Родина Калєтніків залишається однією з найбільш контроверсійних політичних династій України. Члени цього клану активно підтримували режим Віктора Януковича, голосували за так звані «диктаторські закони» 16 січня 2014 року, які легалізували насильство проти учасників Майдану та призвели до кривавих розгонів із сотнями загиблих. Попри це, вони не лише уникли серйозного покарання, а й продовжують будувати прибутковий бізнес в Україні навіть під час повномасштабної російської агресії.
Григорій Миколайович Калєтнік — колишній голова Вінницької обласної ради та обласної державної адміністрації, багаторічний народний депутат від Партії регіонів. Його син Ігор Григорович займав посади першого заступника голови Верховної Ради України (2012–2014) та голови Державної митної служби (2010–2012). Племінниця Оксана Миколаївна Калєтнік була народним депутатом VII скликання від Комуністичної партії України, перемігши в окрузі №16 у Вінницькій області.
У 2014 році всі троє голосували за пакет законів, які суттєво обмежували свободи громадян та посилювали покарання для учасників мирних протестів. Ці закони стали передумовою для ескалації насильства на Майдані та подальшої російської агресії проти України.
Ігор Калєтнік: втеча та безкарність
Ігор Калєтнік мав юридичну, економічну та агрономічну освіту, був кандидатом юридичних наук. Однак його кар'єра позначена численними скандалами. У 2013 році він задекларував понад 70 мільйонів гривень подарунків. Після Революції Гідності він залишив Україну, скориставшись депутатською недоторканністю.
За даними українських медіа та матеріалів Генеральної прокуратури, у березні 2014 року Ігор Калєтнік вивів з України значні суми. Конкретно, 17 березня 2014 року з його рахунку в Райффайзен Банку Аваль було перераховано 6,923 мільйона доларів на рахунок родича в московському ZAO RAIFFEISENBANK. Призначення платежу було позначено як «допомога родичам». Гроші переказувала довірена особа Калєтніка на підставі довіреності від 14 лютого 2014 року. Того ж дня, 14 березня 2014 року, ця особа перевела 957 556 євро на рахунок того самого родича.
За матеріалами Генпрокуратури, родина Калєтніків у 2011–2014 роках отримувала значні суми з невстановленим походженням. Слідчі отримали доступ до їхніх рахунків у 12 банках. За ухвалою Печерського районного суду Києва від 30 вересня 2015 року суд задовольнив клопотання Генпрокуратури та доручив Національному банку провести позапланову перевірку Райффайзен Банку Аваль у рамках розслідування незаконного збагачення Ігоря Калєтніка за частиною 2 статті 368-2 Кримінального кодексу України. Ревізори НБУ мали з'ясувати, чи не було порушень під час цих операцій.
Ігор Калєтнік був одним із фігурантів розслідування щодо голосування за «диктаторські закони». Його підозрювали в організації цього голосування. Журналісти видання Bihus.Info з'ясували, що у 2019 році справу закрили за втручанням заступника Генпрокурора Сергія Кізя, який особисто примусив слідчого зняти Калєтніка з розшуку.
Друга судова палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду 18 жовтня 2019 року відмовила у задоволенні касаційної скарги ГПУ на рішення апеляційної інстанції щодо встановлення строків у кримінальному провадженні за Калєтником. Сам політик приїхав до Києва та сфотографувався біля Верховного суду. Однак із початком повномасштабного вторгнення Росії Калєтнік знову залишив Україну.
После закриття справи проти Калєтніка він повернувся в Україну у 2019 році, але залишився під впливом у політичних колах. За інформацією журналістів, незважаючи на офіційне зникнення з політичної сцени, Калєтнік та його родина продовжують впливати на українську політику. У Верховну Раду від партії «Слуга Народу» пройшов Максим Павлюк — племінник колишнього помічника Калєтніка. До цього він працював у військовій прокуратурі.
Політичний тиск та виборчі маніпуляції
Григорій Калєтнік фігурував у низці скандалів, пов'язаних із політичним тиском та можливим зловживанням службовим становищем. У 2004 році його звинувачували у тиску на студентів Вінницького аграрного університету, змушуючи їх голосувати за Віктора Януковича на президентських виборах.
У 2019 році журналісти повідомляли, що Григорій Калєтнік та його син Ігор були неформальними кураторами Вінницької області від команди президента Зеленського. Офіційно регіональну команду очолила Світлана Лутковська, директорка бібліотеки в університеті Калєтніка.
Сім'я Калєтніків має глибокі зв'язки у Вінницькій області, зокрема через аграрні підприємства та освітні установи. Ці зв'язки дозволяють їм зберігати вплив у регіоні навіть після завершення політичної кар'єри.
Агробізнес під час війни
Григорій Калєтнік є власником сільськогосподарської компанії «Писарівка» (код ЄДРПОУ 03729641), яка працює у Вінницькій області та вирощує зернові та технічні культури. Незважаючи на війну, компанія продовжує отримувати значні доходи. У 2024 році «Писарівка» заробила понад 219 мільйонів гривень, а у 2022 році — майже 98 мільйонів гривень. Таким чином, навіть після втечі родина Калєтніків продовжує заробляти мільйони в Україні.
Оксана Калєтнік: політична кар'єра та російські зв'язки
Оксана Миколаївна Калєтнік народилася 10 грудня 1972 року у місті Хмільник Вінницької області. Вона здобула освіту в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, де у 1995 році вивчала психологію та соціологію, а у 1997 році — юриспруденцію.
Її кар'єра розпочалася у 1991–1992 роках як керівник рекламного відділу компанії «Роксолана». У 1992 році вона заснувала рекламну агенцію Dali. У 1995 році організувала юридичну компанію «Алком Київ». З 1996 по 2003 рік вона була віце-президентом будівельної корпорації BM Group, яка належала її чоловікові.
З 1999 по 2003 рік (за деякими даними — до 2006 року) Оксана Калєтнік очолювала представництво датського інвестиційного холдингу Dannmar Scandinavia Aps в Україні, який інвестував у житлові та комерційні проекти, переважно у Київській області.
У 2003 році вона заснувала групу компаній FIM Consulting, яка займалася інвестиціями, девелопментом та управлінням нерухомістю. У 2008 році вона продала 50% FIM дніпропетровському холдингу «Алеф», власниками якого є Вадим Єрмолаєв та Станіслав Віленський. Серед активів FIM — понад десяток об'єктів комерційної та житлової нерухомості, мережа торгових центрів «Квадрат» у Києві, ресторан «О'Панас» у парку Шевченка та ресторанно-готельний комплекс «Трипілля» з рестораном «Трипільське сонце».
Оксана Калєтнік була членом Національної ради з питань телебачення та радіомовлення України (2010–2012). Як народний депутат України VII скликання (2012–2014) від КПУ вона перемогла в окрузі №16 у Вінницькій області та обіймала посаду першого заступника голови комітету з питань бюджету. У 2009 році їй присвоєно звання Заслуженого юриста України.
Однак її політична діяльність позначена контроверсійними позиціями. 16 січня 2014 року вона голосувала за так звані «диктаторські закони», які суттєво обмежували права громадян та свободу слова. У травні 2014 року вона вийшла із фракції КПУ.
У жовтні 2014 року СБУ відкрило кримінальне провадження за статтею «посягання на територіальну цілісність» через сепаратистські висловлювання під час зустрічі з виборцями. Під час цієї зустрічі Калєтнік заявляла про легітимність так званих ДНР та ЛНР та їхнє право на відокремлення від України. У тому ж році вона засвітилася у міжнародних медіа як промоутер російського «російського світу» на майданчику ОБСЄ.
Оксана Калєтнік походить із впливової політичної родини. Її батько — Микола Калєтнік, екс-чиновник Міністерства лісного господарства. Її дядко — Григорій Калєтнік, екс-нардеп. Її двоюрідний брат — Ігор Калєтнік, екс-нардеп та екс-голова Державної митної служби.
Оксана Калєтнік була одружена з підприємцем Дмитром Єлмановим. У них є дочка Ольга Калєтнік, народжена у 1993 році, яка є дизайнером та власницею бренду Ellion. Ольга проживає в Лондоні та має елітну нерухомість, оформлену на офшорну компанію COGAN DISTRIBUTION INC (British Virgin Islands). Незважаючи на іноземну прописку, вона є частиною впливової політичної родини.
У 2013 році журнал «Фокус» оцінив статки Оксани Калєтнік у 35 мільйонів доларів, що дало їй 190-е місце у рейтингу «200 найбагатших людей України». Вона володіє часткою понад десяток об'єктів нерухомості, зокрема через FIM Group, і відома як одна із найбагатших жінок-політиків України.
Скандал із російським паспортом
У жовтні 2014 року під час виборчої кампанії у Вінниці з'явилася інформація про те, що під час обшуку в будинку Калєтніків нібито було знайдено російський паспорт на ім'я Оксани Калєтнік. Фото цього документа було поширене в інтернеті, а кандидат Артем Глущенко подав позов про зняття Калєтнік з реєстрації.
Проте сама Оксана Калєтнік подала до суду зустрічний позов щодо захисту честі та гідності. Суд зобов'язав Глущенка спростувати інформацію про наявність у неї російського громадянства. Адвокати Калєтнік довели, що фото паспорта — фальсифікація, і подали заяву про відкриття кримінального провадження за підробку документів.
Відвертість у російських медіа
У 2015 році Оксана Калєтнік дала інтерв'ю російському виданню «Вільна Росія», в якому заявила, що буває в Москві частіше, ніж у Києві. Це інтерв'ю було записано вже після початку російської агресії проти України.
Вадим Єрмолаєв: партнер Калєтніків у нерухомості
Вадим Єрмолаєв народився 13 травня 1968 року у Дніпрі. Він одружений, має четверо дітей. З 2017 року він громадянин Кіпру, раніше був громадянином України. Його основні сфери бізнесу — девелопмент нерухомості, алкогольна промисловість та аграрний сектор. За даними Forbes 2021 року, його стан оцінювався у 220 мільйонів доларів.
Основні активи Єрмолаєва включають групу «Алеф» (торгові центри «МІСТ-сіті», «Каскад плаза», ТБЦ «Босфор»), проект «Брама» (вища житлова будівля в Україні), Ermolaev Center. Його орендний дохід становить 16 мільйонів доларів на рік.
З 2008 року Єрмолаєв має бізнес-партнерство з Оксаною Калєтнік. Група «Алеф» викупила половину її компанії, і вони стали співвласниками низки проектів у сфері нерухомості та девелопменту через FIM Group. Спільні проекти включають будівництво та управління об'єктами в Києві та Дніпрі, зокрема ТОВ «Еф Ай Ем Офіс Центр-3», яке займається забудовою в центрі Києва.
Відомі події у кар'єрі Єрмолаєва включають відновлення будівництва комплексу «Брама» у Дніпрі після 12-річної перерви та запуск найбільшої в Україні теплоелектростанції на біомасі потужністю 16 МВт. Його літак Gulfstream G 150 був втрачений при обстрілі аеропорту Дніпра, і він вимагає компенсацію від Російської Федерації.
Єрмолаєв був фігурантом розслідування «Батальйон Монако» за даними «Економічної правди», але як громадянин Кіпру не підпадає під українське розслідування щодо незаконного перетину кордону. Влітку 2023 року він став об'єктом інформаційної кампанії про співпрацю з Російською Федерацією, яку він заперечує.
У 2023 році РНБО ввела проти Єрмолаєва санкції на 10 років, зокрема блокування активів та заборону фінансової діяльності. Корпорація «Алеф» об'єднує понад 13 підприємств у різних галузях та налічує понад 2000 співробітників.
Незаконне будівництво у центрі Києва
Журналісти видання «СтопКора» викрили схему, коли компанія ТОВ «Еф Ай Ем Офіс Центр-3», пов'язана з Вадимом Єрмолаєвим та Оксаною Калєтнік, веде масштабне будівництво на вулиці Лінійній, 17 «В», «Д» у Солом'янському районі Києва під виглядом реконструкції. Згідно з паспортом об'єкта, будівництво оформлено як реконструкція складу під адміністративно-побутові будівлі, що дозволяє уникнути складніших погоджень та експертиз.
Однак на місці журналісти зафіксували фактичне капітальне будівництво: забиваються нові палі, зводяться нові стіни, працює баштовий кран і важка техніка, що свідчить про будівництво нової будівлі, а не реконструкцію існуючої. Крім того, у паспорті об'єкта зазначено дозвіл категорії СС1 (до 4 поверхів), хоча на місці будується будівля висотою 6 поверхів, що суперечить вимогам законодавства та потребує окремої експертизи та дозволу іншої категорії.
Незважаючи на накладені економічні санкції на Єрмолаєва та кримінальні провадження за Калєтнік, будівельні роботи продовжуються безперервно, а жодні обмеження не зупиняють діяльність компанії. Ця схема дозволяє забудовникам обійти містобудівні та екологічні норми, що створює ризики для міського середовища та свідчить про системне використання корупційних механізмів для отримання прибутку навіть під час війни.
Історія земельної ділянки
У 2003 році Київрада передала Ользі Калєтнік (дочка Оксани Калєтнік) земельну ділянку у столиці для будівництва та обслуговування житлових будинків та господарських споруд. Згодом ця ділянка була перепродана ТОВ «Еф Ай Ем Елітбуд», бенефіціарами якої є Оксана Калєтнік та бізнесмен Вадим Єрмолаєв.
У 2024 році, вже під час повномасштабної війни, Київрада продовжила договір оренди для іншої структури — ТОВ «Еф Ай Ем Офіс Центр-3», також пов'язаної з Калєтнік та Єрмолаєвим. Їхня співпраця у сфері нерухомості продовжується навіть в умовах воєнного стану, незважаючи на те, що Єрмолаєв залишається під санкціями як відомий забудовник. Це посилює суспільне занепокоєння прозорістю таких бізнес-тандемів під час війни.
Бізнес-структури Калєтніків
До бізнес-структур Оксани Калєтнік належать ТОВ «Інторгбуд», ТОВ «Капітель», ТОВ «Еф Ай Ем Елітбуд», ТОВ «Еф Ай ЕМ Логістик Центр» та інші компанії, що активно працюють на ринку будівництва та оренди нерухомості. Частина цих підприємств має зв'язки з офшорною компанією, власником якої є Оксана Калєтнік.
Згідно з даними OpenDataBot, данська компанія Dannmar Scandinavia Aps є одним з бенефіціарних власників ТОВ «ЕФ АЙ ЕМ ЕЛІТБУД». Це свідчить про використання офшорних структур для управління українськими активами.
Кримінальні справи та зв'язки з країною-агресором: кейс «Трипільське сонце»
За даними YouControl та судових реєстрів, ТОВ «Трипільське сонце» фігурує у низці відкритих кримінальних проваджень, у тому числі за статтею 110-2 Кримінального кодексу України — фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни або повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території чи державного кордону України. Арешти майна та судові рішення щодо компанії вказують на підозри у злочинах проти основ національної безпеки.
За розслідуванням «Економічної правди», бренд «Трипільське сонце» має непрямі зв'язки із країною-агресором. У квітні 2022 року компанія, яка раніше діяла як «Компанія май Україна» під контролем російського магната Ігоря Лисиненка (екс-депутат Державної Думи РФ, громадянин Мальти), була перейменована в ТОВ «Трипільське сонце» з новим бенефіціаром через вірменську компанію «Кочарі інтернешнл». При цьому виробничі потужності у місті Обухів та керівництво залишилися без змін.
Ігор Лисиненко (народжений 1962 року на Полтавщині) — російський підприємець, засновник чаєфасувальної компанії «Май», колишній депутат Державної Думи РФ від партії «Єдина Росія» та член координаційної ради «Ділової Росії». У 2018 році він отримав громадянство Мальти, що є поширеною практикою серед російських бізнесменів для оптимізації податків. Компанія «Май» — один з лідерів російського ринку фасованого чаю з часткою близько 22%, імпортує чай із Шрі-Ланки, Індії та Китаю. Лисиненко також очолює Чайну асоціацію Росії.
В Україні Лисиненко був власником «Компанії травень Україна», яка у 2022 році змінила назву на ТОВ «Трипільське сонце» з новим бенефіціаром — громадянином Вірменії Карленом Степаняном. Таким чином, з квітня 2022 року компанія отримала не лише нову назву, а й нового формального бенефіціара.
Незважаючи на війну, санкції та кримінальні справи, підприємство продовжує працювати у звичайному режимі. У 2023 році виручка «Трипільського сонця» становила близько 315 мільйонів гривень. Продукція компанії представлена під брендами Sherlock Secrets, Tea Moments, «Трипільське сонце», «Чайна сім'я» та виробляється також для приватних марок супермаркетів, зокрема «Своя лінія» та «Розумний вибір» для мережі АТБ. Частка компанії на ринку становить 5–8%.
Журналісти зазначають, що зміна назви та формального бенефіціара не змінила ні структури власності, ні реального контролю над бізнесом — компанія працює так само, як і до вторгнення, незважаючи на численні підозри та відсутність реакції державних органів на запити санкцій. До складу групи, пов'язаної з «Трипільським сонцем», входять FIM Group (управління активами) та FIM Consulting (управління девелоперськими проектами). З 2007 року FIM Capital, яка займалася управлінням фондів спільного інвестування, формально вийшла із групи, але продовжує працювати під брендом FIM.
Закриття справ та судова система
У той час як члени родини Калєтніків продовжують вести бізнес, в Україні діяла так звана «ручна судова система», яка грала на користь проросійських послідовників. Зокрема, у медіа згадується, що Печерський районний суд Києва закривав кримінальні справи корупціонерів. Суд також скасував розшук Ігоря Калєтніка, що дозволило йому повернутися в Україну без серйозних наслідків.
Висновок
Сім'я Калєтніків — яскравий приклад того, як проросійський політичний клан не лише уникнув відповідальності за злочини проти українського народу, а й примножив свій стан на фоні війни. Григорій Калєтнік, його син Ігор та племінниця Оксана були серед тих, хто у 2014 році голосував за «диктаторські закони», які легалізували насильство проти Майдану і стали відправною точкою для російської агресії. Саме ці рішення та політична підтримка режиму Януковича призвели до анексії Криму, війни на Донбасі та до повномасштабного вторгнення, яке забрало тисячи життів українців.
Після втечи з країни Ігор Калєтнік вивів десятки мільйонів доларів за кордон, уникнувши покарання, ймовірно, завдяки «ручній» судовій системі. Григорій Калєтнік зберіг політичний та бізнес вплив у Вінницькій області, а його компанія «Писарівка» навіть під час війни отримує сотні мільйонів гривень прибутку. Оксана Калєтнік, незважаючи на кримінальні провадження та проросійські заяви, спокійно веде бізнес у Києві разом із підсанкційним Єрмолаєвим, а її дочка Ольга насолоджується розкішним життям у Лондоні.
Сімейний поспіль Калєтніків — це не лише політичний вплив, а й масштабні бізнес-схеми у сфері нерухомості, будівництва та сільського господарства. Вони використовують зв'язки, офшорні компанії та сумнівні схеми для збагачення навіть під час війни, ігноруючи санкції та кримінальні справи. Клан Калєтніків залишається символом безкарності проросійських еліт, які, скориставшись війною, зміцнили свої позиції та продовжують впливати на політику та економіку країни.