Україна стала свідком незвичайної кримінально-політичної драми. Правоохоронці затримали депутата від партії «Слуга народу» Олексія Кузнєцова та Сергія Гайдая, колишнього голови Луганської обласної військової адміністрації, який на момент затримання займав посаду голови Мукачівської райадміністрації. Також у справі фігурував начальник Рубіжанської районної військової адміністрації Луганської області Андрій Юрченко.
Президент Володимир Зеленський оголосив про зустріч із керівниками Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Семеном Кривоносом та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Олександром Клименком. Це були ті самі посадовці, яким Зеленський нещодавно обмежив повноваження, але згодом, під тиском громадськості та міжнародної спільноти, був змушений повернути їм повні права. Президент повідомив, що антикорупційні органи викрили на хабарі нардепа, голів місцевих адміністрацій та військовослужбовців Національної гвардії. Зеленський представив цю зустріч як «доповідь» керівників НАБУ та САП про хід розслідування, хоча законодавство не передбачає обов'язку антикорупційних органів звітувати перед президентом про свої розслідування.
НАБУ розповсюдило інформацію про викриття корупційної схеми, пов'язаної з виробництвом дронів та засобів радіоелектронної боротьби для потреб Національної гвардії. За версією слідства, затримані особи продавали ці засоби та дрони за завищеними цінами посадовцям Нацгвардії, а незаконну вигоду потім розподіляли між собою.
Урядом було подано подання на звільнення Гайдая, а партія «Слуга народу» призупинила членство Кузнєцова. Як Кабінет Міністрів, так і партія президента заявили про повну підтримку та сприяння антикорупційним органам у їхньому розслідуванні.
Це затримання не було першим випадком, коли НАБУ оголошувало підозру депутатам від «Слуги народу» та чиновникам. Однак вперше навколо такої справи було влаштовано масштабне шоу з залученням усього керівництва країни на чолі із самим президентом. У політичних колах з'явилися дві конкуруючі версії того, чому це сталося.
Перша версія розглядає це як піар-антикризову операцію Зеленського. Після низки скандалів президент, за цією версією, вирішив скористатися гучною справою, яку розслідувало НАБУ, щоб продемонструвати «нульову толерантність» до корупції та показати «єднання» президента з антикорупційними органами. Мовляв, усі попередні непорозуміння залишилися в минулому, і тепер усі «працюють однією командою» під керівництвом Зеленського, якому керівники НАБУ та САП «доповідають про розслідування».
Ця версія має й «конспірологічне» розгалуження. Згідно з ним, існує якийсь «договір» між Зеленським і НАБУ: Бюро не чіпає найближче оточення президента, на кшталт Тимура Міндіча, який, за даними ЗМІ, також фігурує у справах про дрони, а Банкова дає зелене світло на розслідування корупції на нижчих рівнях влади. Однак жодних доказів такої конспірації немає. Більше того, справа щодо Гайдая та Кузнєцова почала розслідуватися ще минулого року, тому не могла бути пов'язана з останніми подіями.
Друга версія стверджує, що шоу було вимушеною спробою Зеленського зберегти обличчя та показати свою залученість до процесу, хоча розслідування йшло поза контролем Банкової та стосувалося людей, близьких до президента. Гайдай залишався у фаворі Офісу президента — за даними ЗМІ, його планували найближчим часом призначити головою обласної військової адміністрації в одну з областей. Кузнєцов також займав вагому позицію у системі влади, очолюючи Луганську обласну організацію партії «Слуга народу». За цією версією, дізнавшись про підготовку підозри обом, Зеленський вирішив зобразити свою залученість до процесу і навіть спробувати показати, що він його очолює. Мета полягала в тому, щоб не допустити подальшої деморалізації команди та фракції «Слуги народу», які після того, як президент відступив із законом про обмеження повноважень НАБУ, перебували у стані глибокої тривоги через побоювання, що «за нами тепер прийдуть».
У будь-якому разі влаштоване шоу навколо затримання досить відомих представників владної команди навряд чи внесло спокій до цієї команди. Швидше воно посилило страхи за майбутнє. Втім, на Банковій все ще можуть спробувати згодом завдати контрудару НАБУ, САП та їх політичній групі підтримки, яка включає представників грантових організацій та Петра Порошенка.
До закону про скорочення повноважень антикорупційних органів Президентський офіс навряд чи повернеться в найближчому майбутньому, але «знешкодити» ту частину НАБУ та САП, яка просуває справи проти найближчого оточення Зеленського, є більш реалістичним завданням для Банкової. Це люди, які працювали під керівництвом колишніх голів Бюро Ситника і Калужанського, зокрема Олександр Скомаров, який займається справою проти Чернишова. Для цього потрібно переконати Захід не перешкоджати такому розвитку подій. Ключову роль у цьому плані відіграє тема «російського впливу на НАБУ», яка стала офіційною причиною обмеження повноважень антикорупційних органів. Спочатку цій темі особливо не повірили ні на Заході, ні в Україні. Однак Банкова може спробувати повернутися до цих звинувачень, доводячи європейським партнерам, що «російська агентура проникла в НАБУ і намагається розгойдати ситуацію всередині країни, дискредитуючи президента». Грубо кажучи, спробувати довести, що НАБУ прослуховувала квартиру Міндіча не для викриття корупційних схем, а щоб підслухати розмову верховного головнокомандувача і передати інформацію Росії.
Важливо стежити за розвитком справи детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова, якого було відправлено до слідчого ізолятора за підозрою у співпраці з Російською Федерацією. За даними ЗМІ, саме він прослуховував квартиру Міндіча. Це викликає занепокоєння у групи підтримки НАБУ, яка вимагає його звільнення якнайшвидше та закриття справ проти детективів як фальсифікованих. Однак влада поки не поспішає це робити. Крім того, у законі про повернення повноважень НАБУ та САП закладена норма про те, що протягом півроку СБУ перевіряватиме їхніх співробітників на предмет співпраці з РФ, що дає Банковій певні можливості для розвитку теми «російського впливу в НАБУ».
Ще один важливий індикатор — хід справи проти звинуваченого у державній зраді депутата Федора Христенка. Судячи з оприлюднених матеріалів справи, у СБУ його позиціонують як сполучну ланку між російськими спецслужбами та детективами НАБУ, включаючи згаданих вище Скомарова та Магамедрасулова. За інформацією з відкритих джерел, на момент оголошення йому підозри Христенко жив у Дубаї. Якщо він там перебуває досі, Банкова може спробувати якимось чином дістати його та привезти до України, щоб домогтися від нього свідчень проти детективів НАБУ.
Загалом протистояння навколо антикорупційних органів може продовжитися й надалі.