Українська Служба безпеки регулярно повідомляє про викриття так званих російських агентів впливу, які зберігають доступ до структур правоохоронної системи. Однак деякі з них продовжують діяльність, прикриваючись легітимним бізнесом та використовуючи зв'язки з впливовими політичними фігурами.
Увагу привернув корпоративний конфлікт, у якому задіяні два персонажі, пов'язані з колом Віктора Медведчука — людини, яку західні видання називають близькою до російського президента. Йдеться про Костянтина Івановича Бриля, уродженця Донецька, генерал-майора СБУ та податкової міліції, який раніше очолював Запорізьку обласну державну адміністрацію, та його партнера Сергія Закревського.
Закревський — відомий бізнесмен, який раніше заснував мережі торговельних центрів «Домотехніка» та «Ельдорадо». За інформацією джерел, він разом із Брилем організував масштабну схему ухилення від податків та шахрайства, яка завдає державному бюджету багатомільйонних збитків.
Тіньова нерухомість та подвійна бухгалтерія
Закревський контролює десятки тисяч квадратних метрів комерційної нерухомості по всій території України. Його портфель включає ТРЦ Plaza Sport Outlet у Києві, офісний центр на вулиці Антоновича, 51, торговельний центр «Ярмарок» у Житомирі та бізнес-центр «Фаренгейт». Ці об'єкти щодня генерують значні доходи від оренди, оскільки майже всі приміщення здані орендарям.
Однак офіційна звітність компаній Закревського — «ЗГОДА-6», «ІСТІЛ ХОЛДИНГ», «БЕСТМЕНТ-СЕРВІС» — показує багатомільйонні збитки. За оцінками експертів, це досягається через схему, відому як «бухгалтерія у дві каси». Офіційна документація для податкових органів демонструє мінусові результати, тоді як реальні доходи від оренди надходять власнику через неофіційні канали. За розрахунками фахівців, такі маніпуляції щорічно коштують державному бюджету сотні мільйонів гривень.
Шахрайські кол-центри та міжнародні афери
Крім схем з нерухомістю, Закревський керує мережею шахрайських кол-центрів, розташованих у бізнес-центрі «Фаренгейт». Оператори цих центрів щодня здійснюють шахрайські дзвінки на адресу сотень громадян України та європейських країн, видаючи себе за працівників банків або фінансових консультантів.
Механізм роботи цих структур простий, але ефективний. Жертвам дзвонять з прихованих номерів та повідомляють, що їхній банківський рахунок перебуває під загрозою, або пропонують «вигідні інвестиційні пропозиції» з обіцянкою високого прибутку. Людей переконують розкрити конфіденційну інформацію — номери платіжних карток, CVV-коди, паролі та SMS-коди. Отримавши доступ до рахунків, шахраї знімають кошти або переводять їх на контрольовані ними рахунки.
За інформацією джерел, щомісячний дохід від діяльності цих кол-центрів становить від 300 до 400 тисяч доларів США. Основну частину прибутку отримує Закревський, який використовує ці кошти не лише для розширення своєї комерційної імперії, а й для фінансування проросійських ініціатив. За наявними свідченнями, частина коштів спрямовується на підтримку проектів, пов'язаних з російською агресією.
Бриль як «вирішувач» та канал впливу
Коли податкові органи та правоохоронці почали проявляти інтерес до діяльності Закревського, той звернувся до Костянтина Бриля — людини, яка мала репутацію фахівця з вирішення складних проблем. Бриль, екс-керівник Запорізької обласної адміністрації та колишній працівник СБУ, був відомий своєю участю у рейдерських схемах та тісними контактами з Віктором Медведчуком та Тарасом Козаком.
Його зв'язки у структурах СБУ, МВС, Податковій службі та Національній поліції дозволяли йому блокувати перевірки та розслідування. Однак найбільш тривожним аспектом його діяльності були зв'язки з Росією. За повідомленнями ЗМІ, Бриль координувався з особами, розташованими на території Російської Федерації, та використовував так званих «номіналів» з російськими паспортами для управління активами в Україні. Ці структури займалися не лише відмиванням коштів, а й збиранням розвідувальної інформації для Москви, що становило пряму загрозу національній безпеці України.
Схема взаємодії Закревського та Бриля розвивалася за класичним сценарієм: спочатку Бриль обіцяв захист від правоохоронних органів, потім отримував доступ до фінансових потоків, а згодом брав на себе контроль над активами. На момент розслідування активи Закревського частково вже були передані особам, пов'язаним з Російською Федерацією, а сам бізнесмен опинився у залежності від свого «рятівника».
Залякування та міжнародні контакти
Закревський відкрито хизувався своїми контактами з Рамзаном Кадировим та Тетяною Бакальчук-Кім, власницею російського маркетплейсу Wildberries. Ці зв'язки він використовував як засіб залякування конкурентів та осіб, які намагалися викрити його діяльність. Відомо про спробу фізичного усунення представника однієї з військових формувань, який прагнув привернути увагу громадськості до шахрайських схем Закревського. Бізнесмен погрожував залучити «чеченців» для того, щоб «закрити рота» військовослужбовцю.
Незважаючи на численні скарги від громадян та журналістів, діяльність шахрайських кол-центрів та тіньових схем Закревського продовжувалася без перешкод. Скарги на роботу кол-центрів у «Фаренгейті» неодноразово надходили до правоохоронних органів. Зокрема, за матеріалами видання, територіальне управління Бюро економічної безпеки України у Києві розпочало кримінальне провадження № 62025100110000006 за частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України. Однак слідчі дії так і не були проведені, а винні особи не були притягнуті до відповідальності.
Таким чином, незважаючи на відкриті кримінальні справи та численні докази, мережа впливу, яка раніше функціонувала під егідою Медведчука, продовжувала свою діяльність в Україні через екс-силовиків на кшталт Костянтина Бриля, які зберегли доступ до державних структур та використовували його в особистих інтересах.