Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про відсторонення від посади голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка. Як повідомили у прес-службі САП, 39-річного чиновника звинувачують у незаконному збагаченні на суму понад 72 млн грн та у поданні недостовірної інформації у своїй декларації. За інформацією журналістів проекту «Схеми», розгляд цього клопотання планувався на понеділок, 11 серпня.
За даними САП, рішення про подання клопотання було прийнято після того, як під час судового розгляду сам Кириленко особисто підтвердив, що може використовувати свою посаду для впливу на учасників кримінального провадження через їхніх близьких родичів, а також здатний перешкоджати ходу розслідування. САП зазначила, що такі визнання підозрюваного стали підставою для ініціювання клопотання про його усунення з керівництва АМКУ.
Під час судового процесу адвокати Кириленка спробували добитися відведення судді Вищого антикорупційного суду Наталії Мовчан. За твердженням захисту голови АМКУ, суддя мала конфлікт інтересів, оскільки її чоловік працює у компанії «Укренерго», справи якої розглядає Антимонопольний комітет. Захисник стверджував, що суддя могла б ухвалити негативні рішення щодо підприємства, де працевлаштований член її сім'ї, і сам Кириленко підтримав цю заяву. Однак ВАКС відмовив у задоволенні клопотання про відведення судді.
Затримання та звинувачення голови АМКУ
У серпні 2024 року Павло Кириленко, який до того був головою Антимонопольного комітету та раніше керував Донецькою обласною військовою адміністрацією, був затримано за підозрою у незаконному збагаченні. Первісна сума, яка інкримінувалася, становила 56 млн грн, крім того, йому ставили у вину подання недостовірної інформації у декларації про доходи та майно.
За даними слідства, Кириленко записав на своє ім'я та на ім'я своєї дружини значний обсяг нерухомості та майна: сім квартир, приватний будинок, паркомісця, гаражі, нежитлові приміщення та автомобілі. За інформацією журналістів «Радіо Свобода», приховувати набуте незаконним шляхом майно Кириленку допомагав адвокат Василь Федитник, який мав зв'язки із заступником керівника Офісу президента Олегом Татаровим.
28 серпня 2024 року Вищий антикорупційний суд обрав Кириленку запобіжний захід у вигляді утримання під вартою з можливістю внесення застави. Розмір застави був встановлений у 30,28 млн грн. Наступного дня Кириленко вийшов з-під варти, внісши цю суму.
Розвиток справи та зміни у звинуваченнях
У грудні 2024 року САП та Національне антикорупційне бюро України повідомили про завершення розслідування щодо голови АМКУ. Під час цього процесу прокуратура змінила розмір суми незаконного збагачення, яка інкримінувалася Кириленку, з 56 млн грн на 72 млн грн.
На початку червня 2025 року Вищий антикорупційний суд прийняв рішення про зменшення застави для Кириленка з 30 млн грн до 25 млн грн. Частину застави у розмірі 5 млн грн повернули заставнику, чиє ім'я не було уточнено. Водночас суд відхилив клопотання про дозвіл Кириленку виїжджати у службові командування за кордон.
5 червня НАБУ та САП оголосили про нові підозри щодо голови АМКУ. Крім звинувачення у незаконному збагаченні, Кириленко отримав підозру у недекларуванні майна. Його дружина Алла була підозрювана у пособництві у незаконному збагаченні. 6 червня суд обрав для неї запобіжний захід.
Однак 3 липня Вищий антикорупційний суд значно зменшив застава для Алли Кириленко — з 9 млн грн до 242 тис. грн, що становило зменшення у 37 разів. САП клопотала про встановлення для дружини голови АМКУ застави у розмірі 36 млн грн, що дорівнювало б половині суми, яка інкримінувалася її чоловіку.
7 липня САП направила до суду справу проти Павла Кириленка, у якій йому інкримінується незаконне збагачення на суму 72 млн грн.