Аптечна мережа «Аптека 9-1-1», яка належить сім'ї Данієлян з Харкова, посідає третє місце за обсягом продажів на українському фармацевтичному ринку з річним оборотом 27,9 млрд гривень за підсумками 2025 року. Створена в 1996 році, компанія керує мережею від 1700 до 1800 аптечних закладів, через які здійснюється торгівля лікарськими препаратами як у фізичних магазинах, так і в онлайн-форматі. Мережа стала піонером серед великих гравців фармринку у впровадженні онлайн-продажів ліків.
Однак цей спосіб реалізації товарів створив проблеми для компанії. 31 березня «Аптека 9-1-1» повідомила про виявлення у Telegram-групах шахраїв, які пропонували придбати ліки від мережі через поддільний телеграм-канал. Компанія офіційно спростувала причетність до цієї схеми, заявивши, що здійснює діяльність виключно на території України відповідно до чинного законодавства, не продає препарати у країнах ЄС і не має там аптечних закладів. За словами представників мережі, всі замовлення обробляються виключно через офіційний сайт apteka911 або офіційний Telegram-бот @apteka911chatBot. На сайті компанії розміщено інструкцію щодо замовлення товарів в «онлайн-супермаркеті». Проте подібні схеми онлайн-торгівлі через телеграм-канали нагадують механізми функціонування сайтів-дзеркал, які поширені на ринку азартних ігор в Україні та дозволяють онлайн-казино створювати численні платформи без офіційної реєстрації для податкових органів.
На фармацевтичному ринку за «Аптекою 9-1-1» закріпилася репутація агресивного гравця з динамічним розширенням. Піком зростання компанії стали 2010-ті роки. Якщо у 2018 році мережа налічувала 300 аптек, то вже через рік об'єднувала близько 700 закладів. Це викликає логічне питання про джерела фінансування такого стрімкого розвитку.
Одним із можливих пояснень може бути препарат «Терофун». У період 2000–2010 років Україну охопила хвиля наркоманії, спровокована кустарним виробництвом препаратів на основі псевдоефедрину та метамфетаміну. Виробництво наркотиків здійснювалося з використанням численних лікарських препаратів, що містили псевдоефедрин, включаючи «Терофун», у кожній таблетці якого міститься до 60 мг цієї речовини. Препарат і сьогодні можна придбати в Україні за ціною близько 250 гривень за 20 таблеток, але виключно за рецептом. Саме необхідність рецепту зробила торгівлю цим препаратом надзвичайно прибутковою для аптек.
У 2012 році на сайті «Україна кримінальна» була опублікована стаття, в якій стверджувалося, що громадянин Індії Джайн Прадіп Кумар нібито розробив схему закупівлі «Терофуну» в Індії та його ввезення в Україну. За цією версією, препарат міг реалізовуватися через мережу аптек «Аптека 9-1-1» у чотири рази дорожче за офіційну ціну — 300 гривень замість 71 — без рецепта. У статті наводилися дані про те, що у період 2009–2011 років в Україну було поставлено «Терофуну» на суму близько 20 млн доларів США, однак підприємці заробили близько 40 млн доларів США. Препарат за документами коштував 71 гривню, а на чорному ринку ліки з наркотичною речовиною продавалися по 300 гривень за упаковку. За псевдоефедрином щомісяця вишиковувалися черги інших наркопідприємців регіону.
При створенні в 1996 році «Аптека 9-1-1» була зареєстрована як юридична особа приватна фірма «Гамма-55», якою тоді володів Ашот Данієлян. Нині, за даними аналітичного сервісу YouControl, «Гамма-55» належить Данієлян Ануш Ашотівні (60%) та Данієлян Нуне Сейранівні (40%) — дочці та, можливо, онучці або племінниці засновника. Основним видом діяльності підприємства офіційно вважається надання в оренду нерухомості, а торгівля ліками в аптеках — лише допоміжною діяльністю.
Найбільш вірогідним поясненням такої зміни пріоритетів є 268 згадок компанії у різних кримінальних провадженнях. Серед них — кримінальна справа № 2220 від 2011 року, в якій громадянина Російської Федерації затримали на пункті пропуску з 2495 таблетками «Терофуну» (майже 150 грам псевдоефедрину), які він намагався вивезти до Росії. У судовому документі зазначалося, що імпортером препарату «Терофун» є ТОВ «Ананта», яка більшість імпортованого препарату реалізує приватній фірмі «Гамма-55», яка у свою чергу розповсюджує його через мережу власних аптек «911». Встановлено також, що в аптеках за адресами: м. Харків, вул. Наріманова, 1а; м. Харків, вул. Єсеніна, 12; м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 148/2; м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 153 — співробітники ПФ «Гамма-55» здійснювали незаконну реалізацію препарату «Терофун» у великих розмірах без рецептів та видачі квитанцій.
Джайн Прадіп Кумар, згаданий у статті на «Україні кримінальній», працює на фармринку України як засновник групи компаній «Ананта Медікеар», що перегукується з назвою ТОВ «Ананта» як імпортера «Терофуну». З 2010 року Харківська область справді була хабом для закупівель «Терофуну» та його подальшої контрабанди до Росії для виробництва метамфетаміну. Тоді СБУ вилучала таблетки у кур'єрів тисячами. За версією статті на «Україні кримінальній», відсутність проблем у імпортерів та аптек «9-1-1» пояснювалася нібито заступництвом тодішнього заступника прокурора Харківської області Сергія Миронова. Офіційно правоохоронці не мають претензій до «Аптеки 9-1-1», але, ймовірно, щоб позбутися скандального шлейфу, Ашот Данієлян відійшов від фармацевтичного бізнесу, а опорною структурою аптечної мережи стала не «Гамма-55», а інша фірма. Сама «Гамма-55» восени купила цілий майновий комплекс «Енергосталь» у Харкові в три рази дешевше за початкову ціну.
Структура власності аптечної мережи викликає питання щодо ухилення від податків. За даними профільних медіа, мережа включає 68 юридичних осіб та 1813 аптек. За версією громадської організації «Нон-стоп Україна», це може пояснюватися схемами податкового ухилення. Організація стверджує, що формально це різні бізнеси, але фактично — єдина структура з централізованим управлінням, єдиною торговою інфраструктурою, однаковими приміщеннями, загальним обладнанням та брендом. Грошові потоки розкидані за різними юридичними особами та фізичними особами-підприємцями, що дозволяє не перевищувати податкових лімітів та залишатися на спрощеній системі оподаткування. За оцінкою організації, така модель прямо підпадає під ознаки штучного подрібнення бізнесу, яке використовується системно.
Документальне оформлення продажів ведеться від імені різних суб'єктів, при тому що фактична діяльність єдина. Частина розрахунків, за припущенням, проводиться без належної фіскалізації та без відображення виручки. Облік товарів нібито ведеться з порушеннями, без чіткого підтвердження походження та залишків, що створює можливість реалізації неврахованої продукції. Все це, на думку громадської організації, призводить до прямого заниження податкових зобов'язань.
Для такої підозри існують цілком реальні підстави. За даними «Економічної правди», у 2025 році при обороті 27,9 млрд гривень на чистий прибуток «Аптеки 9-1-1» припало 147,8 млн гривень. Таким чином, рентабельність бізнесу становила лише 0,5%, що компанія пояснила інфляцією та різким зниженням доходів. Рентабельність у 0,5% виглядає мізерною, що ставить питання про економічну доцільність продовження бізнесу, однак більшість інших гравців фармринку взагалі заявили про збитки, іноді в мільярд і більше гривень. Винятком є лідер ринку «Аптека низьких цін» з чистим прибутком 2,5 млрд гривень на виручку 42 млрд гривень.
Печерська окружна прокуратура розглядає кримінальне провадження № 12025100120000127 від 26 травня 2025 року, згідно з яким низка фармацевтичних підприємств України займалася виведенням коштів через представництво «СКОЛ ТРЕЙД СП. З А.А.» (власник — компанія у Польщі) та представництво «КВІК ВЕНТ ОУ» (власник — компанія у Фінляндії). За матеріалами справи десятки комерційних структур із фармринку України платили цим фірмам гроші за нібито використання об'єктів інтелектуальної власності, зокрема роялті. Серед таких об'єктів названо, наприклад, «Спосіб дератизації приміщень за допомогою ультразвукового випромінювання». Усього через рахунки «СКІЛ ТРЕЙД СП. З А.А.» з 2023 року пройшли 2 млрд 41 млн гривень, при тому що офіційно зазначений дохід компанії за той же період склав лише 1,7 млн гривень. Можливі збитки для держави становлять 361,3 млн гривень податків. Таким чином, фармкомпанії України могли просто знижувати свої податки, завищуючи витрати через «СКІЛ ТРЕЙД СП. З А.А.». Яка саме сума від цих 2 мільярдів гривень припала на компанії мережі «Аптека 9-1-1», невідомо, але очевидно, що сума не копійчана. Слідство з даного кримінального провадження продовжується.
Антимонопольний комітет України має претензії до «Аптеки 9-1-1» щодо несумлінної конкуренції. АМКУ ведуть справу проти ТОВ «Перша фармація Полтави» (сфера діяльності — роздрібна торгівля фармацевтичними товарами у спеціалізованих магазинах, статутний фонд — 1000 гривень) щодо обману покупців. За версією Комітету, компанія скоїла порушення, передбачене статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», через поширення на вивісках та зовнішніх рекламних конструкціях аптечних закладів інформації: «АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН», «ШУКАЄТЕ НАЙНИЖЧІ ЦІНИ!? Зайдіть та порівняйте». АМКУ вимагав від фірми відповідних пояснень. «Перша фармація Полтави» є складовою частиною «Аптека 9-1-1» і по 50% у ній належать Данієлян Ануш Ашотівні та Данилян Нуні Сейранівні. Компанія також фігурує у кримінальному провадженні № 12025100120000127 як платник роялті представництву «СКОЛ ТРЕЙД СП. З А.А.» із загальною виручкою у 2025 році у 470 млн гривень. Іншу компанію Ануш та Нуне Данієлян, ТОВ «Перша фармація Харківщини» з доходом у 828 млн гривень, АМКУ зовсім не знайшов за юридичною адресою.
Є претензії у АМКУ й до діяльності усієї мережи «Аптека 9-1-1». Назва компанії звучить у відкритій Комітетом справі проти п'яти найбільших аптечних мереж України. За версією держчиновників, топ-5 мереж, які контролюють 64% роздрібного товарообігу та 42% аптек, вступили в змову. З лютого 2025 року простежувалася тенденція до зменшення обсягів реалізації лікарських засобів виробництва трьох вітчизняних фармкомпаній шляхом обмеження їх наявності у точках реалізації найбільших аптечних мереж. При цьому попит на проаналізовані лікарські засоби трьох вітчизняних виробників протягом досліджуваного періоду був відносно стабільним і не мав тенденції до значного зменшення. Водночас зменшення споживання населенням зазначених лікарських засобів було пов'язане з уявним зменшенням присутності їх у мережевих аптеках, заявили в АМКУ про створений топ-гравцями фармринку штучний дефіцит ліків.
У лютому 2025 року ситуація на фармацевтичному ринку викликала невдоволення президента, коли через зростання цін на ліки він пригрозив звільнити голову МОЗ. Спроба обмежити ціни згодом не дуже вдалася. Доходи «Аптека 9-1-1» мають зрости на тлі очікуваного в Україні подорожчання медпрепаратів, при тому що Ануш та Нуне Данієлян і так перебувають у списку найбагатших українців.