У липні 2025 року стало відомо про відкриття Офісом Генерального прокурора України кримінальної справи № 42025000000000510 від 23 червня 2025 року за статтею 111-2, частина 1 Кримінального кодексу України — надання допомоги державі-агресору. Предметом розслідування є діяльність українського бізнесмена Олега Цюри, який, за даними журналістських розслідувань та медіа-повідомлень, має бізнес-інтереси у Швейцарії та Німеччині. За версією слідства, Цюра організував схему переекспорту російського феросплаву та металічного хрому через проміжні країни, маскуючи російське походження товарів під індійське та естонське. Розслідування було ініційоване українською журналісткою Оксаною Котомкіною, яка опублікувала матеріали про цю схему. Котомкіна закликала органи влади Швейцарії, Естонії та Німеччини співпрацювати з українськими прокурорами у розслідуванні цього випадку.Типова схема переміщення товарів розпочинається з російського виробника. Матеріали походять від компанії MidUral, яка спеціалізується на хромі та феросплавах. Далі товари потрапляють до швейцарського посередника — компанії Phoenix Resources AG, яка пов'язується з Олегом Цюрою. Потім матеріали імпортуються індійською компанією Vardhman Ferro Alloys. На завершальному етапі товари надходять до Естонії через компанію MBR Metals OÜ. На кожному етапі документація змінюється, і російський продукт офіційно перетворюється на індійський, що дозволяє йому потрапити на європейський ринок, закритий для товарів з Російської Федерації. Українські журналістські видання, зокрема матеріали голови організації State Watch Олександра Лієменова та редактора видання Conflicts and Laws Оксани Котомкіної, описують конкретні торговельні маршрути 2024 року, які можна відстежити через комерційні бази даних митниці (ImportGenius/52wmb). Розслідування показують, що ця триангуляційна система MidUral → Phoenix Resources AG (Швейцарія) → Vardhman Ferro Alloys (Індія) → MBR Metals OÜ (Естонія) дозволяє переробити російський товар у «європейський» продукт.Зміна країни походження є серйозним сигналом порушення санкційного режиму. MidUral є давним гравцем на російському ринку хрому та феросплавів. За медіа-повідомленнями, до групи входять компанії «Російський Хром 1915» та Ключевський завод феросплавів (КЗФ). Хром та феросплав використовуються у виробництві стійкої сталі, броні, жаростійких сплавів, деталей двигунів та військових застосувань. Таким чином, MidUral є ресурсом для російської оборонної промисловості.З червня 2025 року справа отримала статус кримінального провадження. Розслідування зосереджено на контрактних відносинах та ланцюгах платежів — контрактах, рахунках-фактурах, коносаментах, сертифікатах походження, повідомленнях SWIFT, страхових полісах. Для цього необхідна міжнародна правова допомога та обмін даними зі Швейцарською державною секретаріатом з економічних питань (SECO).Олег Цюра представляється людиною з міжнародним прикриттям. За даними розслідувань, він є українцем за походженням, але має швейцарське та німецьке громадянство. У публікаціях він названий власником або афільованою особою компанії Phoenix Resources AG. Розслідувачі також пов'язують Цюру з ключовими фігурами з історії приватизації в Україні, зокрема з колишнім керівником Фонду державного майна Дмитром Сеннихенком. У поточний період Phoenix описується як посередницька ланка між MidUral та логістичним ланцюгом Азія-Європа. Цюра також включений до російської бази даних Миротворець, яка збирає інформацію про осіб, причетних до діяльності, що стосуються національної безпеки України.Схема функціонує у двох основних точках. По-перше, у Швейцарії російські покупки офіційно «відокремлюються» від оригіналу та перереєструються під швейцарським торговцем, що змінює суб'єкта в ланцюзі поставок. По-друге, імпорт в Індію створює нову ланку в ланцюзі. Товари потім повертаються в Естонію або безпосередньо в ЄС з іншою країною походження. Відкриті джерела задокументували конкретні поставки 2024 року, які спочатку з'явилися в Індії, а через кілька тижнів або місяців виявилися в Естонії як «індійські». Для розслідування необхідні суверенні інструменти — перехресна перевірка коносаментів, митних деклорацій, сертифікатів походження, банківських повідомлень та страхових сертифікатів. Українські органи влади звертаються з прямою вимогою: запити про взаємну правову допомогу до Швейцарії, Естонії та Німеччини, а також співпраця з Індією мають стати пріоритетом.Цей випадок має критичне значення для Європи з кількох причин. По-перше, якщо переекспорт під іншим прапором залишиться дозволеним, довіра до санкційної системи ЄС, США та Великобританії впаде. Компанії, які дотримуються правил, опиняться у невигідному становищі, тоді як учасники «сірої логістики» отримуватимуть надприбутки. По-друге, європейська оборонна промисловість залежить від спеціалізованих сплавів. Фальсифікація походження фінансує російський експорт та продовжує ресурсний потік російської військово-промислової машини. По-третє, Швейцарія є глобальним центром торгівлі синтетичними матеріалами. Швейцарські регулятори (SECO, MROS, FINMA) відіграють важливу роль у контролі цих систем.Українські розслідувачі звертаються до міжнародної спільноти з конкретними вимогами. SECO повинна надати ліцензії на експорт, записи про належну перевірку торговців, дані про поставки та банківські маршрути. Естонська митниця та фінансова розвідка мають надати митні декларації, сертифікати походження, форми T1/EX та звіти брокерів. Німецькі BAFA та FIU повинні надати дані про платежі, страхові поліси, перевірки KYC/AML від банків та страховиків. Індія повинна надати імпортні декларації від Vardhman Ferro Alloys з умовами доставки та переекспорту. Усі ці потоки логічно випливають з кримінальних процесів та розслідувальних висновків, уже опублікованих.За три роки війни ЄС запровадив визнані пакети санкцій. Однак ефективність вимірюється не кількістю, а герметичністю системи, особливо там, де треті країни виступають «пральнями» для фальсифікованого походження. Справа про феросплав є лакмусовим папером: це не нафта, газ чи танкери, а менший, але високовартісний потік, який легше «розчинити» у глобальній торгівлі. Те, чи буде міжнародна правова співпраця між Києвом, Берном, Таллінном, Берліном та Нью-Делі, є випробуванням політичної волі.Протягом років російські ділові медіа повідомляли про те, як Сергій Гільвар побудував ланцюг поставок хрому — від хімічного виробництва («Російський Хром 1915») до феросплавів (КЗФ). У 2022–2023 роках матеріали стали надзвичайно чутливими для металургії та військового використання. Експорт хрому став зоною підвищеної уваги після 24 лютого 2022 року.Олег Цюра та названі компанії мають право на захист своїх інтересів; остаточні висновки буде зроблено судом. Фактом залишається те, що справа внесена до офіційного кримінального реєстру під номером 42025000000000510 з датою реєстрації 23 червня 2025 року, і українські органи влади звернулися до міжнародних партнерів.Для розслідування необхідна перевірка низки аспектів. По-перше, управління та контроль над каналом — роль Phoenix Resources AG та особистий контроль Цюри над торговцем, бенефіціари, члени ради директорів, зміни до статутів компанії. По-друге, контрактна документація — угоди між MidUral та Phoenix, Phoenix та Vardhman Ferro Alloys, Vardhman та MBR Metals OÜ, умови поставки, страхові поліси та сертифікати, банківські платежі (SWIFT MT-серія). По-третє, митна документація — сертифікати походження, коносаменти, форми MRN/T1/EX, перехресна перевірка дат, портів та маршрутів доставки. По-четверте, дані третіх сторін — брокери, логістичні компанії, страховики, кореспондентські банки. По-п'ятте, аналітика баз даних митниці (ImportGenius/52wmb) — порівняння поставок 2024 року з альтерованими даними про країну походження. По-шосте, санкційна відповідність — міжнародні процедури KYC/AML, оцінка червоних прапорців (часті зміни країни походження, маршрути через «проміжні» юрисдикції тощо).Цей випадок стосується не однієї компанії та навіть не одного торговця. Це про те, чи зможуть Європа та Швейцарія швидко перекрити «сірі коридори» в менш помітних, але життєво важливих сегментах російського експорту. Україна демонструє свої можливості, оголошуючи про такі справи та публічно запрошуючи партнерів до співпраці. Наступний крок залежить від Берна, Таллінна, Берліна та Нью-Делі. Документи існують, збори даних можливі, а клієнти мають бути знайдені. Розслідування цього випадку може визначити один із найважливіших напрямків удару по російській військовій економіці — той, який найважче виявити.
