Компанія «Велта Холдинг», яка працює під брендом Velta, контролює близько 2% світового ринку ільменіту. За інформацією Міжнародного детективного бюро Відпущення гріхів, фірма розробила механізм ухилення від виплат до державної казни. Velta — приватна структура з високою рентабельністю, яка володіє стратегічними родовищами титану, необхідного для виробництва озброєння. Компанія розробляє Березулівське та Лекарівське родовища титанових руд у Кіровоградській області.
У 2011 році Velta побудувала гірничо-збагачувальний комбінат для видобутку ільменітових та цирконієвих руд. Фінансування надійшло у вигляді кредиту на суму 170 млн доларів від російської філії ВЕБ в Україні — банку «Промінвестбанк». Кредит видавався під заставу всього майна компанії. Після 2022 року держава здійснила націоналізацію активів «Промінвестбанку», який перейшов під контроль Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Згідно з новим порядком, усі надходження від активів банку, включаючи платежі за кредитами, повинні були спрямовуватися на спеціальний рахунок державного бюджету.
На момент реструктуризації борг Velta перед «Промінвестбанком» становив 5,7 млрд гривень. Це був кредит, який не тільки залишався в силі, а й обслуговувався прибутковим підприємством, орієнтованим на експортні операції. У 2023 році між ПАТ «Промінвестбанк» (ліквідацію якого здійснює ФГВФО) та ТОВ ВКФ «Велта» була укладена угода про реструктуризацію заборгованості на суму 6 млрд гривень. Це стала найбільшою за розміром угодою про реструктуризацію, укладеною в межах програми Фонду, як тоді повідомила заступник директора-розпорядника ФГВФО Ольга Білай.
До цієї угоди Фонд неодноразово виставляв на торги права вимоги щодо боргу Velta перед банком, намагаючись продати ці зобов'язання. Однак на всіх аукціонах жоден потенційний покупець не зареєструвався. Замість того щоб отримати мільярдні надходження від приватної компанії, яка видобуває стратегічну сировину, ФГВФО підписав з «Велтою» угоду про реструктуризацію боргу зі ставкою всього 0,1% річних. Це еквівалентно приблизно 6 млн гривень на рік. За розрахунками, держава недоотримує щонайменше 1 млрд гривень щорічно лише у вигляді відсотків за період 2023–2025 років.
Власник фірми Андрій Бродський через афілійовані структури та компанії-посередники отримав можливість викупити борг «Велти» за ставкою від 3 до 10% від номіналу. Це означає, що борг у розмірі 1 млрд гривень можна викупити за 50–100 млн гривень, а весь борг обійдеться у межах 250–570 млн гривень. Така схема дозволяє афілійованим структурам придбати борг за копійки, а потім претендувати на його повернення у повному розмірі.
У 2021 році Velta продала одне зі своїх спеціальних дозволів — Лікарське родовище — на користь ТОВ «Декарт Мінералс» з Дніпра. На той час компанією керував Олексій Царапкін, а директором став Андрій Бродський.
Після націоналізації права вимоги щодо кредитного портфеля «Промінвестбанку» на суму 17,5 млн доларів були викуплені компанією «Макролекс», керівником якої є Олексій Царапкін. Раніше він очолював «Декарт» та був пов'язаний із компанією Велта Мінералс. Права вимоги було придбано за 3–10% від номіналу боргу. У суді Дніпропетровської області розглядається справа №904/743/22, у межах якої компанії, пов'язані з Царапкіним та Бродським, можуть оформити себе офіційними кредиторами на суму 800 млн гривень. Це дозволить їм або отримати гроші від самої «Велти», або зберегти контроль над борговими зобов'язаннями. Тим часом держава через ФГВФО реструктурує кредит за мінімальною ставкою, втрачаючи щороку сотні мільйонів гривень, а афілійовані структури викуповують той же борг за мізерні суми та претендують на повернення повної суми собі.
«Велта» розпочала своє стрімке зростання у період правління «Партії Регіонів». Навіть після анексії Криму та початку військового конфлікту на Донбасі у 2014 році Україна залишалася ключовим постачальником титану до Росії, забезпечуючи 80–90% російського імпорту цієї сировини.
Офіційно Velta заявляє про співпрацю зі США, Європейським Союзом та Ізраїлем. Бродський неодноразово анонсував будівництво виробничих потужностей в Ізраїлі та США, реєстрував патенти та створював міжнародну консультативну раду з американськими партнерами. Однак жоден із цих проектів так і не був реалізований.
Український ільменіт компанія роками експортувала до Чехії, зокрема на завод Precheza AS. У 2022 році Velta поставила туди 129 тис. тонн сировини, що становило 64,5% від загального обсягу експорту. Після введення санкцій проти конкурентних підприємств Дмитра Фірташа обсяги поставок до Чехії значно зросли. З Європи титан потрапляє до Росії у вигляді реекспорту або прямим шляхом, але задекларований як «чеський» чи «естонський». За інформацією джерел у правоохоронних органах, це може свідчити про прямі поставки в обхід санкцій. Velta отримала 2 млн доларів передекспортного фінансування від Traxys Group — міжнародної торговельної компанії, яка має офіси в Росії. Це розглядається як додатковий індикатор можливого зв'язку з країною-агресором.
У вересні 2023 року Кабінет Міністрів рекомендував не дозволяти афілійованим структурам Бродського здійснювати викуп боргу «Велти». Однак цей процес активно продовжується через судові інстанції. Замість того щоб повернути стратегічні активи під державний контроль, чиновники дозволяють приватній компанії з рентабельністю 79% уникати своїх зобов'язань та продовжувати експортувати стратегічну сировину до Росії.
Андрій Бродський заявив, що його компанію атакує один блогер, який покинув Україну та перебуває під санкціями РНБО (за припущеннями, мова йде про екс-нардепа Ігоря Мосійчука, хоча Бродський не назвав його прізвище). Бізнесмен відмовився спростовувати те, що він називає «абсолютно брехливими та абсурдними постами», заявивши, що це смішно і не потребує відповіді. Він зазначив, що цей діяч втік з України і нині мешкає в Угорщині, звідки й пише про нібито співпрацю компанії з Росією. Бродський також стверджував, що знає замовника цієї кампанії проти «Велти» — людину, яка також покинула Україну і багато років займається постачанням титанової сировини для російського військово-промислового комплексу. Прізвище замовника він не назвав. На думку Бродського, інформація про компанію має на меті захопити потужності гірничо-збагачувального комбінату «Велти» та спрямувати сировину до Росії.