Судове засідання, призначене на 14 серпня 2025 року під головуванням судді Юрія Підченка, мало визначити подальшу долю приватизації будівельної компанії «Укрбуд». До розгляду справи залучена компанія «Техно-онлайн».
Процес приватизації розпочався 18 червня 2025 року, коли Фонд державного майна провів аукціон із продажу 100% державного пакета акцій ДАТ «Будівельна компанія «Укрбуд». Стартова ціна була встановлена на рівні 262,64 млн грн. На аукціоні переможцем визначена грузинська компанія ТОВ «ПЕТРО ОЙЛ ЕНД КЕМІКАЛС», яка запропонувала 805 млн грн — майже втричі більше за стартову вартість. Компанія асоціюється з грузинським бізнесменом Давидом Бужуашвілі та входить до складу Індустріальної групи Грузії (GIG).
Переможець мав виконати низку зобов'язань: погасити борги компанії, зберегти її профіль діяльності, забезпечити збереження робочих місць, дотримуватися екологічних стандартів та перерахувати до держбюджету дивіденди за 2024–2025 роки.
Однак 1 липня 2025 року Фонд державного майна відмовився затвердити переможця. Причиною стало виявлення у ТОВ «ПЕТРО ОЙЛ ЕНД КЕМІКАЛС» російського капіталу, що порушувало обмеження, передбачені п. 11 ч. 2 ст. 8 Закону про приватизацію. Ці обмеження стосуються участі осіб, які перебувають під санкціями, або пов'язаних з такими особами. У результаті право придбати об'єкт перейшло до учасника з другою за величиною ставкою — ТОВ «Техно-Онлайн», яке запропонувало на одну гривню менше, тобто 804 млн грн.
Новий переможець мав заплатити за придбаний об'єкт до 11 серпня 2025 року. Однак компанія не змогла вчасно зібрати необхідні кошти. За інформацією, ТОВ «Техно-Онлайн» пов'язана не лише з екс-власником «Укрбуду» Максимом Мікітасем, а й з відомим рейдером Василем Астіоном. За словами джерел, Мікітась звернувся до Астіона за допомогою у пошуку коштів та оформленні процесу переказу грошей.
Для блокування продажу компанії нові партнери скористалися судовим рішенням. 6 серпня 2025 року Господарський суд Києва задовольнив заяву ТОВ «Техно-Онлайн» про заборону ФДМУ здійснювати будь-які угоди, зокрема укладання договорів купівлі-продажу або прийом коштів.
Паралельно відбулися корпоративні зміни у структурі ТОВ «Техно-Онлайн». Компанія Астіона ТОВ «БІЛАРТ» (брат Астіона Євген є бенефіціарним власником) стала засновником і отримала 66% у статутному капіталі. 5 серпня 2025 року частка засновника змінилася з 46000 на 15640.
Перед цим ТОВ «ТЕХНО-ОНЛАЙН» змінило місце реєстрації з Києва на прифронтове місто Суми, яке щодня піддається російським обстрілам. Аналогічно змінили реєстрацію й інші підконтрольні Мікітасю підприємства. Зокрема, ПрАТ «Метробуд» (код 32961977) з 11 червня 2025 року «переїхало» до Сум. За оцінками, навряд чи Мікітась релокував свої підприємства ближче до лінії фронту з патріотичних міркувань. Скоріше за все, готується або якесь «знищення документів» ворожим обстрілом, або знайшов корупційний сервіс відповідних державних органів у Сумах.
ТОВ «ТЕХНО-ОНЛАЙН» демонструє мінімальні показники господарської діяльності. За минулий рік активи компанії становили 22,2 тис. грн, виручка — 37,4 тис. грн, збиток — 25,6 тис. грн. За весь період існування компанія не укладала суттєвих контрактів та угод. Її участь у тендерах обмежувалася заправкою та ремонтом тонер-картриджів на суму 1500–2600 грн.
За інформацією джерел, власники ТОВ «ПЕТРО ОЙЛ ЕНД КЕМІКАЛС» досягли домовленості з бенефіціарами ТОВ «ТЕХНО-ОНЛАЙН» про наповнення останнього суспільства фінансовими ресурсами з маскуванням реальних джерел походження коштів. За припущеннями, ці кошти мають російське походження. Метою такої схеми є здійснення часткової участі у придбаному об'єкті.
Василь Астіон нещодавно опинився в центрі іншого скандалу як агрорейдер. За інформацією, він веде рейдерську атаку на великий агрохолдинг «Комплекс Агромарс». Через підконтрольну структуру Інвестохілс Веста Астіон викупив борги підприємства на суму близько 25 млн дол., що, за оцінками співвласника холдингу, ставить його на межу банкрутства. Крім того, суддя Івченка з Господарського суду Києва затягує передачу справи на незалежну експертизу, незважаючи на рішення апеляційної інстанції. Це викликало підозри щодо можливого лобіювання інтересів зацікавлених сторін.