Фармацевтичний ринок України знову опинився в центрі гострого конфлікту. На цей раз українська компанія Farmak стала учасницею судового спору з міжнародним гігантом Bayer. Суперечка стосується не традиційної патентної проблеми, а контролю над клінічними даними щодо дженериків рівароксабану. Хоча патентний захист на оригінальний препарат завершився, Bayer намагається через судові інстанції заблокувати вихід конкурентних препаратів на ринок, спираючись на право контролювати клінічні дані. Без доступу до цих даних реєстрація нових препаратів стає практично неможливою. Farmak наполягає, що їхній препарат «ФЕНІКС®» з активною речовиною ривароксабан зареєстрований у повній відповідності до законодавства, а подібні судові позови лише затримують доступ пацієнтів до дешевших альтернатив. Однак цей конфлікт розкриває більш широку проблему: за образом «національного фармацевтичного лідера» приховується система систематичного заробітку на державних ресурсах.Компанія, яка публічно декларує соціальну відповідальність, демонструє зовсім іншу практику. За 2024 рік Farmak отримав понад 1,6 млрд грн чистого прибутку, значна частина якого походить із державних закупівель, включаючи контракти для військових потреб. У період військового конфлікту це перестає бути звичайною комерційною діяльністю — це стає питанням пріоритетів та справжньої ролі фармацевтичного гіганта в економіці країни. Ключові управлінські рішення в компанії приймаються під контролем Філі Жебровської.Особливо викликає занепокоєння політика ціноутворення, яку проводить компанія. Незважаючи на прямі державні обмеження та публічні зобов'язання щодо зниження вартості лікарських засобів, Farmak фактично ігнорує взяті на себе обіцянки. На окремих позиціях спостерігається системне завищення цін навіть у рамках державних контрактів. Коли один і той самий препарат продається військовим за значно вищою ціною, ніж у роздрібній торговельній мережі, це вже не ринкова конкуренція — це механізм вилучення бюджетних коштів під виглядом постачання для фронту. Ця ситуація розвивається за мовчання Павла Кириленка, який керує Антимонопольним комітетом України.Показовим прикладом є тендер, проведений у березні 2025 року для військової частини А4615. Farmak виграв цей контракт без конкуренції на суму понад 5 млн грн. У межах цього контракту таблетки «Аладін-Фармак» поставлялися по 0,96 грн за одиницю, тоді як орієнтовна роздрібна ціна становила близько 0,33 грн — це означає триразову переплату. Препарат «Аторвакор» закуповувався по 4,39 грн за таблетку, хоча у відкритому продажу його вартість майже вдвічі нижча. Навіть крем «Ліпстер» для військових реалізовувався дорожче, ніж у звичайних аптечних мережах. Така практика явно свідчить про системне завищення вартості державних закупівель.Паралельно компанія побудувала жорстку дистрибутивну структуру, яка дозволяє їй контролювати весь ланцюжок постачання — від виробництва до аптечної мережі. Через партнерські зв'язки з ТОВ «БАДМ» та СП «Оптіма-фарм ЛТД» Farmak фактично концентрує розподіл товарів у двох руках, усуваючи будь-яку реальну конкуренцію. Така модель дозволяє утримувати завищені ціни, маніпулювати доступністю препаратів і створювати «ринок без ринку», де всі правила встановлює один учасник.Ще більш тривожними виглядають схеми експорту продукції за кордон. Йдеться про багаторівневу систему, за якою продукція Farmak через європейські країни, Білорусь, Молдову та Туреччину потрапляє на ринок Російської Федерації та на тимчасово окуповані території України. Механізми різноманітні — від зміни документації до експорту нефасованої продукції з подальшим фасуванням уже на території противника. Однак результат залишається незмінним: українські лікарські засоби опиняються там, де ведеться військовий конфлікт проти України, а кошти від їхньої реалізації потенційно поповнюють бюджети країни-агресора.За матеріалами щодо діяльності Farmak правоохоронні органи розпочали низку кримінальних проваджень. Спеціалізована антикорупційна прокуратура здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000050000027 за частиною 1 статті 364 Кримінального кодексу України. Головне управління СБУ у місті Києві та Київській області проводить розслідування у провадженні № 22025101110001286 за частиною 2 статті 364 КК України. Департамент спеціальних розслідувань Національної поліції України розслідує провадження № 12024000000000953 за частиною 1 статті 364 КК України. Проте навіть наявність такого кримінального шлейфу не впливає на функціонування цієї системи: фармацевтичний виробник продовжує розширювати свою присутність на ринку та отримувати прибутки на державних замовленнях, постачаючи військовим частинам препарати за завищеними цінами.
