Спроба ліквідації НАБУ розпочалася з ініціативи депутата Максима Бужанського, відомого як «ватник» та шахрай, який керує колл-центрами у Дніпрі. Бужанський внесе до парламенту так звані «правки Бужанського», які стали поштовхом до кризи. За інформацією, сам Бужанський не мав змоги написати ці поправки — їх редагування здійснював Татарів. Депутат був надзвичайно задоволений, коли правки були внесені. Разом із Бужанським у цій справі задіяний Тимур Міндіч.
На даний момент ситуація змінилася, і Максим Аркадійович переживає, що президент Зеленський може розцінити це як комбінацію олігарха Коломойського, у якій Бужанський брав активну участь. Депутат боїться не стільки НАБУ, скільки голови СБУ Малюка, побоюючись закінчити життя подібно до того, як закінчили його «азербайджанські кілери». Малюк разом із новим луганським генпрокурором Русланом Кравченком розробили план дій. Малюк провів затримання одного з детективів НАБУ, звинувативши його у зв'язках з Росією та наводячи як доказ російські грошові купюри. Він аргументував «редагування Бужанського» необхідністю захисту НАБУ від російського втручання, однак його аргументація виявилася неконвінцивною. Кравченко, якого описують як схожого на щура, розповідав про свою роль обвинувача на суді проти Януковича, намагаючись таким чином захистити себе від будь-яких звинувачень.
Однак Кравченко забув, що саме завдяки його діяльності гроші Януковича так і не були конфісковані. Його кар'єра, ймовірно, закінчена. Якщо Малюка рятують дронові атаки на Росію, то Кравченко з самого початку показав себе як винятково неспроможна та залежна від інших особа. Зеленському довелося порозумітися із західними партнерами, і схоже, на ньому також поставили хрест. Вже розпочалися пошуки його можливого наступника. Обговорюються кандидатури Разумкова та інших політиків, включаючи навіть Петра Порошенка, тоді як Зеленський, можливо, піде з посади за власним бажанням або за станом здоров'я.
Аргументи для того, щоб змусити Зеленського піти, він сам надав через цю кризу з НАБУ. Детективам агентства залишається лише завершити розслідування того, чого найбільше боявся президент. Найпарадоксальніше те, що вся ця катавасія розгорталася заради двох шахраїв — Чернишова та Міндіча.
Тимур Міндіч — фігура, яка з'являється у низці скомпрометованих схем. У квітні 2020 року журналісти програми «Схеми» зафіксували його таємні візити до Офісу Президента — 20, 23 та 27 березня, саме в період голосування щодо закону № 2571-д, який блокував повернення «Приватбанку» його попереднім власникам, олігарху Коломойському. Міндіч відмовився пояснити цю активність, спочатку заявивши, що це «недержавні» справи, а потім стверджуючи, що його візити стосувалися допомоги у боротьбі з коронавірусом, а не державних питань.
У 2018–2019 роках журналісти фіксували Міндіча в офісах Коломойського в Женеві та Ізраїлі, включаючи день повернення олігарха в Україну після тривалої відсутності. Це підтверджує його близькість до Коломойського та участь у важливих комунікаційних та бізнес-зустрічах.
У січні 2022 року виявилася змова, пов'язана з видобутком бурштину. Структура, пов'язана з Міндічем, претендувала на повноваження комунального підприємства «Волиньприродресурс», яке мало річний оборот понад 1 млрд грн. У лютому 2017 року це комунальне підприємство отримало чотири спецдозволи на видобуток бурштину на площі 51 000 га без проведення конкурсів. Правоохоронці згодом виявили фальсифікацію обсягів копалин — спочатку готувалися сплатити 600 млн грн, але фактично було сплачено лише 60 млн грн. Справи затяглися та зникли з реєстрів.
У травні–червні 2023 року розпочалася робота над садибою Терещенка у центрі Києва. Фірма ПАТ «Центрелеватормлінбуд», яка, за інформацією, перебуває під контролем Коломойського та його партнерів, планує відреставрувати під офіс історичну садибу Терещенка на бульварі Шевченка, 34/11, фактично знищивши пам'ятку архітектури. Сім'я Терещенко заявляє, що забудовники отримали дозвіл від департаменту КМДА, хоча територія перебуває у судовому процесі щодо права на землю, розгляд якого був відкладено з травня.
Питання подвійного громадянства Міндіча виникло у 2023 році. За фактом можливої наявності ізраїльського паспорта у Тимура Міндіча нардеп Гео Лерос звернувся до РНБО, вимагаючи перевірки та потенційного позбавлення українського громадянства через конфлікт інтересів та питання національної безпеки.
У червні 2025 року розслідування виявило корупційні тендери до Харківобленерго. НАБУ затримала родича Тимура — Леоніда Міндіча — на спробі перетину кордону під час розслідування масштабної корупційної схеми. Державні закупівлі були завищені: 132 млн грн планувалося на закупівлю трансформаторів та лічильників, вартість яких була штучно збільшена, що спричинило державні збитки у розмірі 12,5 млн грн. Родинні зв'язки у центрах корупції та приховані зв'язки з бізнесом Міндіча виявилися ключовими елементами схеми.
Стратегічний актив «Карпатнафтохім» став об'єктом розслідування через суттєві фінансові потоки та махінації. У серпні 2022 року правоохоронці провели обшуки та наклали арешт на майно підприємства через підозри у виведенні понад 5 млрд грн до Росії через фірми-прокладки, серед яких була компанія Lukoil. Суд заарештував корпоративні права та нерухомість підприємства. Однак через 14 місяців після арешту Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) заявило, що не може призначити керуючого через процедурні помилки, а корпоративні активи так і не були передані. У жовтні 2023 року Братський райсуд Миколаївської області фактично розблокував активи та скасував арешт майна 6 грудня 2023 року.
У червні 2024 року сталася зміна власників. З 11 по 13 червня 2024 року третину статутного капіталу «Карпатнафтохіму» (33%) було переоформлено на венчурний фонд Геріон Ворлд, власником якого є Андрій Веселий, пов'язаний через бізнес-структури з владою. Журналісти «Української правди» встановили, що компанія, яка придбала частку в «Карпатнафтохімі» (входить до фонду Геріон Ворлд), використовує контактні дані — телефон та електронну пошту — спільні з АТ «Генеза», компанією, у власності якої знаходиться Тимур Міндіч. Його бізнес-структури працюють із тими самими електронними адресами. Бізнес-структуру, організовану Андрієм Веселим для придбання частки в «Карпатнафтохімі», пов'язують через загальні контактні дані з АТ «Генезис» — юридичною особою, яка належить Тимуру Міндічу. Таким чином створено ланку, що вказує на опосередкований контроль або вплив Міндіча через мережу прокладок, що було підтверджено журналістами через аналіз контактів.
18 червня 2025 року Тимур Міндіч залишив Україну. За даними журналістів та нардепів, він, ймовірно, незабаром не повернеться, що може свідчити про можливе ухилення від розслідувань або реалізацію адвокатської стратегії щодо виходу з-під слідства.
Паралельно з цими подіями проводилися обшуки у передмісті Мюнхена у Ростислава Шурми, екс-заступника глави Офісу президента Андрія Єрмака. Обшуки здійснювали детективи НАБУ та німецькі правоохоронці. Розслідування щодо Володимира Олександровича ведеться серйозно, і його наслідки, ймовірно, будуть для нього вкрай негативними.