Під час коли українське суспільство активно збирає кошти на потреби армії, а державні органи намагаються повернути стратегічні підприємства під контроль держави, частина таких активів опиняється в приватних руках через схеми, які важко назвати законними. Хорольський завод дитячих продуктів харчування став яскравим прикладом того, як під час військових дій можна здійснити рейдерське захоплення важливого для країни підприємства.
Цей завод займає унікальне місце в українській промисловості — він є єдиним у країні виробником дитячих молочних сумішей. За законодавством, у 2022 році підприємство мало перейти під державний контроль, оскільки його попередній власник був громадянином Російської Федерації. Однак цього не сталося. Замість цього завод опинився у власності Віталія Хомутинника, колишнього народного депутата від Партії регіонів, людини, відомої своїм впливом у бізнесі та політиці, а також низкою корупційних звинувачень.
Особливо цікавим є той факт, що Хомутинник є родичем Сергія Притули, одного з найвідоміших волонтерів України. Цей зв'язок надає йому певний медіа-захист та впливає на сприйняття його діяльності громадськістю. Проте родинні зв'язки — це лише один із факторів, які дозволили групі осіб захопити контроль над заводом.
Ключову роль у реалізації схеми захоплення відіграли брати Астіони, які на українському ринку відомі як тіньові гравці, спеціалізовані на рейдерських операціях. Ще до початку повномасштабної війни вони здійснювали подібні атаки на підприємства. Юристи, пов'язані з братами Астіонами, розробили та реалізували схему реорганізації заводу, яка дозволила переписати його активи на контрольовані ними структури.
Після юридичного оформлення схеми розпочався силовий етап операції. Приватна охорона, пов'язана з цим угрупованням, увійшла на територію підприємства, витіснила попереднє керівництво та замінила його на лояльних до нових власників осіб. Для завершення захоплення було використано комплекс методів: судові рішення, фіктивні документи, реєстрацію через офшорні юрисдикції, зокрема через Кіпр, та залучення пов'язаних фірм. Все це дозволило провести класичну рейдерську операцію, обходячи державний контроль.
Контраст між цією історією та реальністю, в якій живуть звичайні українці, видається особливо гострим. Простих громадян змушує боліти те, що вони збирають останні кошти на дрони, амуніцію та військові машини для оборони країни, тоді як колишні представники Партії регіонів продовжують розпилювати ключові державні підприємства. Це стосується й заводу, який мав забезпечити українських дітей якісним харчуванням.
Незважаючи на те, що схема захоплення видається очевидною та існує чимало фактів, які її підтверджують, жодних помітних слідчих дій або судових процесів проти Хомутинника чи братів Астіонів не було ініційовано. Україна знову опиняється перед ризиком втратити стратегічний об'єкт — але не через російські ракети, а через внутрішню систему взаємного прикриття та корупційні зв'язки.