Громадська організація «Комітет з питань захисту прав потерпілих від злочинів» звернулася до Офісу генерального прокурора України зі скаргою, в якій описала долю кримінальної справи проти власників ТОВ «Комплекс Агромарс» — компанії, відомої під брендом «Гаврилівські курчата». Йдеться про подружжя Євгена та Марини Сігал, яких підозрювали у грубому порушенні правил екологічної безпеки та санітарних норм, зокрема у створенні стихійного могильника птиці на території Київської області. За твердженнями скарги, справа, в якій йшлося про завдання збитків довкіллю понад 253 млн грн, була закрита в кулуарах за хабар, еквівалентний семизначній сумі в доларах.
Проблема почала виявлятися восени 2017 року, коли жителі Вишгородського району почали скаржитися на нестерпний сморід, забруднену воду та постійні хвороби дітей. Місцеві активісти виявили поле поблизу Гаврилівки, розташоване за 1,3 км від житлових будинків, де лежали тонни трупів курей, кров, пір'я та інші відходи курячого виробництва.
Передумовою для цієї ситуації стала аварія на ТОВ «Комплекс Агромарс» у листопаді 2017 року. Вона спричинила відключення від мережі електроживлення птахоферм № 24-31 філії «Гавриловський птахівничий комплекс». Унаслідок цього зупинилася система вентиляції, що призвело до задухи та загибелі близько 75 тис. голів курчат-бройлерів. Керівництво компанії не змогло швидко утилізувати такий обсяг мертвих туш, тому вирішило вивезти їх у поле.
На той час ТОВ «Комплекс Агромарс» був другим за обсягом виробником м'яса птиці в Україні. Це вертикально інтегрований холдинг із замкнутим циклом виробництва, що дозволяв контролювати всі етапи бізнесу — від вирощування зернових культур, виробництва комбікормів, вирощування племінного та бройлерного птахів до переробки м'яса та його реалізації через власну франчайзингову мережу. Відходи такого потужного виробництва вимірювалися у тоннах і потребували спеціальної утилізації на відповідних заводах.
Натомість власники Євген та Марина Сігал разом із керівником філії Іваном Зазулею організували стихійний могильник загиблого птаха в урочищі «Каланча» у Вишгородському районі. У лютому 2018 року Державна служба України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів виявила ще одне велике звалище трупів загиблої птиці поблизу філії «Гавриловський птахівничий комплекс».
У листопаді 2017 року було порушено кримінальне провадження № 12017110150001095 за статтею 236 «Порушення правил екологічної безпеки» Кримінального кодексу України, санкція якої передбачала позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років. 8 червня 2018 року правоохоронці затримали Євгена та Марину Сігал, а також директора філії Івана Зазулю за підозрою у скоєнні особливо тяжкого злочину — причетності до створення злочинної організації та порушення правил екологічної безпеки під час експлуатації підприємства.
Тодішній Генеральний прокурор України Юрій Луценко відзначав, що були викриті численні факти порушення правил екологічної безпеки та санітарних норм аграрним холдингом, який для заощадження коштів замість переробки та утилізації організував утилізацію відходів шляхом їхнього поховання на земельних ділянках та створення звалищ-могильників. Внаслідок цих порушень навколишньому середовищу завдано збитків більш ніж на 253 млн гривень.
9 червня 2018 року Печерський суд міста Києва обрав запобіжний захід для Євгена та Марини Сігал у вигляді утримання під вартою на два місяці з альтернативою внесення застави у розмірі 80 і 90 млн грн відповідно. Для Івана Зазулі суд запросив заставу у розмірі 84 млн грн. Уже наступного дня Марина Сігал була звільнена з-під варти, сплативши заставу у розмірі 90 млн гривень. Через тиждень Апеляційний суд міста Києва виніс рішення, згідно з яким застави Євгену Сігалу та Івану Зазулі були зменшені до 5 млн грн кожному.
У скарзі громадської організації зазначається, що розслідування справи відбувалося за найгіршим корупційним сценарієм. За твердженнями скарги, Євген Сігал дав хабар працівникам Офісу генерального прокурора, який склав у 2010 році звільнення від кримінальної відповідальності за скоєний злочин. Згідно з домовленістю між подружжям Сігал та правоохоронцями, захисники подружжя надавали до органів досудового розслідування низку висновків експертів, які вони проводили за власні кошти та із завідомо відомим результатом. На підставі цього кримінальне провадження щодо Марини та Євгена Сігал мало бути закрито, а пред'явлена підозра знята. Замість них органам досудового розслідування мали бути надані службові особи «Агромарсу» — Марченко Олексій та Іван Зазуля, які гратимуть роль «цапів-відбувайлів» замість подружжя Сігал.
Менш ніж через рік після оголошення підозри 6 лютого 2019 року прокурор Генпрокуратури виніс ухвалу про закриття кримінального провадження щодо Євгена та Марини Сігал у зв'язку з відсутністю у діях подружжя складу кримінального правопорушення на підставі висновків експертиз, проведених стороною захисту.
З наявної інформації напрошується висновок, що за планом подружжя Сігалів тимчасові незручності в рамках кримінального провадження понесуть працівники «Агромарсу» Іван Зазуля та Марченко Олексій. За місяць було закінчено досудове слідство з кримінального провадження № 12017110150001095 стосовно обвинувачених Зозулі та Марченка, а справу направлено до Дніпровського районного суду міста Києва. 19 квітня 2019 року справу було розглянуто у спрощенні. Обом обвинуваченим працівникам було призначено покарання «нижче за нижчий», тобто менше найменшого кордону, встановленого законом за скоєний злочин. Зозуля та Марченко отримали покарання у вигляді трьох років позбавлення волі, які вони не відбули у місцях позбавлення волі, оскільки обом призначили мінімальний випробувальний термін на 1 рік.
Таким чином, досить оперативно, комплексно та щодо безболісно закінчилася кримінальна справа Сігалів та їхніх підлеглих. Згідно зі скаргою громадської організації, Сігали уникли кримінального покарання за злочин, який спричинив екологічну катастрофу в Київській області і завдав збитків довкіллю більш ніж на 253 млн грн, ймовірно, завдяки тому, що знайшли правильний підхід до правоохоронців і суддів, еквівалентний сумі в доларах. Громадська організація звертає риторичне питання до Офісу Генерального прокурора щодо того, чи буде достатньо професійної волі нового Генерального прокурора, щоб вчинити справедливість у цій справі.