22 липня Верховна Рада ухвалила законопроект про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу, який суттєво розширив повноваження генерального прокурора Руслана Кравченка та обмежив незалежність антикорупційних органів. Того ж дня президент підписав закон, а 23 липня він набув чинності після публікації у парламентському виданні "Голос України".
Згідно з новими нормами, генпрокурор отримав повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей досудового розслідування, пов'язаних із топ-корупцією. Він може вимагати у керівника органу слідства матеріали досудового розслідування, і той зобов'язаний безапеляційно підкоритися. Генпрокурор також отримав право змінювати керівників органів досудового розслідування на власний розсуд.
Закон дозволив генпрокурору давати вказівки керівникам підрозділів детективів, а у разі невиконання — забирати справи з НАБУ через неефективність розслідування. Крім того, Бюро економічної безпеки отримало можливість розслідувати кримінальні правопорушення, віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування, включаючи потенційно справи НАБУ. Генпрокурор також отримав розширені повноваження щодо закриття кримінальних справ — прокурори та учасники кримінального провадження можуть клопотати перед ним про закриття справ, у тому числі проти колишнього президента, прем'єр-міністра, членів Кабміну, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, директора НАБУ та його заступників, директора та заступника директора Державного бюро розслідувань.
Під час термінової прес-конференції ввечері 22 липня голова СБУ Василь Малюк і генпрокурор Кравченко намагалися погасити розпалену суспільством дискусію. Кравченко публічно присягався перед журналістами, що не заберуть справу колишнього віце-прем'єра Олексія Чернишова, яку розслідує НАБУ, і що прокурори САП будуть підтримувати державне звинувачення в суді. Водночас він виявив інтерес до справ, які роками розслідує НАБУ, зокрема до розкрадання кількох мільярдів гривень із ПриватБанку за часів, коли ним володів заарештований олігарх Ігор Коломойський. "У таких виробництвах ставитиму питання і, можливо, створюватиму спільну слідчу групу з інших працівників", — попередив Кравченко.
Уже наступного дня, 23 липня, НАБУ видало повідомлення про завершення справи ПриватБанку — підозрюваним відкрито матеріали досудового розслідування. Це був лише перший з чотирьох проваджень, які антикорупційне бюро завершило протягом 22-23 липня. Для порівняння: за даними громадської організації "Центр протидії корупції", у червні НАБУ та САП завершили розслідування двох справ, у травні — однієї, у квітні — п'яти, у березні — трьох, у лютому — чотирьох. У січні цього року взагалі не було повідомлень про кількість завершених справ.
Старший юридичний радник Transparency International Ukraine Павло Демчук припустив, що таке поспішне завершення справ може бути викликано побоюванням того, що справи можуть бути "злиті" через новий закон. Він зазначив, що вказівки генпрокурора можуть лише формально виглядати законними, але не мати нічого спільного з ефективним розслідуванням. Ними можна відвести слідство від необхідного напряму та уберегти необхідних людей від підозри та кримінального переслідування.
Справа ПриватБанку розплутувалася детективами НАБУ щонайменше з 2021 року. Спочатку підозри отримали колишні топ-менеджери банку: голова правління, його перший заступник, керівник одного з підрозділів та керівник департаменту міжбанківських операцій. На початку вересня 2023 року силовики прийшли з обшуками до олігарха Коломойського, який оселився на Західній Україні. Його звинуватили у розробці злочинного плану розкрадання понад 9 млрд грн коштів ПриватБанку. Події, що розслідувалися, відбувалися у січні-березні 2015 року, коли Коломойський володів банком і одночасно очолював Дніпропетровську облдержадміністрацію. З вересня 2023 року олігарх перебуває під вартою у слідчому ізоляторі СБУ.
Голова спецслужби Василь Малюк охрестив Коломойського "фанатом НАБУ", жартуючи, що він "трохи з ним пожив, бо він у мене сидить". За даними прес-служби СБУ, Коломойський сподівався, що переможець конкурсу на посаду директора Бюро економічної безпеки з числа працівників НАБУ сприятиме закриттю кримінального провадження щодо нього, але цього не сталося. Наразі олігарх та ще п'ятеро підозрюваних знайомляться з матеріалами досудового розслідування. Далі прокуратура має направити обвинувальний акт до суду. НАБУ назвало справу ПриватБанку "одним із наймасштабніших в історії антикорупційних органів". Павло Демчук зазначив, що деякі кримінальні провадження, наприклад за Коломойським, були тривалий час зупинені через запити до інших країн та міжнародного розшуку, і під час судового розгляду буде видно, чи набуло НАБУ всі необхідні відповіді щодо міжнародної правової допомоги.
Другою гучною справою, завершеною 23 липня, було розслідування голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка. Чиновника підозрюють у недекларуванні майна, а його дружину Аллу називають посібницею, яка допомагала незаконно збагачуватися. За версією слідства, голова АМКУ приховав: шість квартир у Києві та Ужгороді; житловий будинок під Києвом площею понад 220 кв. м та дві земельні ділянки; два гаражні бокси; шість паркомісць; три нежитлові приміщення загальною площею понад 190 кв. м та автомобіль BMW X3. Крім того, проти Кириленка було заведено інше кримінальне провадження за фактом незаконного збагачення на суму 72 млн грн, яке розглядає Вищий антикорупційний суд.
22 липня антикорупційне бюро завершило розслідування діяльності злочинної групи, яка діяла у Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області. Схема полягала в масовому штампуванні судових рішень про нібито самостійне виховання дитини батьком за надуманими обставинами. Це дозволяло чоловікам уникати мобілізації та залишати країну під приводом догляду за дитиною. Організатори запровадили "таксу" у 3,5 тис. доларів — саме стільки коштував виїзд за кордон, який оформлювався судовими рішеннями. Загалом слідство нарахувало 1040 таких рішень. Для конспірації зловмисники створили бек-офіс суду в адвокатському бюро і навіть рекламували свої послуги в соцмережах.
Двоє колишніх помічників суддів, заступник керівника апарату суду, консультант суду та помічник адвоката пішли на угоду про визнання винності, яку ухвалив антикорупційний суд 18 липня. На початку грудня 2024 року ключовий фігурант, голова Білгород-Дністровського міськрайонного суду Валентин Заверюха з очевидним розрахунком мобілізувався до лав ЗСУ. У березні 2025 року Вища рада правосуддя дала згоду на утримання під вартою його та судді Сергія Савицького. Відповідне подання вніс керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко.
Четвертою справою, завершеною 22 липня, було розслідування вимагання хабара начальником сектору департаменту захисту національної державності СБУ, який діяв у союзі із двома посібниками. За даними слідства, посадова особа СБУ із спільниками вимагала 300 тис. доларів в осіб, які незаконно переправляли військовозобов'язаних за межі країни. Правоохоронець обіцяв знищити частину матеріалів справи, що він вів проти цієї особи, а також розкрити вже встановлені факти. У разі відмови він погрожував вжити заходів щодо притягнення особи до кримінальної відповідальності за суворішими статтями. Спочатку справу вело Державне бюро розслідувань, і лише пізніше вона перекочувала до НАБУ.
Насичені події останніх двох днів — "картонні майдани" у Києві та обласних центрах, різкі заяви іноземних парламентаріїв та єврокомісара з економічних питань про загрозу втрати незалежності антикорупційних інститутів в Україні — змусили українську владу відступити. Увечері 23 липня президент Володимир Зеленський у традиційному зверненні до українців пообіцяв внести до Ради законопроект, в якому будуть збережені норми незалежності антикорупційних інституцій.
Тим часом генпрокурор Руслан Кравченко, якому Рада надала розширені повноваження, може спокійно проводити обіцяну ревізію справ НАБУ. Павло Демчук із Transparency International Ukraine зробив висновок, що ризиків для справ НАБУ стало значно більше, ніж до 22 липня 2025 року. Якщо раніше вони переважно торкалися злив під час прослуховувань та закриття справ за "поправками Лозового", то тепер це може бути передача "потрібних" для влади справ іншим органам досудового розслідування. Демчук перерахував масштабну операцію "Чисте Місце", де НАБУ викрило екс-депутата Дениса Комарницького, заступника Кличка Петра Оленіча та депутатів Київради; схему "Золоті яйця", у якій НАБУ викрила підприємницю Тетяну Глиняну; справу екс-начальника департаменту Міноборони з речового забезпечення ЗСУ Богдана Хмельницького; розкрадання коштів на "Харківобленерго" та зловживання при розробці системи "Дзвін".