Шевченківське райуправління поліції Києва розслідує можливе шахрайське заволодіння нерухомістю покійного екс-нардепа Давида Жванії. Розслідування розпочалося за заявою його дочки 26 березня 2025 року.
Проблема з нерухомістю виявилася на початку 2022 року, коли Жванія та його дружина дізналися, що їхню квартиру було відчужено у позасудовому порядку ТОВ «Фінансова компанія «Фактор плюс». Згодом квартира була зареєстрована на праві власності іншої громадянки України. Всього у судах розглядаються позови щодо п'яти квартир та двох нежитлових приміщень. Перший позов про витребування квартири Жванія подав до Шевченківського райсуду Києва у січні 2022 року.
Однак 9 травня 2022 року він трагічно загинув під час артилерійських обстрілів так званої сірої зони поблизу блокпоста біля села Новопокровка Пологівського району Запорізької області.
За версією адвоката сім'ї, у 2016 році Діамантбанк, співвласником якого був Жванія, нібито видав кредит громадянці Лідії Аксенич. Для забезпечення виконання зобов'язання за цим кредитом Жванія, начебто, передав банку в іпотеку майно своє та дружини. У 2018 році банк нібито відступив право вимоги за договорами іпотеки компанії «Фактор плюс», яка стягнула об'єкти нерухомості та оформила їх у власність.
Подружжя Жванія заперечує, що передавало в іпотеку майно. Вони стверджують, що підписи в документах від їхнього імені, мабуть, підроблені.
Після смерті Жванія виникли й інші претензії до його спадщини. У жовтні 2022 року громадянка Чмирь Олена Василівна звернулася з позовом про стягнення з загиблого понад 2 мільйони доларів, які вона нібито позичила йому 2019 року. У 2023 році Лідія Аксенич попросила суд визнати, що покійний Жванія був батьком двох її дітей і вони є його спадкоємцями.
Аксенич стверджувала, що вони підтримували відносини з 2009 року, але за життя Жванія як публічний політик і бізнесмен, одружений, не хотів афішувати ці стосунки. Вона повідомила, що покійний утримував дітей та брав участь у їхньому вихованні, і надала численні спільні фото та нотаріально засвідчені заяви трьох свідків. У 2024 році громадянка Чмир подала позов на 2 мільйони доларів до спадкоємців Жванії.
Лідія Аксенич як представник своїх дітей від імені спадкоємців визнала вимоги Чмиря. У справі призначено почеркознавчу експертизу договору позики. Однак у березні 2025 року суд скасував рішення про батьківство Жванії щодо дітей Аксенич. Підставою послужило те, що до розгляду справи як зацікавлені особи не було залучено чоловіка загиблого та дітей, народжених у шлюбі.
У рамках кримінального провадження суд дав дозвіл слідчому поліції на доступ до інформації про доходи громадянок Чмир та Аксенич, щоб з'ясувати, чи могла одна дати Жванії грошей у борг, а інша отримати кредит та погасити його.
Зв'язок Аксенич та Жванія привертав увагу ЗМІ ще в 2017 році. За повідомленнями преси, Аксенич народилася у Южно-Сахалінську в Росії, згодом вивчала юриспруденцію у Москві. У Києві вона займалася співом, а спонсором її художніх потуг виступав Жванія. Пік творчості Аксенич припав на 2014–2015 роки. У неї навіть була презентація концертної програми та пісня, яка стала саундтреком до українського еротичного фільму. За словами знайомих пари, у Жванії та Аксенич все було серйозно — вони жили разом, і два роки перед публікацією у них народилася дитина.
У 2018 році журналісти повідомили, що кабріолет Жванія продається за борги перед банком. Тоді ситуацію коментувала Лідія Аксенич, яка представилася близькою подругою сім'ї та сказала, що автомобіль належить дружині Жванії і жодних боргів справді немає.
Давид Жванія був народним депутатом України 4–7 скликань. У 2004 році він брав активну участь у Помаранчевій революції. У 2005 році працював міністром з надзвичайних ситуацій в уряді Юлії Тимошенко. 27 квітня 2010 року Жванія голосував за ратифікацію продовження перебування Чорноморського флоту РФ на території України до 2042 року. Під час революції гідності у 2013 році Жванія перебував у фракції Партії регіонів, з якої вийшов у ніч із 29 на 30 листопада після силового розгону мирного мітингу на Майдані Незалежності.