Народному депутату від позафракційної групи Федору Христенку, який раніше представляв забережену партію «Опозиційна платформа за життя», нещодавно оголосили підозру у державній зраді та зловживанні впливом. Згідно з матеріалами слідства, він перебував на службі у Федеральній службі безпеки Російської Федерації ще за часів президентства Віктора Януковича та нібито займався посиленням російського впливу на Національне антикорупційне бюро України. Крім того, Христенко увійшов до переліку найбільших прогульників Верховної Ради дев'ятого скликання, не з'являючись на засіданнях комітету з 2021 року, а напередодні повномасштабного російського вторгнення залишив країну. У своїй декларації він вказав квартиру у Москві як сімейну власність. Незважаючи на підозру, Христенко досі зберігає депутатський мандат.
Христенко обраний до парламенту дев'ятого скликання від 46-го округу Донецької області, який охоплював міста Бахмут, Лиман та частину Бахмутського району. Його передвиборча кампанія базувалася на типових для проросійських політиків гаслах: обіцянки відновити мир на Донбасі, поновити торговельно-економічні зв'язки з Росією та країнами СНД, надати Донбасу автономний статус у складі України. Під час кампанії він відвідав випускний вечір у Часові Ярі, де пообіцяв одному з медалістів оплатити його навчання у будь-якому закладі вищої освіти України. Виборчий фонд Христенка становив приблизно 1,4 мільйона гривень, з яких понад 660 тисяч гривень він витратив на ефірний час на місцевих засобах масової інформації. Близько 1,3 мільйона гривень йому пожертвували дев'ять осіб.
До обрання до парламенту Христенко займався підприємницькою діяльністю. На президентських виборах 2014 року він був довіреною особою Петра Порошенка в 49-му окрузі Донецької області. За його словами, тоді намагалися зірвати зустріч із виборцями через проведення ремонтних робіт на міській площі. Крім того, він привозив на округ відомих артистів, хоча не всі анонсовані співаки дійсно приїжджали на концерти.
За даними YouControl, Христенко входить до корпоративної групи Брюховецьких-Кондауров, пов'язаних із його дружиною. Він був директором ТОВ «Істголдкапітал» та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Карбонкапітал».
Протягом роботи у Верховній Раді дев'ятого скликання Христенко подав лише два депутатські запити, обидва колективні. Один запит стосувався дефіциту питного водопостачання в Донецькій області, адресований Кабінету Міністрів. Другий запит, направлений до Національної поліції, стосувався передачі кримінального провадження до суду проти громадського діяча Сергія Стерненка. Цікаво, що співавтором цього запиту був також нардеп Ілля Ківа, який згодом був визнаний винним у державній зраді. Запитів до президента Христенко не направляв.
Як автор або співавтор законопроектів Христенко зареєстрував 39 ініціатив, з яких лише дві набули чинності, що становить 5% прохідності. Остання його законодавча ініціатива, яка була прийнята, датується жовтнем 2021 року. У 2020 році він подав як єдиний автор проект закону про внесення змін до Закону України «Про очищення влади» щодо недопущення зовнішнього впливу на інтереси держави, але цей законопроект не був ухвалений. Христенко не мав жодного виступу з трибуни парламенту, лише десять виступів з місця. В одному з них він заявив, що партія ОПЗЖ виступає проти ринкового обороту земель сільськогосподарського призначення та пропонує проведення всенародного референдуму з цього питання.
Христенко входить до топ-прогульників парламенту. За час свого депутатства він пропустив понад 50 відсотків голосувань Ради. Він не з'являвся на засіданнях Комітету з питань аграрної та земельної політики, членом якого є, з березня 2021 року. За даними сайту Верховної Ради, його картку востаннє було зареєстровано 23 лютого 2022 року, коли він не натиснув жодної кнопки для голосування, а висвічувався як «не голосував». Остання дія Христенка при голосуванні датується 15 липня 2021 року, коли він проголосував проти одного з регламентних питань. Рух ЧЕСНО неодноразово наголошував, що регламент Верховної Ради передбачає голосування «за», «проти» або «утримався», а форма участі «не голосував» не є передбаченою регламентом.
За законом депутата можна позбавити виплат, якщо він протягом місяця без поважних причин не брав участі більш ніж у 30% голосувань на пленарних засіданнях або у понад 50% засідань свого комітету. Однак у травні 2022 року нардепи зупинили цю норму під час воєнного стану. Відібрати мандат за прогули поки неможливо. За кілька днів до повномасштабного вторгнення Христенко звільнився з посади заступника голови Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з перевірки АТ «Українська залізниця» та поїхав з дружиною рейсом «Київ – Дубай». Навесні 2022 року він не приєднався до жодної з нових утворень народних обранців у парламенті та залишився позафракційним.
Нардеп Ярослав Железняк звернув увагу на те, що майже всі депутати від ОПЗЖ, які виїхали з країни, або написали заяву на складання мандату, або були позбавлені громадянства України, втрачаючи депутатський мандат. Водночас Федір Христенко зберігає свій мандат, незважаючи на підозру. Наразі 14 округів не мають свого представника у парламенті. Якщо Христенко втратить мандат, таких округів буде 15. Через воєнний стан неможливо провести довибори на мажоритарних округах.
Згідно з матеріалами слідства, Христенко перебував у тісному зв'язку з Юрієм Іванющенком, відомим як Юра Єнакіївський, який є резидентом ФСБ і представляє російську спецслужбу щодо так званої ДНР. Крім того, він контактував із колаборантом Арменом Саркісяном, який загинув від вибуху в одному з елітних московських житлових комплексів на початку 2025 року. За даними слідства, нардеп спілкувався з частиною керівників Національного антикорупційного бюро, зокрема з одним із начальників міжрегіональних управлінь детективів НАБУ Русланом Магамедрасуловим, якого СБУ затримала за підозрою у веденні бізнесу з Російською Федерацією, та керівником підрозділу детективів НАБУ Олександром Скомаровим.
Під час Революції гідності Христенко задіяв підконтрольних собі приватних перевізників для перевезення так званих «титушок», зокрема для організації «Антимайдану». Всього 15 нардепів дев'ятого скликання отримали офіційні підозри у правопорушеннях проти національної безпеки.
У 2021 році Христенко, користуючись своїм депутатським мандатом, просив Державну прикордонну службу провести службове розслідування щодо незаконного розголошення інформації про перетин кордону його дружиною та її 10 візитів до Москви. У 2018 році дружина Христенка придбала квартиру в Росії. Нині народний обранець перебуває за кордоном. За даними проекту «Схеми», за п'ять днів до повномасштабного вторгнення він орендував квартиру в Польщі. Христенко вказав у власності сім'ї квартиру площею 176 квадратних метрів у Москві, три паркомісця та комору. У 2020 році він організував вечірку для дружини у центрі Москви вартістю 1 мільйон доларів, на яку запросили російських зірок.