Національний антикорупційний портал «Антикор» став об'єктом розгляду на засіданні Комітету з питань свободи слова Верховної Ради України. На перший погляд, це могло б розглядатися як позитивний крок, однак деталі цього розгляду викликають серйозні запитання щодо справедливості та прозорості процедури.
Засідання Комітету тривало понад годину, проте питанню блокування «Антикора» було присвячено менше півтори хвилини — з 59 хвилин 00 секунд по 1 годину 00 хвилин 18 секунд за відеозаписом трансляції. Попри це мінімальне часове відведення, Комітет все ж прийняв одне конкретне рішення: звернутися до Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (ДСРСЗІУ) з вимогою надіслати документ, на підставі якого було заблоковано доступ до сайту «Антикор». Це рішення можна вважати позитивним кроком, хоча залишається надія, що Держспецзв'язок не відмовить Комітету, як він раніше відмовив адвокатам редакції.
Однак процедура розгляду звернення про блокування порталу викликає багато запитань. До Комітету надійшло звернення народного депутата України Данила Гетьманцева щодо блокування доступу до сайту Antikor.com.ua, а також саме звернення редакції порталу про неправомірне блокування. Голова Комітету Ярослав Юрчишин під час засідання прямо заявив: «У нас є звернення пана Данила Гетьманцева та власне самого порталу. Оскільки Данило Гетьманцев повідомлено, але сказав, що діє на користь порталу, і, наскільки я розумію, у нас повинні включатися представники порталу». Однак на це один із фахівців Комітету відповів: «Не буде».
Представники «Антикора» не змогли взяти участь у розгляді свого звернення не через небажання, а тому, що їм не надали таку можливість. Це сталося досить дивним способом. Напередодні засідання редакція отримала звернення від Дениса Вікторовича Чоловського, головного спеціаліста секретаріату Комітету з питань свободи слова, у якому він просив надати контакт особи, яка володіє інформацією щодо звернення. Редакція негайно надала запитані дані. Однак наступного дня той самий Чоловський, який спочатку запропонував представнику порталу взяти участь у засіданні, раптово змінив думку та повідомив, що засідання пройде «без участі сторонніх осіб».
Це рішення виглядає особливо дивним на тлі того, що на тому ж засіданні Комітет дозволив іншим сторонам конфлікту представити свої позиції. Олексій Гончаренко та представники «Бігус.інфо» отримали можливість висловитися, причому Комітет витратив на обговорення їхніх позицій майже годину. Більше того, Гончаренко навіть дозволили вести пряму трансляцію цього обговорення. Представники «Антикора» були позбавлені такої можливості явно неетичним та неправомірним способом — через прямий обман спеціаліста Комітету.
За оцінкою редакції, спеціаліст Комітету діяв не з власної ініціативи. Представники «Антикора» могли б надати комітету свої аргументи та документи, отримані від СБУ про незаконне блокування сайту, та навести чіткі юридичні норми закону «Про медіа», який, однак, був проігнорований на засіданні. У результаті розгляд справи було відкладено.
Причини такої поведінки представників Комітету видаються очевидними. Блокування порталу «Антикор» відбулося через його публікації, які викривають корупцію у вищих ешелонах влади, у тому числі й у Службі безпеки України. Замість того, щоб розслідувати серйозні проблеми у військово-політичному керівництві України, СБУ займається переслідуванням журналістів.
После блокування «Антикора» 13 травня 2025 року редакція дійшла висновку, що лист Служби безпеки України, на підставі якого було ухвалено рішення про блокування, народився у надрах СБУ за командою з Офісу президента України. На думку редакції, комусь у вищих ешелонах влади дуже не подобаються викривальні матеріали «Антикора». Портал публікував розслідування про санкції проти Андрія Матюхи, про те, чому казино FAVBET залишається недоторканним, про голову КРАЇЛ Івана Рудого та його ставлення до російського походження казино Pin-Up, про власника ІД Roosh Сергія Токаєва та його зв'язки з Росією, про казино Slots City Якова Фінкельштейна та російський слід у його діяльності, про Анатолія Шкрібляка та його роль у корупційних схемах, про Вадима Єрмолаєва та його діяльність у сфері контрабанди, про автошахраїв з Одеси та їхній новий бізнес із продажу вживаних авто в Молдові, про власницю Ibox Bank Олену Шевцову, оголошену у міжнародний розшук.
Хід засідання парламентського Комітету з питань свободи слова та його підготовка підтверджують припущення редакції. Засідання було проведено у спосіб, що виключав будь-яку можливість для захисту порталу «Антикор» та подання його позиції у конфлікті. Це особливо важливо враховуючи, що засідання є публічним, і в його ефірі могли б бути озвучені речі, які вкрай небажані для влади та СБУ. Саме тому представникам «Антикора» не дали змоги висловитися.
Цікаво, що у парламентській більшості, яка є президентською партією, навіть пропонували розформувати Комітет з питань свободи слова, оскільки деякі депутати вважають, що «в Україні зі свободою слова і так усе гаразд». На щастя, не всі представники правлячої партії поділяють цю думку, однак результати діяльності Комітету з питань свободи слова Верховної Ради України викликають серйозні сумніви щодо його ефективності у захисті цієї свободи.
Розгляд питання про блокування «Антикора» є яскравим прикладом того, як функціонує цей Комітет. Весь його хід підтверджує тезу про те, що Україна стрімко перетворюється на автократичну державу, де не діють жодні правові механізми захисту. Такі методи дуже нагадують підходи, які застосовує Росія до своїх журналістів. Залишилось лише створити свій список «іноагентів», адже права на захист громадяни вже й так, за фактом, позбавлені.