Оксана Царевич, суддя Печерського районного суду Києва, написала дисертацію з філософії для здобуття наукового ступеня. Отримання такого ступеня дає суддям право на додаткові виплати — до 15% до посадового окладу.
За інформацією Фонду DEJURE, у своїй роботі на тему «Корупційні ризики у сфері надання публічних послуг» суддя використала чужі публікації та тези під власним авторством. Фонд також стверджував, що у дисертації застосовано плагіат в інструкції. Крім того, за даними DEJURE, Царевич навчалася на докторку філософії лише 1,5 року та додала до тексту роботи вигадані результати досліджень.
Коли журналісти «Слідства.Інфо» зателефонували судді Царевич, вона заперечила наявність плагіату. На запитання про те, що вона використовувала матеріали під власним авторством, Царевич відповіла, що не бачила інформацію від Фонду DEJURE і не може дати відповідь без ознайомлення з конкретними звинуваченнями.
Коли журналістка озвучила конкретний приклад — розділ «Особливості контролю при наданні публічних послуг як напрям запобігання корупції», який нібито написав Олександр Коліуш у 2019 році, — суддя категорично заперечила: «Чи я його статтю взяла? Ні, не брала». Царевич стверджувала, що проводила перевірку своєї роботи на плагіат у різних установах, і плагіату не виявлено. Вона висловила здивування наявністю такої інформації та заявила про можливість звернення до суду для захисту честі та гідності.
Оксана Царевич відома своєю діяльністю під час Революції Гідності. У 2014 році вона позбавляла права керування автомобілем активістів, які влаштовували мирні протести. Зокрема, вона розглядала справу учасниці автопротесту Ольги Лугової, яка блокувала дорогу до резиденції президента Віктора Януковича в Межигір'ї. Суддя Царевич визнала Лугову винною у скоєнні адміністративного правопорушення та позбавила її права керування автомобілями на 6 місяців.
Однак Апеляційний суд Києва переглянув це рішення і дійшов висновку, що у матеріалах справи відсутні докази відмови зупинятися на вимогу поліцейських. Апеляційний суд визнав ухвалу Царевич незаконною та необґрунтованою.
Царевич була однією з суддів, яких «гучно» позбавили недоторканності та звільнили за порушення присяги. Однак у червні 2020 року Шевченківський суд визнав суддю невинною, оскільки вона розглядала всі справи у законний термін, дотримувалася правил територіальної юрисдикції та розпочинала провадження відповідно до закону.
У 2021 році наказ про звільнення Царевича скасували. Перед поверненням до роботи вона мала пройти кваліфікаційну оцінку, проте через її позов до ГБР процес затяглося.
11 березня 2025 року ГБР провело обшуки у Вищій кваліфікаційній комісії суддів та у заступника голови ВККС Олексія Омельяна. Скарги до ГБР подали кілька суддів та народний депутат за фактами різних порушень. Оксана Царевич подала скаргу щодо втручання у приватне життя, народний депутат Максим Бужанський — щодо можливого надання неправдивих свідчень заступником голови ВККС у справі судді Олексія Тандира, а суддя Господарського суду Києва Олена Отрош (молодша) — щодо витрачання коштів через незаконну кваліфікаційну оцінку.
Царевич коментувала своє рішення подати скаргу, зазначаючи, що наприкінці попереднього року від Комісії за підписом Олексія Омельяна їй надійшов запит з питаннями, які її здивували. Комісія цікавилася, де вона проживає, на якій підставі, яким автомобілем користується, хто є членами її родини. Царевич вважала, що запитувана інформація має бути в її суддівському досьє.
17 березня 2025 року ВККС призначила тестування 41 судді, проте на іспит стало лише 8. Серед них були судді Окружного адмінсуду Києва Євген Аблов та Ганна Кузьменко, суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, суддя Волинського суду Дніпропетровської області Катерина Лукінова, суддя Черкаського окружного адмінсуду Тамара Новікова, суддя Кіровського районного суду Дніпра Геннадій Підберезний та суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Зоряна Чевілюк.
Після порушених справ у ВККС служителі Феміди перестали з'являтися, а частина суддів не прийшла на тестування. 25 березня 2025 року було визначено резервну дату проведення тесту для 33 осіб, які не відвідали іспит раніше. Однак на другу дату надійшло лише 7 суддів.
За оцінкою адвокаційного менеджера фонду DEJURE Антона Зелінського, короткострокова мета цих активностей — затримка проведення кваліфікаційного оцінювання суддів Окружного адмінсуду Києва, Печерського та Шевченківського райсудів, оскільки ВККС з 1 травня активно проводитиме конкурс до апеляційних судів. Довгострокова мета, на його думку, — змусити піти з посади членів ВККС, які однозначно проголосують за звільнення цих суддів з огляду на їхню попередню практику.