Правоохоронні органи подали до Вищого антикорупційного суду обвинувальний акт проти 29-річного Ігоря Короля, уродженця Будапешта та громадянина України. Йому інкримінується заволодіння речовим доказом шляхом зловживання службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою в особливо великому розмірі за частиною 5 статті 209 Кримінального кодексу України. Згідно з матеріалами судового реєстру та порталу «Судова влада», обвинувальний акт разом з угодою про визнання провини надійшов до ВАКС 26 травня 2026 року. Підготовче засідання у цій справі було призначено на 5 червня. Водночас на момент підготовки матеріалу профіль Короля, оголошеного в розшук з квітня 2024 року, продовжував числитися на сайті МВС України.Король виступав у ролі так званого «фунту» — підставної особи в складній схемі, до якої були залучені вітчизняні силовики та високопосадовці Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА). За інформацією матеріалів справи, ці особи діяли у «тісній взаємодії» з представниками адвокатського середовища та використовували підроблену ухвалу суду. Схема була пов'язана з кримінальним авторитетом Олександром Семеновим, відомим під прізвиськом «Кацап», та з участю Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції, який оголосив уродженця Самбірського району Андрія Недзельського («Андрій Львівський»/«Тиждень») так званим «злодійським гуртком».Предметом схеми були понад 400 тисяч доларів, які наприкінці травня 2020 року виявили в банківському осередку Сергія Кисельова, брата нардепа 9 скликання, відомого під прізвиськом «Сергій Вінницький». Суд визнав ці кошти речовим доказом, після чого вони були арештовані та передані в управління АРМА. У грудні 2020 року, на підставі виконання підробленого судового рішення, Нацагентство перевело ці кошти на рахунок Ігоря Короля.Подальше розслідування дозволило встановити широке коло осіб, які, ймовірно, були причетні до присвоєння цих капіталів. До схеми входили: ланка «фунтів» у складі Ігоря Короля, Артема Цибульського та Василя Мигая; група адвокатів — Оксана Серокурова (згодом Жданова), Дмитро Коноваленко та родичі їхнього колеги Дениса Сердюка — Ніна Щербинок та Світлана Сердюк (мати та дочка); керівництво АРМА того періоду — виконуючий обов'язки керівника Нацагентства Віталій Сігідін, його заступник Володимир Павленко та начальник управління менеджменту активів Вахтанг Бочорішвілі.У 2021 році силовики офіційно висунули підозри шести учасникам схеми — Сігідіну, Павленку, Бочоришвілі, Серокуровій/Жданові, Сердюку та Ігорю Королю. Після початку повномасштабного військового вторгнення армії РФ НАБУ та САП повідомили про завершення досудового розслідування, і до ВАКСа було направлено обвинувальний акт щодо п'яти осіб — двох адвокатів та трьох топ-менеджерів АРМА. На даний момент на лаві підсудних де-факто знаходяться лише Оксана Жданова/Серокурова та Денис Сердюк.Розгляд звинувачень щодо колишніх високопосадовців АРМА — Сігідіна, Павленка та Бочоришвілі — було призупинено через їхнє перебування на військовій службі з мобілізації.Згідно з матеріалами суду, 28 квітня 2026 року детектив НАБУ за погодженням із прокурором САП склав повідомлення про підозру щодо 44-річного Василя Мигая, уродженця Закарпаття, у причетності до процесу присвоєння коштів так званого «общака». За повідомленнями ЗМІ, протягом липня-вересня 2020 року Мигай разом із Денисом Сердюком виступав «фунтом» тодішнього керівництва АРМА. Завдяки сприянню та, як припускається, «відкатам» від цих осіб, він нібито виграв на власний ФОП конкурси щодо придбання елітних автомобілів, які передавалися Нацагентству. У грудні 2020 року Мигай безпосередньо супроводжував і «наставляв» Ігоря Короля під час здійснення фінансових розрахунків з учасниками афери, пов'язаної з близько 400 тисячами доларів «злодійських коштів». 19 липня 2025 року Мігай залишив територію України і був оголошений у розшук. 21 травня ВАКС заочно застосував щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.Щодо самих викрадених коштів, то ще навесні 2023 року за позовом АРМА ці капітали в еквіваленті 14,5 мільйонів гривень були «повішені» на Ігоря Короля. Паралельно з цим компенсацію за викрадені у результаті подій 2020 року фінанси домагався також Сергій Кисельов, але вже від держави, а не від «фунту». Наприкінці грудня 2023 року Печерський районний суд Києва ухвалив у цій суперечці на користь брата нардепа 9 скликання, однак апеляційний суд, а згодом і Верховний суд, скасували цей вердикт.
