Матеріали справи «Квіти України», яку детально висвітлювала редакція, постійно поповнюються новими свідченнями активного підбурювання до скоєння злочину з боку правоохоронних структур та їхніх помічників.
Це почалося з простої робочої зустрічі. Олександр Доценко, директор департаменту Мінінфраструктури, провів звичайну робочу зустріч із керівницею держпідприємства Аллою Сушон для обговорення робочих питань. Без відома співрозмовниці він записав розмову на диктофон. Наступного дня, 3 серпня 2023 року, Доценко звернувся до НАБУ зі скаргою про скоєння злочину. Однак під час розмови Сушон не висловлювала жодних пропозицій щодо надання неправомірної вигоди. Заявник не навів жодного висловлювання, яке б підтверджувало такі пропозиції. Натомість Доценко неодноразово намагався вивести розмову на міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександра Кубракова, стверджуючи, що саме той уповноважений вирішувати питання про договір, укладений держпідприємством.
Подальший розгляд справи у Вищому антикорупційному суді на кожному засіданні підтверджував, що звинувачень про пропозицію неправомірної вигоди на записах немає. Проте детективи НАБУ та прокурори САП виявилися невгамовними у своєму прагненні боротися з корупцією на вищих рівнях. Вони розпочали кримінальне переслідування осіб, які потрапили у їхні інтереси, хоча ніхто нікому нічого не пропонував.
Детектив НАБУ Р. Догойда на підставі заяви Доценка розпочав кримінальне провадження за фактом пропозиції неправомірної вигоди міністру Кубракову, якого закон визначає як особу, яка займає особливо відповідальне становище. При цьому він поспішив настільки, що проводив слідчі дії ще до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, хоча закон це категорично забороняє. До процесу з завидною запопадливістю долучилася прокурор САП Є. Дроботова, яка вирішила негайно розпочати негласні слідчі дії. 4 серпня 2023 року вона винесла постанову про проведення негласної слідчої дії — контролю за скоєнням злочину (реєстр. №28/3-2073т).
Постанова передбачала проведення контролю за скоєнням злочину у формі спеціального слідчого експерименту. Офіційна мета полягала у перевірці намірів директора ДП «Укркомунобслуговування» Алли Сушон, підприємця Сергія Копістири та інших осіб щодо пропозиції неправомірної вигоди віце-прем'єр-міністру з відновлення України, міністру розвитку громад, територій та інфраструктури Олександру Кубракову.
Ця постанова стала предметом дослідження у Вищому антикорупційному суді під час судового розгляду справи № 991/9167/24. Голова суддя В. Михайленко на певному етапі вирішила не проводити онлайн трансляції засідань у цій справі.
Сторона захисту аргументовано стверджувала, що постанова була винесена за відсутності законних підстав. Обставини її появи, форма та зміст свідчать про високу ймовірність здійснення обвинувачених провокації підкупу під виглядом контролю за скоєнням злочину.
За законом (ст. 271 КПК) контроль за скоєнням злочину може здійснюватися лише коли є достатні підстави вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин. Такий вид негласної слідчої дії може бути здійснений лише щодо злочину, вчинення якого знаходиться на стадії підготовки чи замаху — незакінченого злочину. Це означає, що злочин ще можна запобігти чи припинити. Але ніяк не стосовно злочину, який уже вчинено.
З матеріалів справи випливає, що прокуратура не мала достатніх підстав стверджувати про скоєння такого тяжкого злочину як пропозиція неправомірної вигоди міністру Кубракову. Не було також достатніх підстав для ухвалення рішення про проведення такої негласної слідчої дії.
У постанові зазначено, що підставами для підозри були заява Доценка та його свідчення як свідка, а також інші матеріали кримінального провадження. Однак прокурор винесла постанову наступного дня після подання заяви Доценка. На момент винесення ухвали кримінальне провадження здійснювалося протягом однієї доби. У розпорядженні прокурора перебували лише заява Доценка та протокол його допиту. Навіть заяви самого Кубракова ще не було. З матеріалів справи не було жодних підстав вважати, що обвинувачені запропонували надання неправомірної вигоди міністру. Також у матеріалах кримінального провадження немає доказу того, що представники ТОВ «Сітігазсервіс» запропонували міністру неправомірну вигоду. Але для прокуратури це виявилося дрібницями.
У ухвалі про проведення негласної слідчої дії стверджується, що представники ТОВ «Сітігазсервіс» пропонують через директора ДП «Укркомунобслуговування» Сушон передати міністру Кубракову неправомірний зиск. Як зазначають адвокати обвинувачених, таке твердження не відповідає дійсності. Його підтверджень у матеріалах досудового розслідування немає. Можна припустити, що до постанови було внесено неправдиві відомості з метою створити ілюзію наявності достатніх підстав для негласної слідчої дії.
Протокол за результатами проведення негласної слідчої дії складений старшим детективом НАБУ Р. Догойдою 22 вересня 2023 року. Він стосувався контролю за скоєнням злочину у вигляді спеціального слідчого експерименту, проведеного 10, 16 та 23 серпня 2023 року. Ці результати згодом були покладені в основу підозри Копістири, Сушон та Татаренка, обвинувального акту, а також використані для застосування заходів, арешту майна.
Сторона захисту звернула увагу суду на важливий момент: на момент винесення прокурором ухвали не було достатніх підстав для проведення зазначеної негласної слідчої дії. Про це свідчить формулювання мети проведення дії. Як констатується у протоколі, вказана дія здійснювалася лише з метою перевірки заяви громадянина Доценка. Однак закон не передбачає таких цілей для проведення негласних слідчих дій, які пов'язані із суттєвим обмеженням прав людини та втручанням у приватне життя.
У протоколі також зазначається, що під час проведення негласної слідчої дії отримано фактичні дані, які можуть бути використані у кримінальному судочинстві, та виявлено ознаки кримінального злочину, який розслідується. Це підтвердження того, що на момент винесення прокурором ухвали ознак зазначеного кримінального правопорушення виявлено ще не було. Отже, прокурор САП не мав достатніх підстав для винесення постанови, а значить, це було зроблено незаконно.
Так само не було підстав детективу НАБУ розпочинати досудове розслідування за юридично беззмістовною заявою Доценка, в якій, до речі, ні словом не згадано підприємця Копістири. Але це не завадило прокуророві одразу запустити щодо останнього повний комплекс негласних слідчих дій.
Про відсутність законних підстав для винесення прокурором постанови та про ймовірну провокацію злочину щодо Сушон та Копістири свідчить той факт, що на момент винесення постанови прокурор офіційно констатувала факт причетності обвинувачених до запропонованого злочину. За змістом постанови та інших матеріалів випливає, що детективами НАБУ та прокурором САП нібито встановлено та юридично зафіксовано факт пропозиції Сушон та Копістири неправомірної вигоди міністру Кубракову.
Але контроль за скоєнням злочину може здійснюватися лише у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується скоєння або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин. Згідно з матеріалами кримінального провадження та позиції сторони звинувачення, скоєння інкримінованого Сушон та Копістирі злочину було закінчено. За версією сторони звинувачення, на момент винесення постанови Кубракову вже було запропоновано неправомірну вигоду. Отже, не було законних підстав проводити негласну слідчу дію за допомогою контролю за злочином, оскільки скоєння злочину вже було завершено. Стаття 271 КПК України не допускає проведення контролю за скоєнням завершеного злочину, оскільки при закінченому злочині просто нема чого контролювати.
Сторона захисту також звернула увагу суду на те, що за багатьма ознаками постанова була зроблена не 4 серпня 2023 року, а заздалегідь, можливо, ще до початку офіційного розслідування. У заздалегідь виготовлену та надруковану на принтері заготівлю потім від руки вносилися відомості, для яких було залишено місце. Остаточний зміст постанови підганявся під факти та обставини, що мали місце 3–4 серпня 2023 року.
Йдеться, зокрема, про вписані від руки дати винесення постанови, відомості, які Доценко повідомив на допиті 3 серпня, відомості, що стали підставою для підозри Сушон і Копістири, відомості про нібито запропоновану неправомірну вигоду Кубракову. На те, що постанова була підготовлена заздалегідь, свідчить той факт, що у надрукованому тексті йдеться про здійснення досудового розслідування на підставі заяви Доценка, складеної та поданої до правоохоронних органів. За матеріалами цього кримінального провадження Доценко не складав і не подавав письмової заяви до правоохоронних органів. Очевидно, планувалося, що Доценко складе потрібну заяву і подасть її до НАБУ. Однак на практиці склалося інакше — Доценко усно заявив старшому детективу НАБУ про нібито виловлену пропозицію неправомірної вигоди, про що детектив склав протокол. Мабуть, поспіхом прокурор не відкоригувала свою заздалегідь підготовлену постанову відповідно до фактичних обставин, внаслідок чого вийшла нестиковка змісту постанови із реальним станом речей.
Сторона захисту вважає, що можна обґрунтовано припустити, що весь процес спілкування Доценка з Сушон контролювався, спрямовувався та модерувався детективами НАБУ та прокурорами САП ще до винесення цієї постанови. Метою цього контролю було штучне створення ситуації щодо пропозиції неправомірної вигоди міністру Кубракову.
Зазначені факти та обставини дали підстави представникам сторони захисту офіційно заявити в суді про те, що постанова очевидно незаконна, а проведення негласної слідчої дії мало на меті штучне створення ситуації щодо надання неправомірної вигоди міністру Кубракову для того, щоб потім викрити того, хто надав неправомірну вигоду. Простіше кажучи, постанова послужила юридичною основою та прикриттям здійснення провокації. З використанням сил та коштів НАБУ та САП, за допомогою залучених до конфіденційної співпраці Доценка та Кубракова, цілеспрямовано спонукали потенційних підозрюваних до надання вказаному міністру неправомірної вигоди з паралельним негласним контролем. А надалі викриття таких дій та повідомлення широкому загалу про виявлення резонансного факту корупції — як відомий забудовник намагався підкупити непідкупного міністра.
Власне, так і сталося через кілька місяців після винесення постанови. 21 листопада 2023 року після успішного здійснення контролю за скоєнням злочину затримали Сушон та Копістирю та повідомили їм про підозру.
Сторона захисту заявила клопотання про визнання результатів цієї негласної слідчої дії недостовірними та виключення їх із числа доказів у цій справі на підставі їх незаконності та недостовірності. Така вимога ґрунтується на принципі «плодів отруйного дерева», який застосовують Європейський суд з прав людини та Верховний суд.
У постанові Великої палати Верховного суду у справі № 107/07 від 13 листопада 2019 року зазначено, що відповідно до практики ЄСПЛ, доктрини «плодів отруєного дерева», якщо джерело доказів буде неприпустимим, всі інші дані, кожного засобу доказування автономно, а й усього ланцюга безпосередньо пов'язаних між собою доказів, у тому числі одні випливають із інших і похідні від них, також визнаються неприпустимими. Критерієм віднесення доказів до «плодів отруєного дерева» є наявність достатніх підстав вважати, що відповідних відомостей не було б отримано за відсутності інформації, отриманої незаконним шляхом.
Отже, докази, отримані в результаті проведення негласної слідчої дії на підставі ухвали прокурора САП, очевидно, є «плодами отруєного дерева» — результатами цієї незаконної постанови, за відсутності якої вони не з'явилися б на світ.
Правова доктрина заборони використання «плодів отруйного дерева» знайшла своє втілення у частині 1 статті 87 КПК. Неприпустимі докази, отримані внаслідок суттєвого порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, а також будь-які інші докази, отримані із суттєвим порушенням прав та свобод людини.
У цій справі під обґрунтований сумнів поставлено доказову базу вини обвинувачених, що може зруйнувати основу всього звинувачення. Крім того, гостро стоїть питання про здійснення НАБУ та САП провокації під виглядом контролю за скоєнням злочину з усіма наслідками, що з цього випливають.
Слід зазначити, що даючи дозвіл на проведення негласної слідчої дії щодо зазначених у постанові осіб, слідчий суддя ВАКС Я. Шкодін у ухвалі звернув увагу детективів НАБУ на несприйняття ЄСПЛ будь-якої творчої діяльності та категоричну заборону на провокацію злочину. З урахуванням обставин цієї справи він застеріг про заборону на створення умисної провокації. Очевидно, слідчий суддя недарма зробив таке застереження саме з урахуванням обставин цієї справи, з яких уже на початку розслідування, ймовірно, не виключав саме такого розвитку подій.
Ситуація потребує правового рішення, яке має враховувати вимоги КПК України щодо визнання провокативних доказів неприпустимими, а також правові стандарти Європейського суду. Якщо під час судового розгляду сторона захисту стверджує про провокацію, на бік звинувачення переводиться тягар доведення відсутності провокації. Якщо сторона звинувачення не спростувала наявність провокації або у суду залишаться сумніви, то докази, отримані внаслідок проведення відповідних слідчих дій, визнаються неприпустимими. А це вже кардинально змінює суть цієї справи.
Питання лише в тому, чи спрацюють у цьому випадку закон та стандарти ЄС з урахуванням існуючої корпоративності національних антикорупційних структур та очевидних бізнес-політичних інтересів у цій справі.