
Розгляд кримінальної справи проти екс-голови Верховного суду Всеволода Князєва у Вищому антикорупційному суді продовжується. На поточному етапі судові засідання зосереджені на дослідженні протоколів оперативно-розшукових заходів та негласних слідчих розшукових дій.
За версією обвинувачення, Князєв організував злочинне угруповання, яке залучало суддів до протиправних дій. Йому інкримінується отримання разом з іншими суддями Верховного суду суми в 1,8 млн доларів від бізнесмена Костянтина Жеваго. За цю суму Князєв нібито забезпечив збереження за Жеваго права власності на акції Полтавського гірничо-збагачувального комбінату.
Протоколи слідчих дій фіксують численні зустрічі та розмови адвоката Олега Горецького з членами Вищої ради правосуддя, суддями Верховного суду різних інстанцій, працівниками правоохоронних органів та передачу певних пакетів. Аудіо- та відеоконтроль також проводився щодо близького друга Князєва — нотаріуса Кирила Горбурова, який мав робочий кабінет в офісі юридичної компанії Горецького. У справі наявні аудіо та відеозаписи з участю самого обвинуваченого, які планується обговорювати на наступних засіданнях.

Однак Князєв оскаржує законність проведення негласних слідчих розшукових дій. Він стверджує, що детективи та прокурори ініціювали НСРД, спираючись на інформацію з того, що захист називає «отруйним джерелом» — записи з робочого кабінету нотаріуса Горбурова. Захист ставить під сумнів законність таких записів і вказує на можливе порушення нотаріальної таємниці.
Записи у кабінеті Горбурова велися цілодобово з 7 лютого 2023 року протягом двох місяців за допомогою стаціонарних пристроїв, які передавали інформацію на сервер НАБУ у режимі реального часу з затримкою не більше 5 хвилин.
Одним із ключових епізодів, на який посилаються слідчі, є подія від 16 березня 2023 року. За записами з кабінету Горбурова, між адвокатом Горецьким, нотаріусом Горбуровим та суддею Шевченківського райсуду Києва Юлією Матвєєвою нібито відбувся розподіл неправомірної вигоди за зняття арешту з готельної мережі «Прем'єр готель Русь». Правоохоронці вважали кінцевою бенефіціаркою готелю громадянку РФ, цивільну дружину передбачуваного співорганізатора злочинної організації Михайла Воєводіна, відомого як «Миша Лужницький» або «Потап».
Приміщення готелю було заарештовано у грудні 2022 року у справі групи компаній «VS Energy» російських олігархів Євгена Гінера, Олександра Бабакова та Михайла Воєводіна, який контролює українські енергетичні компанії «Житомиробленерго», «Херсонобленерго», «Кіровоградобленерго» та «Рівнеоблененрго». У 2013 та 2016 роках «Таскомабанк» Сергія Тігіпка видав кредити на суму 3,7 млн доларів та 6,3 млн доларів під заставу приміщення готелю.
20 березня 2023 року слідчий суддя Шевченківського райсуду Києва Вадим Ковтуненко за клопотанням адвоката банку Тігіпка скасував арешт готелю. Суддя погодився з доводами, що власник приміщення та сам банк не є підозрюваними чи обвинуваченими у кримінальному провадженні. За записами з кабінету нотаріуса, за це судове рішення було сплачено 50 тисяч доларів. Учасники угоди нібито розподілили суму таким чином: Князєву — 10 тисяч доларів, судді Ковтуненку — 15 тисяч доларів, судді Матвєєву, адвокату Горецькому та нотаріусу Горбурову — по 8 300 доларів. Сам Князєв категорично заперечує отримання таких грошей.
Обвинувачений висловлює обурення тим, що НАБУ, дізнавшись про можливу передачу неправомірної вигоди на користь бізнесмена Тігіпка, не зареєструвало кримінальне провадження щодо цього факту. На його думку, відомство приховало цю інформацію та використало її в інших цілях — а саме для обґрунтування проведення негласних слідчих дій щодо голови Верховного суду.

У клопотанні до суду про дозвіл на проведення НСРД щодо Князєва наводиться саме інформація про його участь у розподілі 50 тисяч доларів за зняття арешту з готелю. Захист, якого представляють адвокати Іван Староста та Олександр Готін, стверджує, що слідча суддя могла бути введена в оман цим клопотанням щодо підстав для НСРД. Захист вказує на те, що підозри суддям Ковтуненку та Матвєєву офіційно так і не були повідомлені.
Прокурор Віталій Гречишкін пояснив, що спочатку спостереження за фігурантами велося в рамках оперативно-розшукової справи з метою виявлення нових злочинів, які готуються. Коли з'ясувалася участь Князєва у справі Полтавського гірничо-збагачувального комбінату, НАБУ зареєструвало окреме кримінальне провадження. На думку прокурора, притягнення осіб до відповідальності за іншими епізодами виходить за межі звинувачення Князєву.
Прокурор переконаний, що всі питання щодо законності оперативно-розшукових заходів можна вирішити, допитавши у суді співробітників НАБУ. За його словами, останні в особистій розмові запевнили його, що діяли законно та нібито готові довести це у закритому судовому засіданні.
18 липня Князєву ще раз продовжили покладені на нього обов'язки. Близько півмільйона доларів, які вважаються переданими Князєву, досі не знайдено. Прокурор посилається на цей факт, стверджуючи, що захист не може в такій ситуації заявляти про надмірність застави в розмірі 18 мільйонів гривень. Крім того, прокурор припускає, що інші підозрювані в підкупі суддів Верховного суду мають значний стан і можуть фінансувати виїзд Князєва за кордон. Ймовірно, йдеться про Костянтина Жеваго, якому підозру повідомили заочно. Прокурор також називає серед зацікавлених у допомозі Князєву інших суддів Верховного суду, причетних до отримання неправомірної вигоди, хоча офіційно жодному судді Верховного суду досі не висунули звинувачення.
Адвокат Іван Староста ці ризики заперечує. За його словами, з моменту затримання Князєва захист констатував і неодноразово наголошував, що всі особи, з якими той підтримував стосунки під час перебування на посаді, від нього відвернулися. «Тому ні про який вплив говорити не доводиться», — сказав захисник.
На засіданні 23 липня з'ясувалося, що низка осіб письмово звернулася до Вищого антикорупційного суду з проханням визнати їх потерпілими від дій Князєва, допитати їх та визнати їхні цивільні позови. Суд має намір вирішити цю заяву на наступному засіданні.