Перша дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя розглядала матеріали щодо можливого відкриття дисциплінарної справи проти судді ліквідованого Окружного адміністративного суду Київської області Тетяни Скочок. Однак засідання, яке відбулося 11 серпня, завершилося без ухвалення рішення — розгляд було перенесено на 15 вересня.
Це вже не перший раз, коли члени ВСП відкладають розгляд цієї справи. З травня 2025 року справа про Скочок кілька разів виключалася з порядку денного та переносилася за різних обставин. За інформацією журналістів Слідство.Інфо, причиною перенесення цього разу стало те, що у членів ВСП виникли питання щодо підстав для відкриття самого дисциплінарного провадження.
Під час засідання 11 серпня присутні були чотири члени ВСП. Одна з них, Тетяна Бондаренко, розповіла журналістам Слідство.Інфо, що під час обговорення справи у колег виникли деякі питання щодо обґрунтованості відкриття дисциплінарної справи. «Бо попросили ще час для уточнення цих обставин. І я думаю, що на наступному засіданні вам стануть зрозумілими причини відкладення», — сказала Бондаренко. Вона не розкрила конкретних деталей цих питань, обіцяючи, що все стане ясно пізніше.
Скарги на дії судді Скочок подав один із членів Вищої ради правосуддя Роман Маселко. За його твердженнями, Скочок разом із колегами під керівництвом скандального голови ОАСК Павла Вовка намагалася зірвати кваліфікаційну оцінку, приймала політичні рішення під впливом Вовка, скасовувала висновки Громадської ради чесноти та підтримувала приховування публічної інформації.
Тетяна Скочок працює суддею Окружного адміністративного суду з 2010 року. До цього, у період 2006–2010 років, вона працювала помічницею на громадських засадах народного депутата 5-го та 6-го скликань від Блоку Юлії Тимошенко Андрія Портнова, колишнього топ-чиновника адміністрації президента Віктора Януковича.
У 2019 році Скочок розглядала позов, поданий депутатом Олександром Дубинським до Національної поліції, СБУ та Державної прикордонної служби. У цьому позові Дубинський просив вжити заходів щодо заборони виїзду за кордон посадовим особам категорії «А» та «Б» та особам, які обіймають політичні посади, протягом одного року після проведення парламентських та президентських виборів та протягом одного року після звільнення. Коли Скочок скаржилася голові суду на розподіл цієї справи, Павло Вовк запропонував їй альтернативу — розглядати справу «про заборону Порошенка», у якій Андрій Портнов звинувачував колишнього президента у захопленні влади, фіктивному продажу «Кузні на Рибальському», купівлі телеканалу «Прямий», незаконному призначенні Кабінету Міністрів та злочинах проти правосуддя. Іншою альтернативою була справа «про звільнення Супрун», яку подав народний депутат Ігор Мосійчук щодо припинення повноважень міністра охорони здоров'я Уляни Супрун.
Вовк був впевнений у тому, що Скочок ухвалить необхідне йому рішення, незважаючи на незаконні позовні вимоги. За припущенням, судді хотіли продемонструвати свою могутність через заборону виїзду за кордон топ-чиновників часів президентства Петра Порошенка.
У квітні 2019 року Скочок разом із колегами намагалася зірвати кваліфікаційну оцінку. Тоді одночасно 30 суддів не з'явилися на іспит до Вищої кваліфікаційної комісії суддів. З оприлюднених записів з кабінету голови ОАСК випливає, що така неявка була узгоджена серед суддів за рекомендацією Павла Вовка з метою зриву кваліфікаційної оцінки.
Тетяна Скочок також скасувала висновки Громадської ради чесноти про невідповідність критеріям чесноти та професійної етики суддів Сергія Могили, Олени Ганечко та Павла Горбасенка. При цьому вона не взяла до уваги, що Громадська рада чесноти може бути відповідачем у справі, а її висновки не підлягають оскарженню. Скочок дійшла висновку, що ГРД взагалі не мала права перевіряти декларації суддів та їх майнове становище.
У листопаді 2020 року Скочок розглядала справу за позовом до Печерського суду Києва, який відмовив надати на запит Романа Маселка інформацію про обрання тричі поспіль головою суду Руслана Козлова. Маселко просив повідомити про причини переобрання та надати копії рішень зборів про обрання голови суду. Незважаючи на наявність правової позиції Верховного Суду, що така інформація підлягає наданню за запитами щодо доступу до публічної інформації, Скочок повністю відмовила у позові. Пізніше у 2021 році Верховний Суд скасував цю постанову і зобов'язав Печерський суд надати копію протоколу зборів суддів про обрання голови суду.
Після публікації матеріалу про її діяльність Тетяна Скочок направила листа до редакції Слідство.Інфо, у якому спростовує вплив Павла Вовка на неї та дає роз'яснення щодо розглянутих справ.
У своїй декларації за 2024 рік Скочок зазначає дохід від ліквідованого суду у розмірі 1637683 гривні, дві квартири у Києві площею 69,4 та 86,40 квадратних метрів та автомобіль Toyota RAV4 2008 року випуску.
Павло Вовк очолював ОАСК понад 10 років. Під час його головування суд ухвалив кілька резонансних рішень, у тому числі про розблокування Майдану Незалежності від мітингувальників у 2013 році, коли суд дозволив розібрати барикади активістів Євромайдану, а за два дні спецпідрозділ «Беркут» намагався розігнати Майдан.
Влітку 2019 року з'явилася справа про записи з кабінету голови ОАСК. Національне антикорупційне бюро спільно з Управлінням спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури провели обшуки у приміщенні ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва. Правоохоронці розслідували діяльність голови адміністративного суду Павла Вовка та його колег — суддів ОАСК Євгена Аблова та Ігоря Погребниченка, а також судді Суворовського районного суду Одеси Івана Шепітка.
За даними слідства, через небажання проходити оцінку у Вищій кваліфікаційній комісії суддів Павло Вовк створював перешкоди в діяльності окремих її членів. Згодом усім фігурантам провадження оголосили підозри за фактами втручання у діяльність ВККС та прийняття неправосудних рішень. НАБУ опублікувало записи розмов судді Вовка, з яких стало відомо, що суддя домовлявся про купівлю дорогоцінного антикваріату та старовинних монет.
У листопаді 2019 року Шевченківський районний суд Києва відмовився продовжити терміни досудового розслідування у провадженні щодо цих записів. Генеральна прокуратура передала справу до суду.
У липні 2020 року НАБУ опублікувало ще одну частину записів із кабінету голови ОАСК. На них голоси, схожі на голоси Вовка, Аблова, Погребниченка та інших співрозмовників, вирішують, як вплинути на кадровий склад Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Також на записах чоловіки радяться, як приймати рішення на користь потрібних людей в обмін на спонсорство та які справи порушувати своїми силами, щоб впливати на державу.
Слідство.Інфо отримало нові записи з кабінету голови суду, з яких дізналася про зв'язки Павла Вовка з міністром Арсеном Аваковим та заступником Генерального прокурора Романом Говдею. За інформацією Слідство.Інфо, голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк у період президентських виборів у 2019 році міг спілкуватися з особами, наближеними на той час до оточення Володимира Зеленського, зокрема з Андрієм Богданом.