Вадим Чучковський, колишній заступник начальника Управління державної охорони президента України, вже четвертий місяць перебуває під вартою. Разом із двома іншими колишніми водіями УДО його підозрюють у перевищенні військовими посадовими особами службових повноважень та незаконному переміщенні поза митним контролем 38 мільйонів євро. За версією слідства, кошти були доставлені з Москви до Києва у березні 2019 року, напередодні першого туру президентських виборів в Україні.
Про цю справу стало відомо лише у лютому 2025 року, коли Державне бюро розслідувань отримало флешку з відеозаписом подорожі. На записі зафіксована поїздка бізнесмена Олександра Барімова, партнера Віктора Медведчука. Відеозйомка починається в московському аеропорту Шереметьєво із завантаження великих темних валіз на борт літака. Повітряне судно зупиняється в Мінську, а потім летить до Києва, приземляючись в аеропорту Жуляни. На борту людину, яку ідентифікують як Чучковського, вітає Барімов, називаючи його «Михайлом». Вони перераховують гроші. За словами Барімова на записі, у семи валізах знаходиться 38 мільйонів 612 тисяч євро. Чучковський забирає з однієї валізи доларову готівку, а Барімов на прощання говорить: «Гарних вам виборів».
Усі звинувачення базуються на цьому відео невідомого походження. ГБР провело портретознавчу експертизу та експертизу голосу для підтвердження того, що на записі саме Вадим Чучковський. Однак захист стверджує, що флешку отримано з Російської Федерації під час активної фази війни і що це копія змонтованого відеоносія. Офіційно прізвище президента Петра Порошенка у справі не звучить, проте адвокати підозрюваних кажуть, що їхнім клієнтам постійно пропонують в обмін на свободу дати неправдиві свідчення колишньому президентові, але ті відмовляються. Чучковський перебуває під вартою з альтернативою застави, яку останній раз у червні визначили у 342 мільйони гривень. На його судових засіданнях завжди присутні люди, пов'язані з Порошенком та його медіаканалами «Прямою» та «5 канал», а також прихильники партії «Європейська солідарність».
На початку березня 2025 року Головне слідче управління ДБР направило матеріали кримінального провадження до Київської митниці. Митниця склала протокол на Чучковського та передала його до Солом'янського райсуду Києва. Вадима Чучковського доставили до суду під конвоєм із Київського слідчого ізолятора. Судові засідання часто проходили на підвищених тонах із численними заявами про відведення судді Ірини Верещинської та секретаря засідання з боку захисту. Крики «Ганьба» лунали від групи підтримки Чучковського. Суддя навіть попросила охоронців видалити Чучковського із залу, оскільки він бив кулаком по скляній кабіні. Незважаючи на опір, Вадима Чучковського визнано винним. Суддя Верещинська оштрафувала його на майже 588 мільйонів 771 тисячу гривень, що становить 50 відсотків вартості товарів, із конфіскацією у дохід держави коштів у сумі 38,6 мільйонів євро.
Адвокат Лариса Криворучка, яка представляє Чучковського, вважає, що допустимість доказів ГБР має спочатку оцінити суд у кримінальному процесі, і без цього їх не мали права розглядати в адміністративній справі. За її словами, слідчі ГБР за допомогою адміністративної процедури через Солом'янський районний суд намагаються узаконити наявність коштів у кримінальній справі, оскільки досі доказів наявності цих грошей у органів відсутні.
З матеріалів справи вбачається, що Державна авіаційна служба України підтвердила прибуття повітряного судна 28 березня 2019 року о 21:04 до аеропорту Жуляни з Мінська та виліт того ж дня о 22:44 зворотним рейсом. На борту літака перебував один пасажир — громадянин РФ Олександр Барімов. Захист звертає увагу на відсутність доказів перебування самого Чучковського в аеропорту того дня. На адвокатський запит аеропорт Жуляни повідомив, що відео чи інші записи за той день не збереглися.
6 березня 2025 року ДБР допитало офіцера прикордонної служби Костянтина Калєдіна, який чергував в аеропорту в ніч із 28 на 29 березня 2019 року, коли прибуло повітряне судно з Мінська. Свідок наголосив, що запам'ятав це чергування напередодні першого туру президентських виборів. За його словами, прикордонникам сказали, що прибуває приватний літак, який можливо зустрічатиме охорона президента. До літака дійсно під'їхала машина УДО. Звідти вийшли кілька чоловіків, і один із них здався Калєдіну знайомим — він часто його бачив раніше. У протоколі допиту записано, що цей працівник УДО піднявся на борт літака та пробув там близько 10-15 хвилин, тоді як інші чекали біля транспортного засобу. Потім він винес із літака 7-8 валіз чорно- або темно-сірого кольору, які завантажили у автомобіль УДО. Прикордонний чи митний контроль не проводилися. Разом із валізами люди виїхали на авто та залишили межі аеропорту.
Адвокат Чучковського звернула увагу на формулювання в протоколі, що гроші перемішувалися з автомобіля в автомобіль. Представник митниці Леонід Король визнав це очевидним застереженням, але не заперечував, щоб Калєдіна допитали в судовому засіданні як свідка. Суддя Верещинська задовольнила клопотання захисту про виклик Калєдіна, однак той жодного разу не прийшов, і суддя ухвалила рішення без його допиту.
У березні 2025 року слідчі ГБР допитали як свідків Чучковського та двох водіїв УДО Сергія Волевача та Руслана Крамаренка. Після цього щодо них проводилися негласні слідчі дії — фіксувалося, як вони обговорювали ці допити між собою та навіть з адвокатом. Через кілька днів їм офіційно вручили підозри, а протоколи за результатами негласних слідчих дій долучили до масиву доказів. Суддя Верещинська у своєму рішенні зазначила, що ці протоколи разом з іншими доказами доводять перебування Чучковського в аеропорту та отримання ним коштів та їх вивезення за межі аеропорту. На думку суду, сам Чучковський у засіданні не спростовував ці обставини, не заперечував факт перебування в літаку та на території аеропорту. У судовому засіданні він відмовився давати пояснення та сказав, що підтримує позицію свого адвоката.
Станом на дату складання протоколу про порушення митних правил, 38,6 мільйонів євро за курсом Національного банку склало 1 мільярд 177 мільйонів гривень. Спочатку Чучковському загрожував штраф понад мільярд гривень. Однак на початку липня 2025 року набули чинності зміни до Митного кодексу, якими передбачено штраф від 50 до 100 відсотків вартості предмета порушення митних правил. Закон, який пом'якшує відповідальність, має зворотну силу. Суддя призначила штраф у 50 відсотків від переміщеної суми. Крім того, у дохід держави конфіскуються 38,6 мільйонів євро.
Суддя врахувала, що митниця виявила порушення не під час переміщення валютних цінностей через кордон, а вже фактично зі спливанням майже 5 років від дня правопорушення на підставі матеріалів кримінального провадження. Як погоджується суддя, це фактично унеможливлює вилучення цих коштів органом митного контролю. Однак Митний кодекс передбачає, що у разі неможливості конфіскації предмета порушення судове рішення виконується у встановленому законом порядку — у вигляді справляння вартості товару та транспортних засобів, які використовувалися для його переміщення.