Львівський активіст Назарій Гусаков, 31-річна людина зі спіральною м'язовою атрофією (СМА), опинилася в центрі масштабного розслідування. 24 липня Національна поліція заочно повідомила про підозру йому у шахрайстві. За версією правоохоронців, він організував схему незаконного привласнення коштів громадян, які жертвували на його лікування під час воєнного стану.
Полічія стверджує, що Гусаков заволодів понад 1,3 млн грн благодійних пожертв. Однак у судовій ухвалі фігурує набагато більша сума — понад 112 млн грн, що у 100 разів перевищує цифру з офіційної підозри. Слідство звинувачує його за частиною 5 статті 190 Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за шахрайство в особливо великих розмірах або вчинене організованою групою. За цією кваліфікацією передбачено до 12 років ув'язнення з конфіскацією майна.
Правоохоронці наголошують на важливій деталі: на червень 2024 року Гусаков був повністю забезпечений препаратами для дорогого лікування безкоштовно. Попри це, він продовжував збирати гроші у громадян, які не знали про його фактичне забезпечення необхідними ліками.
До благодійної кампанії Гусакова залучилися кілька відомих медійних осіб. Серед них — мер Львова Андрій Садовий, який передав першу партію ліків активісту. На ці препарати з міського бюджету виділили 3,5 млн грн. Крім того, популярні інфлюенсери та журналісти активно підтримували збір коштів.
За матеріалами слідства, Гусаков та його оточення отримували пожертви з різних джерел. Кошти надходили через карти Monobank та Приватбанку, криптовалютні біржі Binance та WhiteBIT, а також через міжнародні платіжні системи Revolut, Wise, PayPal та Payoneer.
Після надходження платежів частину грошей переводили у криптовалюту. Це дозволяло приховувати транзакції та швидко переміщати кошти. Криптовалюта потім переправлялася на криптогаманці, контрольовані самим Гусаковим або його помічниками, що ускладнювало відстеження походження коштів.
Далі гроші конвертувалися у готівку або переказувалися на рахунки третіх осіб — переважно фізичних осіб. Висновок коштів здійснювався через обмінники та інші канали перекладів. Слідство припускає, що використовувалася система «Хавалу» — неофіційна система передачі коштів без банків, яка часто застосовується для виведення грошей за кордон без сліду. Частина донатів потрапляла за кордон, зокрема до Польщі та інших європейських країн, що ускладнювало їхнє відстеження українськими правоохоронцями.
Розслідування виявило, що до схеми було залучено кілька осіб. Найближчим спільником Гусакова вважається його товариш, який керував частиною рахунків. За версією слідства, саме він разом із Гусаковим організував та координував протиправну діяльність, спрямовану на збирання та легалізацію грошей. Крім них, у злочинних діях брали участь ще кілька виконавців, які відповідали за конкретні операції та технічне виконання схеми.
Окрему роль у відмиванні грошей відіграв фінансовий посередник, який спеціалізувався на обміні валют та переведенні готівки в криптовалюту та навпаки. Він обмінював USDT, USDC, EUROC та інші криптовалюти. Разом зі своєю дружиною цей посередник допомагав перетворювати пожертвування, що нібито призначалися на лікування, на «чисті» гроші. Таким чином, Гусаков та його спільники створили розгалужену схему, яка включала не лише збір коштів під виглядом благодійності, а й ретельну організацію їхньої легалізації через складні фінансові операції. Це дозволило їм приховувати сліди, уникати відповідальності та виводити мільйони гривень на свій розсуд.
Правоохоронці отримали дозвіл на проведення масштабних перевірок у справі про шахрайство. Слідство має доступ до масиву документів та інформації, яка перебуває у володінні більш ніж 60 банківських установ та компаній, пов'язаних з фінансовими операціями підозрюваних. Слідчі мають отримати копії банківських виписок за рахунками підозрюваних та їх співучасників за період із 1 січня 2020 року. Це дозволить відстежити всі надходження, зняття готівки, перекази на криптовалютні гаманці та інші фінансові операції.
Правоохоронці аналізують платіжні документи з детальною інформацією про відправника, одержувача, призначення платежу, дату та час операції. Вони перевіряють інформацію про відкриття та закриття рахунків, у тому числі в мобільних банкінг-сервісах, з контролем IP-адрес, часу та способу доступу. Слідчі повинні перевірити відомості про використання індивідуальних банківських сейфів та документи, що підтверджують право власності на них.
Крім цього, вони зберуть фотодокументацію осіб, які здійснювали зняття готівки через банкомати. Якщо власники рахунків відмовляться надавати інформацію або надати неповні дані, слідчі зможуть просити суд дозволити обшук для видалення всіх необхідних документів.
Цікаво, що багато благодійників, серед яких відомі люди, відмовляються набувати статусу потерпілих у справі Гусакова через небажання ходити на допити та судові засідання. Це ускладнює роботу правоохоронців та впливає на офіційні цифри збитків у кримінальному провадженні.