Олександр Ярославський — один із найбільших українських бізнесменів, власник групи компаній DCH, який опинився в центрі низки серйозних скандалів. Проте, незважаючи на кримінальні провадження, звинувачення у розкраданні близько 6 млрд гривень, смертельну дорожно-транспортну пригоду та міжнародний розшук, підприємець залишається недоторканним, а його бізнес-структури функціонують без видимих загроз.
Уродженець нині окупованого Маріуполя Ярославський за освітою — технолог громадського харчування та кандидат технічних наук. У 1992 році він переїхав до Москви, де займався торгівлею нафтопродуктами. Через чотири роки повернувся до України і зосередився на банківській справі в УкрСиббанку. За чутками, його успіхам у бізнесі сприяли вдале одруження з дочкою голови Харківської обласної державної адміністрації початку 90-х років Масельського та спільна діяльність із уродженцем Харкова, членом так званої авторитетної фінансово-промислової групи «Лужніковські».
Поступово Ярославський консолідував свої активи у групі компаній DCH, до якої увійшли залізорудне підприємство «Суха Балка», страхові компанії «ІНГО» та «Оранта», Дніпровський металургійний завод, банк «Кредит Дніпро» та інші активи. Він став власником одного з найбільших торговельно-розважальних центрів України — «Караван» у Дніпрі площею 97,5 тисяч квадратних метрів. На піку своєї діяльності його стан оцінювався діловими ЗМІ приблизно в 1 млрд доларів. Однак російське вторгнення суттєво змінило ситуацію. Від ударів та близькості до фронту постраждали аеропорт Харків, Кременчуцький НПЗ, Харківський тракторний завод, готель Kharkiv Palace. Внаслідок цього багатство бізнесмена оцінюють нині у діапазоні від 340 до 490 млн доларів.
Однак найбільш серйозною проблемою для Ярославського стала смертельна дорожна аварія. 9 лютого 2022 року, незадовго до російського вторгнення, на трасі Чугуїв — Мартово внаслідок ДТП за участю автомобіля з кортежу Олександра Ярославського був на смерть збитий чоловік. Спочатку вину за наїзд взяв на себе водій бізнесмена, але швидко з'ясувалося, що його на місці події не було. Це розцінили як спробу «відмазати» справжнього винуватця аварії, в якому запідозрили самого Ярославського. Начальник обласної поліції Станіслав Перлін був знятий з посади за спробу фальсифікувати обставини ДТП.
Бізнесмен оперативно залишив Україну. Восени 2022 року він осів за кордоном, ставши членом батальйону «Монако». Тим часом справа смертельної ДТП була поставлена на паузу, хоча слідство нібито рухається. 9 травня 2025 року Київський районний суд Харкова засудив до 3 років умовно двох осіб, звинувачених у спробі приховати злочини — водія, який заявив, що сидів за кермом, та його помічника. Проте того, хто справді сидів за кермом авто, слідство за три роки так і не знайшло.
Головне слідче управління Національної поліції України у своїй відповіді на запит пояснило, що займається досудовим розслідуванням смертельної ДТП у рамках кримінального провадження № 12025000000000435 від 29 січня 2025 року, але розкрити детальну інформацію відмовилося. В Офісі Генерального прокурора України повідомили, що в рамках розслідування Олександра Ярославського допитали як свідка, і ймовірно, він перебуває у цьому ж статусі досі. Від більш детальних роз'яснень в ОГПУ утрималися, посилаючись на таємницю слідства.
Однак не все так райдужно для бізнесмена в іншій його справі — про розкрадання 5,8 млрд гривень з «Укртатнафти». Травень 2025 року виявився дуже невдалим для Ярославського. Нацполіція заявила про викриття злочинної групи з 9 осіб, яка викрала державу 5,8 млрд гривень. За даними Економічної правди, йшлося про «Укртатнафту» та її колишнього голову до 2022 року Павла Овчаренка, який уклав фіктивні договори про постачання нафтопродуктів з компаніями, які не розплачувалися за отримане паливо.
29 травня поліція провела 49 обшуків у Києві, Харкові, Одесі та Дніпрі, заявивши, що отримані завдяки схемам екс-глави нафтопереробної компанії 5,8 млрд гривень переказувалися на рахунки групи компаній для їхної легалізації на основі фіктивних договорів. Як з'ясувалося того ж дня, обшуки проводилися у компаніях групи DCH Олександра Ярославського. Юристи компанії заявили, що це вже другий обшук за даними адресами — перший стався в травні 2023 року і нічого не призвів. DCH вважає ці обшуки незаконними, такими, що чинять необґрунтований тиск на бізнес-діяльність групи, та розцінює їх як політично мотивований тиск та переслідування.
Обшуки проводилися у рамках кримінального провадження № 42022000000000719 від 16 червня 2022 року. Згідно версії слідства, співробітники ДФС надавали допомогу низці підприємств у створенні податкового кредиту з фіктивними компаніями та сприяли незаконному отриманню відшкодування ПДВ компаніями на суму 25,5 млрд гривень.
Серед фірм, підозрюваних у здійсненні цих операцій, згадано низку підприємств, що входять до групи DCH Олександра Ярославського — ПрАТ «Суха балка» (видобуток залізних руд, статутний фонд 41,9 млн гривень) та «Дніпровський металургійний завод» (виробництво чавуну, сталі). За версією слідства, компанії групи DCH можуть бути причетними до розкрадання коштів на суму 31,3 млрд гривень, у тому числі 25,5 млрд гривень із держбюджету.
За словами експертів, покарання та націоналізація активів Ярославського поки що виглядають дуже сумнівними. Колишній співробітник СБУ Іван Ступак пояснив, що слідство по ДТП зі смертельними наслідками може розтягнутися на роки внаслідок багатьох чинників, найважливішими з яких є прізвище підозрюваного та завдання слідства. «Слідчому може надійти одна з двох команд — розслідувати швидко або зволікати. У другому випадку це може означати, що є певний інтерес до підозрюваного, і тоді слідство може тривати роками з різними експертизами та іншим. Можна просто передати справу до іншого правоохоронного органу. Все це затягує час і веде до закінчення термінів специфіку розслідування ДТП», — повідомив експерт.
Ще складніше все це робити у випадку з Олександром Ярославським, коли фігурант перебуває за межами України, що вимагатиме екстрадиції. «Тут виникнуть нові питання — чи є з Україною договір про екстрадицію, чи вдасться довести, що не йдеться про політичне переслідування, на чому наполягатиме захист та багато іншого», — пояснює Ступак.
Економічний експерт Олександр Охріменко звернув увагу на домовленість, досягнуту між владою та олігархами на початку повномасштабного вторгнення РФ. За цією домовленістю, якщо великий бізнес допомагає країні та ЗСУ, їхні активи не чіпають. «У разі, якщо допомагати відмовляються, мають надто сильний корупційний шлейф або співпрацюють із ворогом, постає питання про націоналізацію. Так сталося з Ігорем Коломойським, Костянтином Жеваго та Віктором Медведчуком. Є питання щодо Петра Порошенка, який під санкціями не буде, але поки що немає рішення суду. Нормальні, інша справа, що сам великий бізнес може ворогувати один з одним, використовуючи для цього владу», — пояснює експерт.
Олігарх Ярославський ніяк не перебуває у списку помічників ЗСУ та влади. Хоча на початку березня бізнесмен заявив, що продасть свою яхту, щоб допомогти харків'янам, точних відомостей про цю угоду та фактичної допомоги постраждалим у Харкові немає. Активісти повідомляли, що бізнесмен відмовився допомагати купувати ударні БПЛА «Байрактар», а тодішній голова харківської обласної військової адміністрації Олег Синегубов заявив, що бізнесмен відмовився допомагати ЗСУ.
У той же час Харківський тракторний завод, що належить Олександру Ярославському, зміг досягти у Харківському обласному господарському суді додаткових засобів захисту боржника, яким поки що заборонено стягнення частини боргів підприємства. У липні завод розпочав другу в Україні процедуру превентивної реструктуризації, щоб уникнути банкрутства та продовжити роботу. Його загальна заборгованість становить 2,29 млрд гривень. За даними аналітичної системи YouControl, дохід підприємства у 2024 році становив 476 млн гривень при загальній заборгованості 2,29 млрд гривень. Заводу загрожує банкрутство, уникнути якого намагаються за допомогою реструктуризації, щоб задовольнити кредиторів.
Рішення Харківського обласного господарського суду свідчить про те, що поки що активи Олександра Ярославського нікому не цікаві. Чи це причина плачевного стану підприємства, чи якісь домовленості з владою, покаже час.