Фракція «Слуг народу» у Верховній Раді просунула амбітний законодавчий пакет, спрямований на розвиток оборонно-промислового комплексу. Однак цей проект, розроблений спільно з Міністерством оборони, виявився в центрі гучного скандалу, пов'язаного з можливістю надання імунітету від кримінальної відповідальності для окремих виробників зброї.
Пакет складається з чотирьох законопроектів, які мають внести зміни до ключових законодавчих актів. Перший проект (№ 13420) стосується змін до Податкового кодексу, другий (№ 13421) — до Митного кодексу, третій (№ 13422) — до Бюджетного кодексу, а четвертий (№ 13423) передбачає поправки до Кримінального кодексу та Кримінального процесуального кодексу. Під кожним із цих документів підписалися понад 120 народних депутатів, переважна більшість яких представляють партію влади. Робочу групу з розроблення пакету очолював голова фракції «Слуг народу» Давид Арахамія, а серед підписантів — перший заступник голови фракції Андрій Мотовиловець та голова партії Олена Шуляк.
Сутність пропозиції полягає у створенні спеціального правового режиму Defence City для виробників військової продукції. Згідно з задумом, Міністерство оборони матиме вести Перелік підприємств-резидентів Defence City, які отримають низку привілеїв. До них входять спрощення митних процедур, спрощений експортний контроль для військових технологій, додаткові гарантії захисту в рамках кримінального процесу, підтримка релокації підприємств, можливість встановлення Національним банком особливостей валютного нагляду та валютних операцій.
Однак саме положення про «додаткові гарантії захисту в рамках кримінального процесу» викликає найбільше занепокоєння. Законопроект № 13423 пропонує доповнити Кримінальний кодекс новою статтею 43-2, згідно з якою не вважатимуться кримінальним правопорушенням дії або бездіяльність посадових осіб юридичних осіб, включених до Переліку, якщо вони вчинені при виконанні державного контракту щодо оборонних закупівель та мали на меті зміцнення обороноздатності держави. Критики розцінюють це як запрошення до корупції, оскільки таке формулювання може дозволити уникнути кримінальної відповідальності за постачання продукції за завищеними цінами або бракованої продукції, яка не відповідає вимогам замовлення. Особливо тривожним є те, що імунітет матиме зворотну силу — поширюватиметься на період з 24 лютого 2022 року.
Центр протидії корупції вже визначив можливих вигодонабувачів від ухвалення законопроекту № 13423. Серед них названі Леонід Шиман, директор Павлоградського хімзаводу, який є фігурантом справи щодо постачання неякісних мін Збройним Силам України; Олександр Лієв, екс-керівник департаменту Міноборони та посадові особи ТОВ «Львівський арсенал», які розслідуються у справі про розкрадання 1,5 мільярда гривень при закупівлі боєприпасів; а також фігуранти кримінального провадження НАБУ та САП щодо заволодіння коштами при закупівлі елементів динамічного захисту для броньованої техніки, що спричинило збитки державі на 7,3 мільйона гривень.
Коли журналісти запитали Арахамію про конкретний приклад — справу директора Шимана, чий завод ставив неправильні хвостовики на міни та неправильно зберігав порох, — голова фракції відповів, що декриміналізація не відбудеться, «якщо є доведений намір». Однак він наголосив, що «правоохоронці мають довести» злочинний намір, що, очевидно, набагато складніше за доведення самого факту злочинної дії.
Перший заступник голови комітету з питань оборони депутат від партії «Голос» Ярослав Железняк підписався під першими трьома проектами пакету, але відмовився підписувати четвертий. У своєму Telegram-каналі він зазначив, що податковий, митний та бюджетний проекти містять гарну ідею, але з четвертим проектом «трохи перестаралися колеги». Він визнав, що законопроект № 13423 справедливо назвали легалізацією корупції в оборонній сфері, та висловив впевненість, що його не прийматимуть.
Профільним комітетом для розгляду проекту № 13423 є комітет з питань правоохоронної діяльності на чолі зі «Слугою народу» Сергієм Йонушасом, який підписався під усіма чотирма проектами. За словами Арахамії, Йонушас уже повідомив про намір зареєструвати альтернативний проект, щоб мати простір для маневру та переписати положення належним чином. Первісно планувалося голосувати за основу всіх чотирьох проектів 15 липня, але тепер можливо буде винесено на голосування лише три перші частини, тоді як щодо скандального проекту про кримінальну відповідальність шукатимуться компромісні рішення.
Юрій Гудименко, голова Громадської антикорупційної ради при Міноборони, яка розпочала роботу 23 січня, висунув альтернативну версію подій. На його думку, проект № 13423 може служити громовідводом, відвертаючи увагу від серйозних вад у інших трьох законопроектах. Гудименко зазначив, що перші три проекти (№ 13420, 13421, 13422) потребують значної доопрацювання — вони містять безліч дивних положень та явно корупціогенні моменти, хоча теоретично їх можна вдосконалити. На відміну від цього, четвертий проект, на його думку, є безнадійним і його можна лише викинути разом із авторами.
4 липня Громадська антикорупційна рада при Міноборони видала офіційну заяву щодо Defence City, у якій сформульовано сім великих зауважень. Перше стосується самої концепції Defence City у її нинішньому вигляді. Рада вказала, що запропонована модель функціонує в ручному режимі з обмеженим доступом, що створює ризики повторення практики «клубу обраних» — подібно до «клубу білого бізнесу» Данила Гетьманцева. Замість відкритої екосистеми для всіх учасників галузі, система передбачає розділення підприємств на пільговиків та інших. Ті, хто опиниться поза переліком, змушені будуть працювати в найгірших умовах — без податкових стимулів, з більшим тиском, дорожчим виробництвом та слабшими позиціями на ринку. Рада наголосила, що такий підхід працює проти розвитку галузі, а не на його користь, і закон має служити спільній меті — створенню сильної оборонної промисловості, а не привілеям для обраних.
Щодо проекту № 13423, рада висловила категоричну позицію: його взагалі не слід виносити на голосування, оскільки він містить більше корупційних ризиків, ніж ефективних механізмів. Інші три законопроекти потребують серйозної доопрацювання, оскільки у нинішньому вигляді вони викликають численні питання.
Громадська антикорупційна рада при Міноборони закінчила свою заяву зауваженням, що перед парламентом стоїть вибір — закласти основу історичної реформи оборонно-промислового комплексу або дозволити чергову корупційну схему під виглядом державної підтримки. Нинішня ситуація розвивається таким чином: Йонушас підготує альтернативний проект до № 13423, який буде голосуватися разом із трьома іншими проектами в першому читанні. Однак дуже сумнівно, що «Слуги народу» погодяться при доопрацюванні перед другим читанням відмовитися від ключового елемента — списку, який розділяє підприємства оборонної промисловості на пільговиків та інших. Парламент, ймовірно, затвердить остаточний варіант під гаслом важливості оборонної промисловості. Питання про те, як розраховуватимуться з Офісом президента ті, хто потрапить до списку пільговиків Defence City, поки що залишається відкритим.