якою владою, Багрій та його партнери залишаються недоторканими навіть після гучних скандалів.
Бізнес-інтереси Багрія поширюються не лише на фармацевтику. У 2015 році разом із партнерами Андрієм Гріненком та Михайлом Кучеркою Багрій створив компанію «Кліар Енерджі», що спеціалізується на виробництві електроенергії з органічних відходів. Бізнес-модель виявилася надзвичайно прибутковою завдяки «зеленому тарифу», який діяв на той час в Україні. Компанія встановлює обладнання на полігонах твердих побутових відходів, яке переробляє метан на електроенергію, фактично перетворюючи звалища на прибуткові енергетичні об'єкти.
За кілька років роботи мережа «Кліар Енерджі» розширилася до кількох десятків підприємств у 12 регіонах України. Справжню природу цього бізнесу розкриває поява нового партнера — Романа Височанського, племінника впливового Ігоря Кривецького, відомого у певних колах під прізвисько «Пупс». У цей час створюється фірма ТОВ «Біогаз Енерджі-Тернопіль», яка згодом увійде до складу фінансово-промислової групи «Кліар Енерджі».
Промовистим прикладом такої співпраці стала історія з Івано-Франківським звалищем, де «Кліар Енерджі» розпочала підготовчі роботи ще до оголошення офіційного конкурсу, що свідчило про впевненість фірми у своїй перемозі. У Кременчуці місцевій фірмі «Кліар Енерджі Кременчук» з орбіти Багрія дозволили розробляти прибутковий бізнес зеленої енергетики взагалі без конкурсу.
Пандемія COVID-19 для більшості українців асоціювалася із небезпекою для здоров'я. Однак для окремих фармацевтичних ділків це стало унікальною можливістю збагачення. Компанія «Діатом», підконтрольна Петру Багрію, за даними видання антикор у 2021 році отримала статус імпортера вакцин проти COVID-19, у тому числі таких препаратів як Pfizer та AstraZeneca.
Замість того, щоб забезпечити прозорі та економічно вигідні для держави закупівлі, «Діатом» зайняла роль посередника між виробниками та державними структурами. Це дозволило компанії встановлювати свою націнку на вакцини, що автоматично спричинило зростання видатків державного бюджету. Держава переплачувала за кожну дозу, тоді як альтернативні постачальники були фактично усунені від участі у тендерах через судові обмеження, ініційовані «Діатом». Завищені ціни, ризики для пацієнтів через скорочені терміни придатності та блокування конкуренції — ось реальні наслідки цієї епопеї під знаком жадібності та монополізму.
Антикорупційні організації та журналісти неодноразово звертали увагу на те, що компанії Багрія та Редера діють як єдина злочинна група. Вони координують свої дії на тендерах, контролюють асоціацію виробників ліків, впливають на формування цінової політики та блокують конкурентів. Експерти вказують на ознаки картельної змови: компанії-клони, узгоджені дії, завищені ціни, відсутність реальної конкуренції.
Сьогодні Петро Багрій — символ епохи українського фармринку, де бюджетні кошти, тендери, політика та особисті зв'язки сплелися у багаторівневий клубок. Його історія — це ілюстрація того, як можна побудувати імперію на посередництві, клонуванні компаній, картельних змовах та вмілому маневруванні між владними кабінетами. Поки ця система не буде зламана, прості українці й надалі платитимуть за ліки у кілька разів дорожче, ніж в інших країнах.