Вищий антикорупційний суд розглядає клопотання про зміну запобіжного заходу для Богдана Львова, колишнього судді Верховного суду. За версією слідства, Львів причетний до пособництва у присвоєнні магістральному нафтопродуктопроводу «Самара — Західний напрямок», який перебував у власності держави України через Фонд державного майна України на підставі судового рішення. Розраховані збитки державі становлять 1,4 млрд гривень. Підозру у незаконному заволодінні нафтопроводом у 2024 році висунули також Віктору Медведчуку, який, за даними слідства, координував свої дії з керівництвом Російської Федерації.
Шевченківський райсуд Києва 18 червня 2025 року помістив Львова під варту з можливістю внесення застави у розмірі 302,8 млн гривень. Перебуваючи під вартою, Львів звернувся до Ради суддів України, стверджуючи, що запобіжний захід порушує гарантії незалежності та недоторканності судді. Львів продовжує вважати себе суддею, незважаючи на припинення його повноважень. Рада суддів України прийняла рішення на користь Львова.
Рада суддів України висловила позицію, що суддя, повноваження якого припинені на підставах, визначених частиною 7 статті 126 Конституції України (крім випадків набрання законної сили обвинувальним вироком), але який не був звільнений з посади і не позбавлений суддівського статусу рішенням Вищої ради правосуддя, зберігає певні гарантії. У 2022 році наказом голови Верховного суду Львова відраховано зі штату суду та визнано таким, чиї повноваження припинено, оскільки встановлено факт набуття ним громадянства Російської Федерації.
Усуненню Львова передувало розслідування журналістів програми «Схеми», які оприлюднили інформацію про його російське громадянство. Служба безпеки України позбавила Львова доступу до державної таємниці та надіслала відповідний лист за місцем його роботи. Цей лист став основою для його відрахування зі штату Верховного суду. Львів заперечував факт російського громадянства та оспорював дії тодішнього голови Верховного суду Всеволода Князєва та СБУ. Офіційно підтвердити чи спростувати російське громадянство на запит до органів влади РФ за умов військового конфлікту практично неможливо.
У червні 2024 року Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив Львову у поновленні на посаді судді Верховного суду. Маючи рішення Ради суддів України, захист клопотав про зміну запобіжного заходу. Слідчий суддя ВАКС визнав, що можливість Львова користуватися гарантіями суддівської незалежності не врегульована однозначно. Слідчий суддя погодився, що існує правова невизначеність щодо статусу особи після припинення повноважень судді у зв'язку з набуттям громадянства іншої держави та відрахуванням зі штату суду. На думку суду, це питання може вирішити лише Вища рада правосуддя, розглянувши звернення Ради суддів України або за результатами розгляду клопотання прокурора про надання згоди на утримання Львова під вартою. Відомий випадок, коли Вища рада правосуддя звільнила іншого суддю з посади саме через набуття громадянства РФ. До вирішення питання про наявність гарантій суддівської недоторканності Львова та можливість його утримання під вартою без попередньої згоди Вищої ради правосуддя, слідчий суддя вирішив, що підозрюваний не може утримуватися під вартою.
12 серпня слідчий суддя змінив запобіжний захід з тримання під вартою на альтернативний варіант — заставу у розмірі 302,8 млн гривень, визначену раніше судом. Львів вийшов на волю, але мав протягом п'яти днів внести суму застави. Слідчий суддя не оцінював помірності розміру застави, вважаючи це компетенцією апеляційної інстанції. Через два дні після зміни запобіжного заходу Львову Вища рада правосуддя оприлюднила рішення, в якому назвала висновки Ради суддів України помилковими. ВРП послалася на законодавство та позицію Великої палати Верховного суду, зазначивши, що неможливо звільнити особу з посади судді, коли вона цю посаду вже не обіймає у зв'язку з припиненням повноважень за підставами, передбаченими статтею 126 Конституції України, не здійснює правосуддя та відрахована зі штату суду. Вища рада правосуддя у своєму рішенні від 10 липня 2023 року № 701/0/15-23 вже зазначала, що припинення повноважень судді на підставі частини сьомої статті 126 Конституції України унеможливлює розгляд ВРП подання про надання згоди на утримання його під вартою.
НАБУ викликало підозрюваного Львова для вручення копії клопотання про зміну запобіжного заходу, але адвоката начебто не викликало. На засіданні суду 25 серпня захисник повідомив, що не отримував повістки, а його клієнт наполягав на його участі. Прокурор зазначив, що заходи щодо виклику адвоката вживалися, але виникли проблеми з комунікацією. На його думку, Кримінальний процесуальний кодекс не врегульовує чітко питання вручення певних процесуальних документів. Детектив НАБУ намагався вручити документи Львову, але той відмовився їх брати, що було зафіксовано на відеозапис. Суд відклав розгляд клопотання до 3 вересня, щоб захист міг ознайомитися з матеріалами.
Під час засідання з'ясувалося, що за Львова внесли лише 1 млн 200 тис гривень застави — саме ту суму, яка, згідно з офіційними доходами, є у розпорядженні його родини. Адвокат Олександр Дульський повідомив, що його довіритель продовжує збирати необхідні кошти. За його словами, багато помічників суддів виявили бажання внести свої внески — хтось по тисячі гривень, хтось по дві тисячі, хтось по 50 тисяч. Дульський зазначив, що технічно це складно організувати, але вживаються всі можливі заходи для збору необхідної суми.