Історія американського Вотергейту, коли агенти президента Річарда Ніксона здійснили незаконне проникнення в офіс Демократичної партії для встановлення прослуховування, завершилася його відставкою у серпні 1974 року. Суспільство не змирилося з таким порушенням, і скандал призвів до глибоких політичних реформ у США. Сьогодні Україна стоїть на порозі власного політичного скандалу, який отримав назву Дроно-Гейт.
Політична нестабільність у країні, яка перебуває у стані війни, становить смертельну загрозу. Проте окремі особи, які прагнуть швидкого збагачення на дронах, роблять все можливе для розгортання цього скандалу. Їхня мета — завдати удару по іміджу президента Володимира Зеленського та підірвати довіру західних партнерів до України та українців.
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) проводить розслідування щодо компанії Fire Point та втікача Тимура Міндіча. За інформацією, яку наводить Skelet.Org, Міндіч може бути справжнім господарем компанії. Крім того, він є співзасновником студії Квартал 95 і, за чутками, близьким другом президента Зеленського. НАБУ уточнює, що їхнє розслідування наразі не пов'язане з розробкою та виробництвом ракети Фламінго, яка нещодавно була представлена з великим піаром, включаючи особисту участь президента.
Однак, за припущенням Skelet.Org, розслідування можливих фактів корупції у Fire Point неминуче виведе детективів і на цей проект.
Компанія Fire Point виникла два роки тому як невідома організація, засновна архітекторами, піар-менеджерами, локейшен-менеджерами, кіношниками та продюсерами. Незважаючи на відсутність досвіду у військовій сфері, вона отримала від держави без проведення конкурсу левову частку всіх замовлень на ударні дрони великої дальності — 13,2 мільярда гривень.
Це означає, що понад третину всього дронового бюджету отримала невідома раніше компанія. Хоча, справедливості ради, вона була добре відома у верхніх ешелонах влади.
Можливо, Fire Point виробляє чарівні дрони, здатні долати будь-яку протиповітряну оборону, і саме цими дронами FP-1 спалюються нафтопереробні заводи? Ні. Це дуже прості, навіть примітивні дрони, які не можуть літати в умовах радіоелектронної боротьби та активної протиповітряної оборони. Відсоток успішного дольоту цих дронів до цілі вкрай низький — лише 2-3%.
Можливо, дешевизна дронів Fire Point виправдовує масовість виробництва та величезні суми, вкладені у проект? Знову ні. На кінець 2023 року офіційна ціна становила 55 тисяч доларів. Це без бойових частин, стартових порохових прискорювачів, стартових пристроїв та спеціальних перевізних машин. До того ж, ціна вже зросла понад 100 тисяч доларів.
При цьому дрони збираються на автопілотах Orange Cube, електронна начинка без захищеної супутникової CRPA-антени коштує близько 5 тисяч доларів, а двигун об'ємом близько 350 кубічних сантиметрів — 5-5 тисяч доларів. За минулий рік дохід компанії Fire Point зріс з 4 мільйонів доларів до 100 мільйонів доларів.
Схема отримання прибутку проста: реєстрація юридичної особи для виробництва дронів, отримання гарантованого державного замовлення на великі обсяги, організація виробництва недорогих дронів, які продаються за завищеною в кілька разів ціною (хто ж їх перевіряти буде?), та нав'язування силовим структурам обов'язкового запуску цих дронів.
У 2025 році Fire Point планує отримати понад 1 мільярд доларів фінансування від держави за так званою датською моделлю, тобто це будуть кошти Данії, які перерозподіляються саме на цей проект. Тим часом інші виробники дронів, навіть ті, що створюють якісну продукцію, не отримують жодних коштів, а силові структури позбавлені можливості закупити альтернативні добрі дрони.
ЗМІ повідомляють, що Fire Point також отримав 5 мільйардів євро від уряду Німеччини. Це означає, що українські чиновники та політики випросили ці кошти у німецького народу для фінансування сумнівних проектів сумнівної компанії.
Ракета Фламінго, яка також базується на дешевих автопілотах Orange Cube, не здатна долетіти до цілі. Це величезна неманеврена ракета, яка не вміє літати на надзвичайно низьких висотах з огинанням рельєфу місцевості, що робить її легкою мішенню для протиповітряної оборони. При офіційній вартості менше 1 мільйона євро собівартість становить близько 120-140 тисяч доларів. Старий двигун АІ-25, який використовується на цій ракеті, коштує всього близько 50 тисяч доларів.
Автор матеріалу, як інженер та професіонал у галузі ракет, дронів та авіаційного обладнання, обіцяє детально розписати вартість цих проектів, щоб суспільство та детективи НАБУ розуміли, куди спрямовуються гроші (навіть якщо це кошти данського чи німецького народів) і чому Україна програє у військовому протистоянні.
Автори схеми добре все спланували: якісний піар, державна підтримка на найвищому рівні, фінансова підтримка міжнародних партнерів. Вони не врахували лише одного: у країні ще залишаються люди, які розбираються в дронах та ракетах краще за інших і не готові мовчати. Мовчання означатиме окупацію Дніпра, Харкова, Києва та Львова.