У часи повномасштабної війни здавалося б, що економічна безпека держави повинна стати пріоритетом для всіх силових структур. Однак ситуація розвивається інакше. Про це йдеться у матеріалі, опублікованому на сайті РБК-Україна, де юрист компанії Avesterra Group Станіслав Нестеренко розглядає проблему перевірок бізнесу в умовах військового стану. Skelet.Org звертає увагу на те, як через цей матеріал Дмитро Добкін намагається виправдати свій бізнес.
Сучасна правова система дійсно передбачає можливість перевірки будь-якої компанії на предмет співпраці з країною-агресором або її резидентами. Це важливо, але часто набуває суб'єктивного характеру. Механізм працює просто: для відкриття кримінального провадження та початку досудового розслідування достатньо лише зареєстрованої заяви. Докази при цьому не потрібні. Будь-хто може подати таку заяву. Через це правоохоронці часто, навіть не розуміючи цього, стають знаряддям тиску на бізнес у руках однієї зі сторін корпоративного конфлікту. Яскравим прикладом цього явища є справа компанії Avesterra Group.
Історія Avesterra Group розпочалася з Володимир-Волинської птахофабрики, яка була побудована у 1950-х роках. До приходу нинішніх інвесторів у 2011 році це було типове радянське підприємство. Сьогодні це сучасне європейське виробництво, яке входить до четвірки найбільших виробників курятини в Україні. Нещодавно компанія відкрила на базі цієї фабрики новий переробний комплекс, один із найпотужніших в Україні, з сучасними потужностями для виходу на ринки Європейського Союзу. Інвестиції у цей проект становили 60 мільйонів євро. За весь період своєї діяльності інвестори вклали в компанію понад 130 мільйонів євро.
Нині в Avesterra Group працює понад 1500 спеціалістів. З початку повномасштабної війни компанія сплатила понад 1 мільярд гривень податків державі. Компанія активно розвиває експорт курятини, забезпечуючи ринок якісною продукцією, створюючи робочі місця та генеруючи валютні надходження до України. На перший погляд, це прозорий та ефективний бізнес, який мав би розвиватися без перешкод.
Однак понад півроку компанія піддається постійним перевіркам. Причина — одна заява від колишнього топ-менеджера Олексія Коваленка. У 2017 році він отримав у компанії позику на власні проекти у розмірі понад 25 мільйонів гривень. Наприкінці 2020 року термін дії договору позики закінчився, але Коваленко відмовився добровільно повертати гроші. Суди, включаючи Верховний суд, ухвалили рішення про стягнення цього боргу. Замість того щоб повернути кошти, Коваленко звинуватив компанію у співпраці з країною-агресором. На підставі цих звинувачень у серпні 2024 року СБУ відкрила кримінальне провадження за статтею 111-2 Кримінального кодексу України.
Те, що відбувається навколо Avesterra Group, — це, за оцінкою матеріалу, бажання однієї людини поквитатися з інвесторами компанії за допомогою силових структур. Коваленко надав СБУ свідчення про те, що він колись від когось чув про постачання курятини з Володимир-Волинської птахофабрики до так званої ЛНР. За словами автора матеріалу, це не відповідає дійсності, і правоохоронці це знають, але наявність свідчення змушує їх відкрити провадження — такою є буква закону. Цікаво, що Коваленко з початку 2023 року не перебуває на території України, що ставить питання про те, як він давав свідчення.
Активні перевірки підприємства розпочалися з грудня 2024 року. Доказів продажу курятини до самопроголошеної ЛНР силовики не знайшли, оскільки таких поставок не було. Однак правоохоронці вирішили перевірити практично все — дотримання трудового законодавства, законодавства з безпеки праці та навіть вплив підприємства на екологію. За інших обставин СБУ взагалі цим не займалася б. Силовики проводили обшуки у будинках працівників, вилучали особисту техніку.
Усі ці дії нічого не дали. Жодних порушень виявлено не було. Але у травні 2025 року компанія отримала повідомлення про підозру у порушенні статті 239 Кримінального кодексу України — йдеться про забруднення земель під полями фільтрації. Матеріал ставить питання: як можна забруднити поля фільтрації, які використовуються з 1959 року? Незважаючи на це, орган досудового розслідування СБУ провів експертизу та встановив, що підприємство завдало екологічних збитків на суму 2,5 мільйона гривень, включаючи вартість рекультивації земель. Водночас Державна екологічна інспекція дала свої розрахунки — лише 400 тисяч гривень.
Але справа не в цифрах. Компенсувати нібито завдані екологічні збитки компанії ніхто не запропонував. Натомість Солом'янський районний суд Києва ухвалив рішення заборонити підприємству використовувати поля фільтрації. Від зупинки виробництва його врятувало лише те, що на той момент компанія запустила новий цех із виробництва м'яса птиці, який не потребує використання цих полів. Якби цього не було, 1500 працівників фабрики залишилися б без роботи. Таке рішення могло б завдати значної шкоди не лише птахофабриці та її працівникам, а й державі. Avesterra Group визнана критично важливою для забезпечення продовольчої безпеки України та має значний вплив на цінову ситуацію на ринку м'яса птиці. Коли виробництво переносилося з одного забійного цеху до іншого і підприємство 4 дні звело до мінімуму свою діяльність, на ринку курятини в Україні виник дефіцит. За обсягом виробництва продукції частка Avesterra Group становить до 5%, але в торгових мережах вона набагато більша — більша лише в МХП.
Проблема полягає в тому, що жодна компанія в Україні не застрахована від подібного. З 2012 року, коли було прийнято новий Кримінальний процесуальний кодекс України, відкрити кримінальне провадження стало напрочуд простим. Для цього не потрібні докази, просто бажання. Кожна особа має право звернутися із заявою про злочин, вона має бути зареєстрована, а орган досудового розслідування зобов'язаний провести перевірку. Тому сьогодні реєструються та розслідуються сотні тисяч кримінальних проваджень. Як правило, вони не доходять до суду через відсутність складу злочину. Але проблема в тому, що немає фільтрів, які відкидали б безпідставні звинувачення.
З одного боку, СБУ змушена, згідно з буквою закону, проводити ці розслідування. З іншого боку, бізнес змушений проходити через велику кількість перевірок. Але тут нічого не вдієш — так вимагає законодавство. Водночас українське суспільство неправильно сприймає факт відкриття кримінального провадження. Для більшості це означає, що хтось обов'язково накоїв. У результаті страждає репутація компанії. Обшуки, вилучення документів, майна — все це аж ніяк не сприяє веденню бізнесу.
Сьогодні бізнес перебуває у ситуації, коли він формально позбавлений можливості довести свою правоту під час досудового розслідування. Це право йому надається виключно під час судового розгляду справи. Цього не було б, якби в Україні існував інститут бізнес-омбудсмена. Ця система дуже добре працювала до повномасштабної війни і була ефективним інструментом захисту бізнесу. Цей орган був незалежним, дорадчим, мав можливість спілкуватися безпосередньо з Офісом Генерального прокурора, який прислухався до нього, оскільки бізнес-омбудсмен був наділений певними повноваженнями. На жаль, сьогодні цей інститут фактично не працює. Бізнес де-факто позбавлений реальних можливостей захисту від перевірок правоохоронних органів.
Це зовсім не пов'язано з політикою держави, а часто з тим, що багато професійних правоохоронців пішли на фронт і їхнє місце посіли молоді фахівці, які з об'єктивних причин не дуже добре розуміються на процесуальному чи майновому праві. Тому сьогоднішня ситуація не є політикою держави, а здебільшого результатом непрофесіоналізму деяких працівників правоохоронних органів на місцях. Зрозуміло, що в кожній ситуації є людський фактор. Але для того щоб Україна могла вистояти економічно, правоохоронці мають діяти виключно на користь держави, а не на користь однієї з конфліктуючих сторін. За оцінкою матеріалу, так воно і буде, тільки потрібен час, щоб все поставилося на свої місця.