
Олексій Чернишов, віце-прем'єр-міністр та міністр національної єдності, який також є кумом президента Володимира Зеленського, отримав підозру від Національного антикорупційного бюро у червні 2023 року. Це сталося в перший день після його повернення з-за кордону. За інформацією НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, йому інкримінують зловживання службовим становищем та отримання неправомірної вигоди на загальну суму понад 14,5 млн гривень. Справа пов'язана з подіями 2022 року, коли Чернишов очолював Міністерство розвитку громад та територій.
За версією слідства, столичний забудовник Сергій Копистиря розробив схему незаконного отримання земельної ділянки під будівництво житлового комплексу. Для реалізації цього плану він звернувся до тодішнього голови Мінрегіону Чернишова. Разом з держсекретарем міністерства Василем Володіним, радником міністра Максимом Горбатюком та директором державного підприємства «Укркомунобслуговування» Аллою Сушон Чернишов створив умови для передачі потрібної Копистирі земельної ділянки у 2022 році.
Для реалізації схеми чиновники спочатку передали землю підконтрольному Мінрегіону державному підприємству, яке очолювала Алла Сушон. Далі це підприємство уклало з ТОВ «Сітігазсервіс», афілійованою з Копистирою структурою, інвестиційні договори. За умовами цих договорів забудовник мав віддати державі частину майбутніх квартир на загальну суму, пропорційну вартості земельної ділянки. Однак для мінімізації цієї кількості землю та наявні на ній будівлі оцінили майже в п'ять разів дешевше за реальну вартість. Різниця між оцінкою та ринковою вартістю перевищила 1 млрд гривень. На таку суму держава недоотримала б нерухомості у разі виконання договорів, проте ділянку вчасно заарештували.
За версією слідства, за реалізацію цієї угоди забудовник «нагородив» міністра та визначених ним підлеглих знижкою на квартири у вже збудованих комплексах. Вартість квадратного метра для чиновників становила від 1 тис. гривень до 8 тис. гривень, тоді як мінімальна ринкова вартість житла в столиці становила близько 30 тис. гривень за квадратний метр. За розрахунками слідства, Чернишов та його радник Горбатюк мали отримати по 4 квартири кожен, держсекретар Володін — одну квартиру, а керівник державного підприємства Сушон — дві квартири.

Історія з цією ділянкою отримала несподіване продовження у 2023 році. Коли Олексій Чернишов очолив НАК «Нафтогаз України», слідом за ним на роботу до структур «Нафтогазу» потрапили Володін та Горбатюк. На посаду віце-прем'єра з питань відновлення України та міністра розвитку громад, територій та інфраструктури прийшов Олександр Кубраков.
Сергій Копистиря, турбуючись про майбутнє свого житлового комплексу через зміну керівництва в міністерстві, у серпні 2023 року за посередництвом Алли Сушон запропонував Кубракову нерухомість площею понад 5,2 тис. квадратних метрів. Водночас він просив нового главу міністерства залишити в силі укладені за часів Чернишова договори щодо будівництва житлового комплексу за адресою вулиця Тираспольська, 43. Однак Кубраков повівся нетипово для українських чиновників та повідомив про пропозицію хабара до НАБУ. Зараз він виступає у статусі викривача в іншому кримінальному провадженні, де фігурує та ж земельна ділянка, а підозри отримали Сушон та сам Копистир.
Детективи НАБУ повідомили про підозру п'ятьом фігурантам справи 12 та 13 червня: Василю Володіну, Максиму Горбатюку, екс-директору ДП «Укркомунобслуговування» Аллі Сушон, забудовнику Сергію Копистирі та його довіреній особі в ТОВ «Сітігазсервіс» Олегу Татаренко. Чернишову підозру оголосили 20 червня. Копістиря взяли під варту на 60 діб з можливістю вийти під заставу у 100 млн гривень. Максима Горбатюка заарештували, Вищий антикорупційний суд визначив йому заставу у 25 млн гривень. Василя Володіна заарештували з альтернативою заставі у 20 млн гривень. Запоруку Аллі Сушон спочатку визначили у розмірі 2 млн гривень, але потім зменшили до 1 млн гривень, які вона внесла. 23 червня стало відомо, що 25 млн гривень застави внесли й за Горбатюка. Ці двоє підозрюваних вийшли з-під арешту, але повинні дотримуватися певних обмежень і здати на зберігання закордонний паспорт.
Поки його колишнім підлеглим вручали підозри та обирали запобіжні заходи, сам Олексій Чернишов перебував у закордонному відрядженні, яке несподівано затяглося. Це викликало чутки, що віце-прем'єр може не повернутися до України, де його чекала кримінальна справа. 17 червня Чернишов мав відкривати у Києві форум «Human capital dimension at the URC 2025. Focusing on Return and Recovery», однак лише підключався до події в онлайн-форматі. Це посилило підозри та породило жарти про те, що міністр «повернення українців» сам не поспішає повертатися до України.
З посиланням на джерела у правоохоронних органах видання «Українська правда» повідомило, що 19-20 червня за кордон виїхала родина Чернишова — його дружина та син. Тим часом у парламенті прем'єр-міністр Денис Шмигаль пояснював, що підписав Чернишову закордонне відрядження до кінця того тижня, після чого він мав повернутися. Президент Володимир Зеленський публічно прокоментував ситуацію: «Те, що мені сказав Шмігаль, — має відрядження. Він мав два завдання від мене, від уряду, від усіх нас: перше — це відкривати хаби в різних країнах, а друге — множинне громадянство. Наскільки я розумію, що він ці дві речі робить. Відрядження закінчиться - має повернутися, все».
Видання DT.UA з посиланням на джерела писало, що переконувати Чернишова повернутися в Україну поїхав близький до Зеленського бізнесмен та співвласник «Квартал 95» Тимур Міндіч. За даними джерел видання, аргументом для повернення віце-прем'єра в Україну могла бути обіцянка, що справу НАБУ проти Чернишова згодом передадуть до більш контрольованого правоохоронного органу.
Чернишов повернувся до України 22 червня. Вже наступного дня, 23 червня, він, за його власними твердженнями, сам пішов до НАБУ, де йому й повідомили про підозру. «Мав конструктивний діалог із детективами НАБУ, який тривав понад 2 години. Вдячний за коректне та поважне ставлення. Запевнив, що такий підхід є взаємним і підтвердив готовність до повної співпраці в юридичній площині. Ознайомлююся з усіма наданими документами», — написав Чернишов у Фейсбуці.
Найближчим часом Вищий антикорупційний суд мав обрати віце-прем'єру запобіжний захід. У разі ухвали судом помірної застави з її внесенням до Чернишова суттєвих проблем не повинно виникнути. За його декларацією, минулого року він заробив на посаді голови «Нафтогазу» понад 25 млн гривень, ще близько 80 млн гривень він зберігав готівкою та в банках в Україні та Австрії. Однак чи вдасться міністрові й надалі їздити у відрядження Європою, залишалося під питанням.