Справа про фіктивне проходження військової служби депутатами столичної ради продовжує розширюватися. Якщо раніше Державне бюро розслідувань сконцентрувалося на трьох депутатах Київради та одному помічнику, то нині розслідування охопило й екс-секретаря міськради.
У липні 2025 року ГБР повідомило про підозру Володимиру Бондаренку, нинішньому депутату від партії «УДАР». Йому інкримінуються службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 367 КК України, до 5 років позбавлення волі), а також пособництво у складі групи осіб у сприянні самовільному звільненню з військової служби в умовах військового стану (ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 409 КК України, до 10 років позбавлення волі). 11 липня Бондаренку обрали запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
За версією слідства, у 2022–2023 роках Бондаренко незаконно нараховував заробітну плату Ігореві Хацевичу, керуючому справами секретаріату Київради та депутату від «Європейської солідарності». Хацевич мобілізувався разом з іншими депутатами до 206-го окремого батальйону ТрО 241-ї окремої бригади ТрО (військова частина А7375). На думку ГБР, Бондаренко знав про те, що Хацевич проходить військову службу, але все одно виплачував йому зарплату.
Крім того, за твердженням слідства, Бондаренко направив лист до Київської міської військово-цивільної адміністрації з клопотанням відправити мобілізованого працівника для роботи в Київраді на посаду, яка не підлягала заміщенню військовослужбовцем. «Таким чином, він фактично ухилився від проходження військової служби, до військової частини не прибув, жодних завдань із оборони України не виконував», — наголосили в ГБР.
Позиція Бондаренка суттєво відрізняється від версії правоохоронців. На своїй сторінці у Facebook він назвав підозру повністю необґрунтованою, стверджуючи, що виконував безпосередні функціональні обов'язки секретаря Київради: підписував розпорядження, листи, відомості та платіжні документи. За його словами, слідство розцінює підписання листа на ім'я начальника КМВА як допомогу ухилення від військової служби, хоча сам начальник військової адміністрації цей документ підписав.
Бондаренко акцентував, що Хацевич повернув до бюджету кошти, отримані від Київради, і не отримував грошей за місцем несення служби. Він також зазначив, що слідство намагається довести факт мобілізації Хацевича вже третій рік, незважаючи на офіційну броню та кілька звірок даних із ТЦК. «Всупереч Конституції та Кримінально-процесуальному кодексу, презумпція невинності у нас не діє», — написав екс-секретар, розцінюючи дії правоохоронців як продовження політичного тиску.
Основна справа про ухилення від військової служби охопила й інших депутатів. У травні 2024 року ГБР передало до суду обвинувальний акт щодо Олега Левченка (фракція «Європейська солідарність»), Михайла Терентьєва (фракція «УДАР», директор КП «Інженерний центр») та Олексія Шпака, помічника Хацевича. Їх звинувачують у ухиленні від несення обов'язків військової служби, вчиненому групою осіб за попередньою змовою (ч. 4 ст. 409, ч. 2 ст. 28 КК України). Ігор Хацевич офіційно звинувачений у сприянні в ухиленні, а екс-командир військової частини — у перевищенні військовою особою службових повноважень (ст. 426-1 КК України).
Розслідування проводилося в рамках кримінального провадження № 42023113330000001 від 21 березня 2023 року, відкритого територіальним управлінням ДБР у Києві. Слідчі встановили, що солдати військової частини, троє з яких мають статус столичних депутатів, а ще один — помічник депутата, протягом року не приходили на військову службу, проте отримували грошове забезпечення. У військовій частині вони обіймали посади командира, стрільців та водія двох стрілецьких рот.
За інформацією ГБР, керівник апарату Київради сприяв оформленню фіктивного «відрядження» трьом депутатам та одному помічнику у КДВА. До цієї схеми було залучено й командира військової частини.
У судових ухвалах уточнюється, що всі чотири особи мобілізувалися 24 лютого 2022 року «з метою захисту незалежності та територіальної цілісності України від збройної агресії російської федерації». До другої декади квітня 2022 року військова частина А7375 базувалася у Києві, допоки їй не надійшло бойове розпорядження на переміщення до Миколаївської області. Сьомій стрілецькій роті було доручено здійснювати охорону військового майна у Києві до повної передислокації до 2 травня 2022 року.
Хацевич, Шпак, Терентьєв та Левченко, які проходили службу в другій стрілецькій роті, попросили керівництво частини про переведення в сьому роту, і такі клопотання були задоволені. Надалі ж, як встановили у ГБР, ці чотири особи, не бажаючи виконувати обов'язки військової служби та бойові завдання, ініціювали перед посадовими особами КДВА та командиром військової частини питання про їхнє відрядження до органу — нібито з метою виконання завдань на користь оборони держави. За версією ГБР, вже наступного дня ці громадяни «стали такими, що ухиляються».
Слідчі також встановили, що Ігор Хацевич неодноразово залишав межі Київського гарнізону, де базується його військова частина, і «проводив час на власний розсуд за його межами» — на території Івано-Франківської області. Крім того, ГБР шукала докази виїзду за кордон Михайла Терентьєва. Слідчі клопотали перед Печерським районним судом Києва про надання доступу до документів, що зберігаються у КП «Інженерний центр» — у тому числі до наказів з відрядження Терентьєва до Польщі. Однак чи знайшли такі документи, поки що невідомо.
За даними руху «Чесно», станом на вересень 2023 року військову службу проходили 18 депутатів Київради. Серед них активно згадувалися Олександр Погребиський («Європейська солідарність», 53 окрема механізована бригада), Аліна Михайлова («Голос», 1 окремий штурмовий батальйон «Вовки Да Вінчі» ім. Дмитра Коцюбайла), Юрій Федоренко («Слуга народу», 429 окремий полк безпілотних систем «Ахілес»).
Однак окремим депутатам неодноразово «прилітало» від військових та активістів з приводу «несправжнього» проходження служби. У цьому контексті називали прізвища Олександра Бродського (фракція «ВО «Батьківщина»), Юрія Сулігу (фракція «Єдність»), Михайла Наконечного (позафракційний, обирався від «Опозиційної платформи — За життя») та інших депутатів, які служать у 112 окремій бригаді ТрО, що базується у Києві.
Екс-військовий цієї бригади Олег Симороз, який у жовтні 2022 року втратив обидві ноги поблизу Кремінної, у травні 2023-го звинуватив зазначених депутатів у тому, що вони, незважаючи на свої заяви про участь у бойових діях, не носили військову форму. За його інформацією, пункт постійної дислокації роти, яку очолює Бродський, на той час перебував у будівлі одного з комунальних підприємств у Шевченківському районі столиці. Через це інші військовослужбовці прозвали цю роту «Дольче&Габанна».
«Кістяком цієї роти стали різноманітні політичні корупціонери, фрики та їхні помічники, більшість із них були неправомірно оформлені до ТРО ЗСУ і відповідно отримують заробітну плату, премію та додаткову винагороду. Також депутати Бродський та Наконечний пролобіювали рішення Київради щодо виділення коштів для ДФТГ, які виконують бойові завдання. Втім, цю допомогу отримали лише члени ДФТГ із близького оточення Бродського та Наконечного. На жаль, у цей підрозділ затягнули й нормальних звичайних людей — треба ж корупціонерам кимось командувати. Цих хлопців час від часу відправляють на виконання бойових завдань за двома напрямками – медевакуація та аеророзвідка», — розповів Олег Симороз.
Владимир Бондаренко та Михайло Терентьєв також є фігурантами справи, відомої як «операція «Чисте місто». У рамках цього кримінального провадження Національне антикорупційне бюро розслідує численні факти заволодіння та спроби заволодіння столичними комунальними ділянками у 2019–2012 роках. Терентьєв отримав підозру, а Бондаренко, який входить до найближчого оточення Віталія Кличка (з серпня 2014-го до серпня 2017-го обіймав посаду керівника апарату КМДА, а з 2018 року якийсь час був радником міського голови на громадських засадах), офіційно нічого не інкримінується.
За інформацією НАБУ, цю схему земельного «дерибану» організувала злочинна група на чолі з бізнесменом та юристом Денисом Комарницьким, депутатом Київради V–VI скликань від «Блоку Леоніда Черновецького». До цієї групи, за даними правоохоронців, увійшли Михайло Терентьєв (як голова комісії Київради з питань містопланування, архітектури та земельних відносин), заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич, член тієї ж комісії Олена Марченко (фракція «ВО»), голова «Спецжитлофонду» Юрій Леонов, заступник директора КП «Київблагоустрій» Олексій Мушта, а також ще чотири неназвані у судових ухвалах особи, включаючи помічників Комарницького.
За інформацією слідства, учасники цієї групи, маючи організаційні та адміністративні можливості, обирали комерційно привабливі земельні ділянки та забезпечували мимовільну споруду на них будівель невеликої площі, право власності на які реєстрували на підконтрольних осіб. Після цього останні подавали до міськради заяви про передачу їм прав на земельні ділянки нібито для обслуговування цих споруд, що дозволяло уникати процедур конкурентних торгів.
Депутати Київради та посадові особи КМДА, які були членами цієї організації або перебували під її впливом, забезпечували ухвалення необхідних рішень, внаслідок яких під обслуговування цих об'єктів нерухомості міськрадою виділялися земельні ділянки непропорційно до великої площі та без процедури торгів. Загалом, внаслідок діяльності злочинної організації протягом 2023–2024 років із власності територіального товариства Києва незаконно виведено земельні ділянки вартістю 11,6 млн гривень. Також готувалося заволодіння ще шістьма ділянками загальною вартістю 83,7 млн гривень, що не вдалося завершити через викриття злочинної організації.
Незважаючи на те, що Володимир Бондаренко поки що вийшов «сухим із води», за інформацією «Bihus.Info», він відіграв ключову роль у цих порушеннях. Після аналізу записів розмов між фігурантами журналісти дійшли висновку, що тодішній секретар Київради ухвалював інструкції від Комарницького щодо голосувань на пленарних засіданнях Київради. Хоча це не доведено обвинувальним вироком суду, на тлі такого скандалу Бондаренко вирішив піти з посади секретаря міськради — чи його пішли. Сталося це 8 квітня 2025 року, і до сьогодні Київрада не має секретаря. За останніми даними, цю посаду може обійняти представниця фракції «Голос» Зоя Ярош.
Щодо Хацевича, Левченка та Шпака, то вони не фігурували в таких гучних історіях. Втім, Хацевич є досить відомою персоною в столичному політикумі. Він є однокласником та товаришем Володимира Прокопіва, секретаря Київради VIII скликання (обирався від «Солідарності»). Саме за каденції Прокопіва Ігор Хацевич обійняв свою нинішню посаду керуючого справами секретаріату у грудні 2015-го — де-факто третя за повноваженнями посада після міського голови та секретаря. До нинішнього скликання міськради вони разом пройшли від партії «Європейська солідарність».
Депутати Київради неодноразово висловлювали претензії до роботи Хацевича, особливо в контексті організації роботи столичного муніципалітету. Зокрема, народні обранці просили його «заощаджувати світло» у будівлі міськради, але, незважаючи на всі подібні претензії, він уже майже десять років зберігає свою посаду.