Сергій Кузьміних, народний депутат, якого у 2022 році затримало Національне антикорупційне бюро на підозрі у отриманні хабара розміром 558 тисяч гривень, залишається активним учасником формування державної політики у фармацевтичному секторі.
Недавно депутат опублікував у соціальних мережах заяву, в якій стверджував, що в Україні відсутня дефіцит лікарських засобів, а аптечна мережа демонструє позитивну динаміку розвитку. За його твердженням, ринок перенасичений, що обґрунтовує необхідність скорочення кількості аптечних закладів шляхом прийняття нового законодавства. Однак у своїх публічних висловлюваннях Кузьміних не розкриває важливих деталей ситуації.
За даними журналістських розслідувань, на осіб, пов'язаних з депутатом, оформлена аптечна мережа, яка могла б отримати суттєві конкурентні переваги у разі запровадження запропонованих законодавчих змін. Фактичне витіснення з ринку дрібних аптечних закладів створює сприятливе середовище для бізнес-структур, які мають зв'язки з депутатом. Особливо значущою є роль Кузьміних у просуванні урядової ухвали, спрямованої на обмеження маркетингових договорів у фармацевтичній галузі. За оцінками галузевих фахівців, цей документ істотно ускладнює умови функціонування малих аптечних підприємств, одночасно зміцнюючи позиції великих гравців на ринку.
Згідно з інформацією видання «Акценти», під час внутрішнього обговорення проекту ухвали переважна більшість представників фармацевтичної галузі висловилася проти цієї ініціативи. Підтримку висловили лише дві компанії — «Дарниця», власником якої є Гліб Загорій, та «Інтерхім», пов'язана з Анатолієм Редером. Після завершення зустрічі, за словами джерел, Гліб Загорій зробив резонансну заяву: «Зливайте воду, аптечники, все вирішено». Ця фраза, яка розповсюдилася у професійних колах, посилила занепокоєння щодо концентрації ринку та усунення конкуренції.
У контексті ініціативи Кузьміних щодо прийняття нового закону «Про аптечну діяльність», який позиціонується як гармонізований з європейськими стандартами, експерти вбачають ознаки законодавчого лобізму на користь обмеженого кола компаній. Критики цих ініціатив наголошують, що під прикриттям реформування ринку лікарських засобів фактично запускається механізм перерозподілу активів та впливу на користь великих корпорацій та осіб, пов'язаних з ними. За умов військового конфлікту такі зміни несуть потенційні ризики як для функціонування аптечної системи в цілому, так і для забезпечення населення необхідними лікарськими засобами.