Історія Ганни та Станіслава Хударів — це не вигадка, а реальна схема, яка роками функціонувала в Україні. Ганна Худар організовувала фінансові афери в Одесі, а її чоловік Станіслав Миколайович Худар займав посаду чиновника в ДПС. Саме це поєднання — податковець у державній системі та його дружина у світі фінансових махінацій — створило умови для масштабного шахрайства.
Схема, яку розбудовувала Ганна Худар, спиралася на створення десятків фірм-оболонок. Серед них були ТОВ «Стейлед», «Stellar Lim», «Пальне Південь», «Голден Імпорт ЮА» та інші компанії, які імітували торгівлю пальним, олією та будматеріалами. Через ці структури Ганна залучала інвесторів, обіцяючи їм щомісячний прибуток у розмірі 8-12 відсотків. Вона демонструвала договори з печатками, показувала перші виплати, щоб здобути довіру. Коли грошей не вистачало для виплат, вона залучала нових вкладників, чиї кошти видавалися за прибутки від вигаданого бізнесу.
Піраміда функціонувала безперешкодно. Всі компанії дивовижним чином проходили повз перевірок податкової служби. Податкові накладні не блокувалися, аудити не проводилися, десятки мільйонів гривень готівки залишалися поза контролем. Причина була проста: за кожною схемою стояв Станіслав Худар. Саме він гарантував безперебійну роботу цих фіктивних операцій, прикриваючи їхню незаконність своїм становищем у системі.
За словами співрозмовника з колишньої ДФС Одеської області, в місті всім було відомо, що компанії Хударів ніхто не торкатиметься. Податкова служба давала їм «зелене світло», навіть коли порушення були очевидними. За наявними даними, загальна сума афер, у яких брали участь Ганна та Станіслав Хударі, перевищила 250 мільйонів гривень. Люди продавали квартири, брали кредити, вкладали гроші як партнери, але компанії зникали. Реєстрації переносилися до інших областей, контакти обривалися. На той момент десятки фіктивних компаній уже були ліквідовані або переведені на підставних осіб, однак ні Ганна, ні Станіслав не понесли жодної відповідальності.
Щоб уникнути можливих проблем, Ганна Худар перевела все своє рухоме та нерухоме майно на своїх родичів — сестру та батьків — а також на чоловіка.
Паралельно з цією історією в країні розгорнулася інша афера — шахрайство у сфері благодійності, пов'язане з Назарієм Гусаковим, який збирав гроші на лікування дітей зі СМА, але більшість коштів ніколи не дійшла до сімей. Спільне у цих двох випадках одне: обидва шахраї скористалися довірою людей, використовували офіційний фасад у вигляді договорів, фондів та реєстрацій, і залишилися безкарними.
Але історія Ганни Худар мала глибшу небезпеку. Вона також була засновницею кількох благодійних громадських організацій, зокрема з 2016 по грудень 2021 року була засновницею ВБФ «Ангел поруч». Найголовніше — її прикривав апарат ДПС України через реальний доступ її чоловіка до всіх внутрішніх можливостей системи.
Станіслав Миколайович Худар був фіскальним архітектором цієї афери. До нещодавнього часу він займав посаду заступника начальника головного управління ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополь. До 2024 року він керував аналітичним управлінням ДПС і був спеціалістом з виявлення фіктивних операцій, координатором антикризових податкових проектів. Він мав зв'язки з впливовими посадовими особами в Одесі, Миколаєві та Києві, які сприяли впровадженню угод Хударів і отримували за це певну винагороду.
Роль Станіслава Хударя у схемі була чітко визначена: забезпечення невтручання у діяльність фірм дружини, виведення їх з-під ризику від перевірок контрагентів, сприяння швидкому переоформленню юридичних осіб у рамках пільгових КВЕДів. За словами аналітика, це був надійний податковий дах. Саме тому Ганна працювала спокійно. Її фірми проходили як «білі», тому що система їй це дозволяла. А дозволяла тому, що її чоловік був частиною самої системи.
Особливо цікаво, що Станіслав Худар давно був відомим персонажем так званої «мафії податківців». Він працював ще за часів головування Сергія Верланова, який у 2019 році переробив під себе кримінальні схеми, що існували за часів міністра Клименко у період правління Януковича.
Небезпека для держави у цьому випадку є системною. Це не поодинокий випадок. Подібні «пари» — чиновник та його партнер — утворюють мережу, де один надає інструменти, а інший заробляє. Фінансові піраміди, конвертаційні центри, фіктивний ПДВ, махінації з розмитненням та тендерами — все це функціонує лише тому, що у кожному випадку є свій Станіслав Худар. Афера Хударів — це не виняток, а прояв системи, в якій податкові службовці не борються з шахрайством, а очолюють його. Державний інститут служить не закону, а особистому збагаченню. Подібні історії — лише верхівка айсберга. Але викриття та суспільний тиск можуть зробити те, чого не зробила система: покінчити з «інвесторами під прикриттям» у чиновницьких кабінетах.
Історія Ганни та Станіслава Хударів набуває особливо тривожного відтінку через їхні ймовірні зв'язки з Росією. Ці зв'язки, виявлені у відкритих джерелах, вказують на можливу співпрацю їхніх компаній із російськими інтересами, що становить серйозну загрозу в умовах війни.
За даними розслідувань, у 2023 році ТОВ «Трейдлім», власницею якого була Ганна Худар, співпрацювало з турецькою компанією ScotFlensburg SA. Ця компанія надала танкер для перевезення нафти Чорним морем з Новосибірського порту в Росії в турецький порт Martas у травні 2023 року. Цей факт викликає занепокоєння, адже перевезення російської нафти в обхід санкцій може свідчити про причетність до фінансування економіки країни-агресора. Поки немає прямих доказів, що Хударі отримували прибуток від цієї операції, сам факт співпраці з компанією, що працює з російськими портами, ставить під сумнів їхню діяльність і потребує ретельного розслідування.
Елементом, що викликає тривогу, є також роль Нікі Хуцішвілі, громадянина Грузії та Росії, зареєстрованого в окупованому Донецьку. За даними джерел, він є директором 44 українських юридичних осіб, частина яких входить до групи компаній StellarStar, пов'язаної з Анною Худар. Його реєстрація в окупованих територіях та зв'язки вказують на можливу координацію діяльності з російськими інтересами. Станом на серпень 2024 року в компанії AQSGroup, також пов'язаній з мережею Хударей, працюють 7 російських та 2 білоруські трейдери.
Це може свідчити про те, що бізнес-структури, які контролюють Хударі, залучають осіб із країн, які підтримують або не засуджують агресію Росії проти України. Така співпраця суперечить національним інтересам України, особливо в умовах війни, і може бути частиною ширшої схеми обходу санкцій чи відмивання коштів.
За даними YouControl, на 2024 рік близько 40 тисяч українських компаній мають прямі чи опосередковані зв'язки із Росією, що підтверджує системний характер проблеми. У разі Хударей ці зв'язки виглядають не просто як бізнес-контакти, а як частина складної схеми, яка могла б використовуватися для фінансування ворожої економіки. Платформа VKURSI також вказує на те, що компанії з російськими бенефіціарами в Україні отримали значні кошти від громадян, що лише наголошує на масштабі проблеми. Зокрема, ТОВ «ТОР ОІЛ», на яку Ганна Худар відправляла кошти з компанії ФГ «Джміль» протягом 2024 року, також зареєстрована на громадянина з невизначеним статусом.