Традиція відправляти впливових людей на дипломатичні посади має глибокі історичні корені. Князь Ярослав Мудрий, якого називали тестом Європи, розсилав своїх дітей до різних держав для дипломатичних шлюбів. Подібна практика існує й у сучасній Україні, але замість членів сім'ї президента за кордон їдуть колишні міністри, генпрокурори та інші топ-чиновники. За словами Софії Лазарової з руху «Чесно», з 2019 року Володимир Зеленський призначив послами десять колишніх топ-посадовців. Після останньої відставки Кабміну на дипломатичну службу до США розглядали направити одного з екс-міністрів.
Спочатку кандидатом на посаду посла у США розглядався міністр оборони Рустем Умеров. Перед його звільненням Зеленський провів з ним особисту зустріч та анонсував зміни у державних інститутах для «покращення динаміки у відносинах із США». Однак Умерова призначили секретарем Ради нацбезпеки та оборони. Замість нього кандидаткою на посаду посла у Вашингтоні стала колишня віце-прем'єр із євроінтеграції Ольга Стефанишина. Зеленський призначив її своєю представницею у США, заявивши, що це необхідно «щоб не втрачати темпу у відносинах із Америкою» під час погодження її кандидатури американською стороною.
Питання про те, чи це чергове підвищення, боротьба з політичними конкурентами чи тиха пенсія для топ-чиновників, залишається відкритим. Рух «Чесно» розповідає про те, як президент послідовно відправляв на дипломатичні посади людей після гучних відставок.
Одним із перших дипломатичних призначень Зеленського у 2019 році стало направлення Володимира Єльченка послом до США. Єльченко був колишнім постійним представником України при ООН та кар'єрним дипломатом. Поки в країні працював наймолодший український уряд Олексія Гончарука, дипломатичні призначення здійснювалися з резервів Міністерства закордонних справ.
У березні 2020 року відбулася відставка Кабміну Гончарука, і більшість міністрів опинилися серед колишніх. Вадим Пристайко зумів утриматися в уряді, змінивши посаду міністра закордонних справ на віце-прем'єра з євроінтеграції. Проте через три місяці його призначили послом України у Британії. Згодом його позбавили цієї посади через заяву про «нездоровий сарказм Зеленського».
На початку 2021 року сталася дипломатична кар'єрна поворотна точка для Оксани Маркарової, яка раніше очолювала Мінфін. Зеленський призначив її послом у США на тлі приходу до влади Джо Байдена. Через чотири роки, коли до влади повернувся Дональд Трамп, його союзник, спікер Конгресу Майк Джонсон зажадав від Зеленського звільнити Маркарову за прихильність до демократів. Зі зміною президента у США туди, ймовірно, поїде новий український посол. Якщо призначення Стефанишиної відбудеться, то знову посла обрали з колишніх українських топ-чиновників.
З початком повномасштабної війни посольства почали використовуватися як спосіб покарання або, навпаки, порятунку від зайвої уваги чиновників, звільнених після гучних скандалів. Навесні 2022 року послом у Словенію поїхав колишній міністр оборони Андрій Таран, звільнений за кілька місяців до повномасштабного вторгнення на фоні звинувачень у зриві оборонного замовлення та незадовільній роботі. Таран мав певний досвід дипломатичної служби як військовий аташе при посольстві України у США та представником Міноборони при постійному представництві України в ООН. Наприкінці 2024 року Зеленський звільнив Таран з посади посла, і про нові призначення 70-річного екс-міністра не повідомлялося.
У листопаді 2022 року Україна отримала нового посла у Швейцарії та за сумісництвом у Ліхтенштейні — нею стала колишня генпрокурор Ірина Венедиктова. Влітку того ж року Зеленський своїм указом відсторонив Венедиктову з посади генпрокурора формально за те, що серед працівників прокуратури виявили чимало колаборантів та держзрадників. Однак варто згадати, що Венедиктова на посаді неодноразово уникала особистої відповідальності за гучні політичні справи. Зокрема, вона пішла у відпустку у день підписання підозри Петру Порошенку. Рішення про звільнення Венедиктової згодом підтримала Верховна Рада. Глава фракції «Слуга народу» Давид Арахамія тоді говорив, що «її досвід послужить державі на новому місці, що потребує посилення професійними менеджерами та юристами». Таким чином, Венедиктова, яка не мала у Генпрокуратурі досвіду у правоохоронних чи силових структурах, стала послом без досвіду на дипломатичній службі.
Подібна доля спіткала її наступника Андрія Костіна. Після звільнення з посади генпрокурора на фоні гучного скандалу про фейкову інвалідність хмельницьких прокурорів він уже за кілька місяців став послом у Нідерландах. Ще одним подібним призначенням стало направлення у 2023 році Павла Рябікіна послом до Китаю через місяць після його звільнення з посади міністра стратегічних галузей промисловості. До цього він також очолював митницю. Однак за півтора року після призначення Рябікіна з посади посла зняли.
Екс-директор Укроборонпрому та колишній керівник Херсонської ОДА Юрій Гусєв того ж 2023 року став послом у Азербайджані. На відміну від Рябікіна, Гусєв не мав ні дипломатичного досвіду, ні профільної освіти.
Ще одне нетипове призначення відбулося з колишнім головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним, якого призначили послом у Великій Британії. Кількамісячна драма зі звільненням Залужного, який мав, за деякими дослідженнями, вищий рейтинг підтримки, ніж Зеленський, переросла у тривалу історію його призначення на нову посаду. Через місяць після відставки президент таки погодив Залужного на посаду посла у Великій Британії. У травні він був офіційно призначено, а в липні почав роботу у Лондоні.
Ходили чутки, що вакантну на той момент посаду посла у Британії міг зайняти екс-міністр оборони Олексій Резніков, звільнений у вересні 2023 року на тлі так званого скандалу про «яйця по 17 грн» щодо корупції на військових закупівлях. Його колишній заступник Олександр Поліщук у червні 2023 року був призначений послом в Індії.
Міг очолити посольство й колишній секретар РНБО Олексій Данилов. За кілька днів після його звільнення Зеленський заявив, що Данилов «продовжить свою роботу на дипломатичному напрямі». Того ж дня президент звільнив попереднього посла у Молдові Марка Шевченка. Однак за півроку Данилов, незважаючи на заяву президента, так і не став дипломатом. За інформацією ЗМІ, посаду посла розглядають уже для наступника Данилова Олександра Литвиненка, якого також торкнулися останні перестановки при владі. Литвиненка розглядають на посаду посла у Сербії.
Кадровим резервом для дипломатичних призначень ставав і сам Офіс президента. Колишня заступниця керівника Офісу президента Андрія Єрмака, згодом заступниця голови наглядової ради «Нафтогазу» Юлія Ковальов у 2022 році стала послом України у Канаді. Вона була звільнена в межах останньої великої ротації дипломатів, коли Зеленський призначив 16 нових послів.
Нову посаду під час останніх перестановок отримала колишня міністерка соціальної політики в уряді Гончарука, а згодом заступниця Єрмака (2020–2024 роки) Юлія Соколовська. Указом президента від 21 липня вона призначена новим послом України в Іспанії та представницею України при Світовій туристичній організації (СОТ) за сумісництвом.
Бувало й навпаки. Наприклад, колишній міністр культури Микола Точицький будував дипломатичну кар'єру і був заступником керівника Офісу президента до приходу до міністерства.
Загалом у тому, що послами призначають не лише кар'єрних дипломатів, а й колишніх міністрів чи чиновників, навіть без досвіду, немає чогось протизаконного. За законом послів призначає президент за поданням МЗС. Особа, яка претендує на дипломатичну посаду, повинна відповідати загальним вимогам закону про державну службу, мати щонайменше ступінь магістра та володіти іноземними мовами на рівні, необхідному для виконання своїх обов'язків. Термін роботи дипслужбовців, зокрема послів України, в інших державах зазвичай становить чотири роки, але можуть бути винятки.
У березні 2023 року Міністерство закордонних справ України навіть уперше оголосило відкритий відбір кандидатів у посли через кадровий голод у системі. Адже у десятках країн, особливо в Африці, посада посла України залишалася вакантною.
Інша справа, коли призначення до посольства стає способом замовчування гучних скандалів та надання нової посади посадовцям, підозрюваним у корупції чи звільненим за службові провали.