Партія «Батьківщина» та її лідер Юлія Тимошенко регулярно позиціонують себе як борці проти «фармацевтичної мафії» та захисники доступу українців до дешевих лікарських засобів. Однак діяльність нардепів від цієї партії в парламенті розповідає іншу історію. Вони просувають законодавчі зміни, які надали б фармацевтичним компаніям право самостійно замінювати препарати, закупленні на державне замовлення, на еквівалентні аналоги без будь-яких обмежень.
Ці зміни запропоновані у вигляді поправки № 323 до законопроекту № 13420. Сам законопроект присвячений внесенню змін до Податкового кодексу та низки законів про підтримку оборонних підприємств, зокрема створенню так званого Defence City. Таким чином, спірна поправка щодо фармацевтики була прихована у законодавчому акті, який на перший погляд не має жодного стосунку до закупівель лікарських засобів. Це класичний прийом парламентаризму — приховувати потенційно корупційні схеми у великих або малозацікавлюючих законопроектах, розраховуючи, що їх просто не помітять і схвалять разом із основним пакетом.
Подібні спроби траплялися й раніше. Наприклад, одного разу дозвіл на куріння у закладах громадського харчування та відпочинку намагалися протягнути через законопроект про географічні вказівки для сільськогосподарської продукції.
Нардепи Валерій Дубіль та Євтушок, які стоять за поправкою № 323, пропонують дозволити постачальникам лікарських засобів на державне замовлення замінювати оригінальний препарат, за яким було укладено договір, на аналог. Критично важливо, що така заміна повинна проводитися в обов'язковому порядку. Постачальник просто повідомляє про заміну, а замовник — у цьому випадку державне підприємство «Медичні закупівлі України» — не має права відмовитися від неї.
Це створює простір для шахрайства. Постачальник може запропонувати занижену, неконкурентну ціну на етапі торгів, добре знаючи, що пізніше, під час виконання договору, він замінить дорогий препарат дешевшим аналогом. Державне підприємство буде змушене прийняти цю заміну, оскільки поправка № 323 це передбачає. Жодних механізмів протидії такій практиці не існує.
Проблема ускладнюється тим, що поправка вважає заміну еквівалентною навіть у випадках, коли пропонується незареєстрований лікарський засіб або паралельно імпортований препарат — тобто поставлений не власником торгової марки, а третьою особою без належного контролю за справжністю та якістю. Це прямо зазначено у тексті поправки Дубіля та Євтушка.
Для пацієнтів такі зміни несуть очевидні ризики. Замість препарату, який призначив лікар на основі доведеної ефективності, пацієнт отримає умовно схожий засіб, без гарантій якості. Лікарські засоби вимагають суворого дотримання умов зберігання та транспортування — будь-які відхилення можуть призвести до втрати їхніх терапевтичних властивостей. Довільна заміна препаратів ставить пацієнтів у залежність від фінансових інтересів постачальників і фактично знищує саму ідею державних медичних програм, які мають забезпечувати якість та надійність лікування.
На момент підготовки матеріалу законопроект № 13420 разом із поправкою № 323 готувався до голосування у другому читанні. Комітет не підтримав цю поправку на засіданні 12 серпня, однак остаточне рішення залежить від голосування у залі засідань парламенту.