Власники харківської фірми, яка перебуває у чорному списку Антимонопольного комітету України, продовжують отримувати великі державні контракти на виробництво автомобільних номерних знаків. Вони досягають цього шляхом створення проміжних компаній-посередників. Розслідування видання 368.media розкрило деталі цієї схеми та ключові фігури, які її організовують.
Компанія ТОВ «Світлофор» з Харкова була офіційно зареєстрована на місцевих жителів Олександра Золотарьова та Бориса Димова, хоча фактично керував нею Сергій Ткаченко. У 2004 році фірму разом із Димовим заснувала Любов Литвиненко, яка відома як партнерка Тетяни Дагаєвої. Дагаєва є дочкою покійного генерала Юрія Дагаєва, який служив начальником ДАІ з 1994 по 1998 рік та заступником міністра МВС з 1998 по 2000 рік. Литвиненко залишалася пов'язаною з цією структурою з 2021 року.
Протягом періоду з 2018 по 2023 рік ТОВ «Світлофор» отримало від Головного сервісного центру МВС загалом 1,097 мільярда гривень на 12 окремих тендерах щодо постачання державних номерних знаків. Однак компанія неодноразово порушувала правила конкурентної боротьби. За спотворення результатів торгів на «Світлофорі» Антимонопольний комітет України накладав суттєві штрафи двічі, які фірма не сплачувала.
Рішенням від 28 грудня 2023 року під номером 400-р у справі № 145-26.13/124-23 АМКУ встановив, що ТОВ «Світлофор» та ТОВ «Автомотознак» здійснили антиконкурентні узгоджені дії з метою спотворення результатів торгів на закупівлю державних номерних знаків у рамках тендеру № UA-2021-03-24-007988-c.
У липні цього року компанія програла судові позови перед АМКУ. Їй було накладено штраф у розмірі 16,64 мільйона гривень, який вона зобов'язана виплатити. Однак, за інформацією розслідування, цього не станеться, оскільки фірму планується банкрутувати. Перед цим компанію переоформили на громадянина Узбекистану Асоміддіна Саїдова. Аналогічно, ТОВ «Автомотознак» було переоформлено з Володимира Волинчука на громадянина Узбекистану Улугбека Киргизбоєва.
Після того як «Світлофор» зіткнувся з проблемами у взаємодії з АМКУ, на державних тендерах з'явився новий учасник — ТОВ «Л.П. Продакшн». Ця компанія вже виграла три тендерні закупівлі на постачання номерних знаків на загальну суму 213,43 мільйона гривень. Капітал «Л.П. Продакшн» становить 1,5 мільйона гривень. Фірму заснували у листопаді 2023 року, тобто одразу після того, як у «Світлофора» почалися серйозні проблеми з антимонопольним органом.
Офіційним засновником «Л.П. Продакшн» вказано Олександра Чаричанського, який за професією є адвокатом. Разом із своєю дружиною Іриною Чаричанською, яка також відома як Ірина Подворчан, він має репутацію адвоката, який представляє інтереси харківських мерів. Подружжя Чаричанські є засновниками громадської організації «Блок Кернеса – Успішний Харків» та благодійного товариства «БФ Кернеса». До недавнього часу вони також були співзасновниками благодійного товариства «БФ Терехова». Вони робили партійні внески до виборчих кампаній різних кандидатів.
Олександр Чаричанський входить до засновників благодійного фонду «Фонд підтримки правоохоронних ініціатив», керівником якого є Леонід Михайлович Рядинський. Серед інших співзасновників цього фонду — Юрій Тележкін. Цікаво, що Тележкін надавав в оренду автомобілі колишньому працівникові МВС та ДБР Сергію Івановичу Мережку. Мережко — скандальна посадова особа, яка не пройшла перевірку на чесноту.
ТОВ «Л.П. Продакшн» безпосередньо пов'язана із засновниками ТОВ «Світлофор». Про це можна судити хоча б з того, що сам Олександр Чаричанський підписаний на сторінку фірми у Facebook, але існують і більш вагомі докази цього зв'язку.
Документи про виробничі можливості, які «Л.П. Продакшн» подавала для участі у тендерах, показують, що компанія орендує виробничий цех у Харкові на вулиці Шевченка, 111. Площа цеху становить 565,5 квадратних метрів. Власником цієї нерухомості є ПрАТ «Діамант», яке має іноземні інвестиції. Директором ПрАТ «Діамант» вказано Романа Олексійовича Золотухіна.
За попередніми розслідуваннями видання 368.media, Золотухін нещодавно був фактичним керівником сервісного центру МВС № 6341 у Харкові. При звільненні він задекларував 510 тисяч доларів США. ПрАТ «Діамант» має капітал у розмірі 2,57 мільйона гривень і займається технічними випробуваннями та дослідженнями, а також надає в оренду обладнання та виробляє металеві вироби, включаючи номерні автознаки.
Кінцевими бенефіціарними власниками ПрАТ «Діамант» є Сергій Олександрович Ткаченко та Олександр Васильович Шабельник. Це ті самі підприємці, які були засновниками ТОВ «Світлофор», а також ТОВ «Діамант Технолоджі» (яка раніше називалася «Автодіагностика»). Більше того, у «Світлофора» та «Л.П. Продакшн» навіть використовується однакове обладнання: вакуумні та вирубні преси, столи для формування та інше.
Наявність 25 робітників у новій компанії вказує на те, що вони працювали у ТОВ «Світлофор» і потім перейшли до нового підрядника. Крім того, фіктивний конкурент ТОВ «Світлофор» — компанія «Автомотознак» — пов'язана із ТОВ «Фірма «Сигнал», якою також володіють Ткаченко та Шабельник. Директор «Сигналу» Віктор Таловський на своїй сторінці у соціальних мережах підписаний на обидві компанії, що свідчить про їхню взаємопов'язаність.
Керівник Головного сервісного центру МВС Олександр Малиш повинен знати про цю ситуацію, оскільки останні події навколо тендеру на закупівлю державних номерних знаків на суму 140,83 мільйона гривень прямо вказують на протекцію «Л.П. Продакшн» з боку правоохоронців.
У червні 2024 року ДСЦ МВС за результатами одного тендеру замовив номерні знаки у ТОВ «Завод «Динамо» за ціною 5,33 доларів за комплект. У жовтні 2024 року той же центр замовляв номерні знаки у ТОВ «Л.П. Продакшн» на 14 відсотків дешевше у доларовому еквіваленті — по 190 гривень, або 4,59 доларів за комплект. Для порівняння, ТОВ «Світлофор» пропонував ціну 278 гривень, або 7,61 доларів за комплект, що було у півтора рази дорожче за ціни, які існували до повномасштабного вторгнення.
У останньому тендері переможцем було визначено ТОВ «Завод «Динамо». Однак представник ДСЦ Максим Дубас згодом скасував закупівлю, посилаючись на необхідність скорочення видатків. ТОВ «Завод «Динамо» поскаржилася до Антимонопольного комітету України. АМКУ вирішив, що замовник не підтвердив факт скорочення обсягу видатків, і тому замовник був зобов'язаний відновити тендер.
Після цього замовник знову анулював закупівлю, цього разу посилаючись на «неможливість усунення виявлених порушень законодавства у сфері публічних закупівель» та стверджуючи, що термін на укладення договору вже минув. ТОВ «Завод «Динамо» повторно звернулося до АМКУ. Комісія антимонопольного органу визнала, що скасування тендеру було неправомірним. Після цього замовник скасував своє рішення про скасування та уклав договір зі скаржником.