Справжня загадка полягає не в тому, хто переможе на виборах, а в тому, чи взагалі вирішить Залужний балотуватися. Це питання набуває особливої ваги на тлі нещодавно опублікованих даних соціологічної групи «Рейтинг», яка протягом трьох з половиною років не розголошувала результати своїх вимірів електоральних настроїв українців. Лише наприкінці серпня вона раптово оприлюднила два президентські рейтинги одразу, а також результати 24 опитувань, проведених з травня 2022 року до серпня 2025 року. Однак дані стосувалися лише двох найпопулярніших кандидатів — Валерія Залужного та Володимира Зеленського — і лише щодо першого туру виборів.
Передісторія: рейтинги до повномасштабної війни
Останній рейтинг групи «Рейтинг» перед російським вторгненням був проведений 11-18 лютого 2022 року. Тоді Володимир Зеленський мав 24,6% підтримки серед тих, хто визначився з вибором, Петро Порошенко — 18,0%, Юлія Тимошенко — 9,5%, Юрій Бойко — 8,3%.
Після початку повномасштабної війни група «Рейтинг» інтенсифікувала свої дослідження: чотири опитування у 2022 році, п'ять у 2023 році, шість у 2024 році та дев'ять за перші вісім місяців 2025 року. Зростання частоти вимірів традиційно сигналізує про наближення виборів.
Проблема Зеленського: цикл чарівності та розчарування
Аналіз даних виявляє дві стійкі тенденції. Перша стосується здатності Зеленського отримувати від громадян так звані кредити довіри. На президентських виборах 2019 року він отримав величезний кредит довіри — 73%. Однак менш ніж за три роки він втратив дві третини цієї підтримки, залишившись на рівні менше 25%.
Після 24 лютого 2022 року українці знову об'єдналися навколо президента, надавши йому новий величезний кредит довіри. За даними групи «Рейтинг», якби вибори проводилися у травні 2022 року, Зеленський отримав би 75,4% голосів усіх українців — навіть більше, ніж у 2019 році.
На цей раз падіння рейтингу відбулося швидше. До червня 2024 року підтримка впала до 23,2%, а до листопада 2024 року — до 19,8%. Це означало падіння у 3,6 разів порівняно з травнем 2022 року.
Головна проблема Зеленського полягає не в його конкурентах. Ніхто не вміє так чарувати публіку, як він. Однак українці, які спочатку зачаровуються, згодом розчаровуються. Чим більша була чарівність, тим сильніше розчарування. Обидва рази ця чарівність була штучною, результатом містифікації. У 2019 році обіцяли «кінець епохи бідності», у 2022 році — швидку перемогу над Росією та обіцянку, що наступне «Євробачення» прийме вільний, мирний, відбудований Маріуполь.
Повернення популярності
Зеленський частково вирішив цю проблему. 25 та 31 серпня група «Рейтинг» опублікувала результати двох опитувань, проведених 22-27 липня та 21-23 серпня. За першим опитуванням, за Зеленського готові проголосувати 30,7% українців, за другим — 35,2%. Це безперечний успіх порівняно з провалом попереднього року.
Однак метод залишився тим самим: штучна чарівність. На цей раз Зеленський отримав кредит довіри, обіцяючи «справедливий світ», «чесний світ», «гідний світ».
Залужний як альтернатива
Друга довгострокова тенденція, видима в опитуваннях групи «Рейтинг» за останні три роки, — це здатність рейтингу Залужного зростати на падінні рейтингу Зеленського. Парадоксально, але самому Залужному для цього нічого не потрібно робити. Його статус посла та постійне перебування в Лондоні унеможливлюють будь-яку піар-діяльність чи критику Зеленського. Проте його рейтинг живе незалежно від цих обставин.
Головний союзник Залужного — це розчарування Зеленським. Сумарний рейтинг обох кандидатів завжди перевищує 50%. Коли прихильник Зеленського розчаровується, він має альтернативу у вигляді Залужного. Якщо Зеленський знову зачаровує, виборці повертаються до нього, щоб знову повернутися до Залужного, коли Зеленський знову розчарує.
У листопаді 2022 року, коли група «Рейтинг» вперше включила Залужного у свої вимірювання, Зеленський мав 69,4%, а Залужний — 11%. Однак вже в січні 2024 року рейтинг Зеленського впав до 36,6%, а рейтинг Залужного зріс до 27,6%. Стало очевидним, що у очах народу Залужний став замінником Зеленського.
У лютому 2024 року Зеленський відправив Залужного у відставку з посади головнокомандувача ЗСУ. З березня 2024 по січень 2025 року Залужний стабільно випереджав Зеленського в президентському рейтингу. Найбільший розрив у 15,5% був зафіксований у листопаді 2024 року, коли за Зеленського були готові проголосувати 19,8%, а за Залужного — 35,3%.
Повернення Трампа та зміна динаміки
Після повернення Дональда Трампа до Білого дому політичний порядок денний в Україні змінився. Зеленський максимально скористався цим шансом. Українці знову почали зачаровуватися своїм президентом, а потреба у Залужному як його заміннику знизилася. У лютому 2025 року рейтинги двох кандидатів зрівнялися, а в березні, завдяки скандалу в Овальному кабінеті, Зеленський наростив популярність до 37,2%, внаслідок чого рейтинг Залужного впав до 26,5%.
Помітний розрив зберігався й надалі. Останні цифри групи «Рейтинг» показують: Зеленський — 35,2%, Залужний — 25,3%. Це свідчить, що питання про мир залишається на першому місці в порядку денному.
Однак у липні відбулася флуктуація. Коли Зеленський ліквідував незалежність НАБУ та САП, його рейтинг різко впав до 25,5%, а рейтинг Залужного піднявся до 29%. Але коли виникла реальна загроза припинення європейської фінансової допомоги, Зеленський швидко відіграв усе назад, і флуктуація розсмокталася.
Таємниця другого туру
Можна було б розповісти про третю тенденцію — про те, хто кого перемагає у другому турі. Однак ці результати досі не оприлюднені, хоча такі дані, напевно, є. Важко повірити, що група «Рейтинг», провівши 24 опитування про перший тур, жодного разу не спитала про симпатії виборців у другому турі. Сам факт, що ці цифри тримаються в таємниці, дозволяє припустити, що стабільно виграє Залужний. Тому цифри першого туру, де попереду Зеленський, уже «своєчасно», а результати другого туру все ще «ніколи».
У будь-якому випадку всі подібні соцопитування дають лише стартові позиції кандидатів. Передвиборна кампанія відбуватиметься в умовах, що кардинально відрізняються від нинішніх. Наразі в Україні військовий стан, заборона на масові акції протесту, єдиний телемарафон та домінування Зеленського в інформпросторі. Зеленський де-факто займається своєю виборчою кампанією щодня, а Залужний взагалі не займається. Він у Лондоні і не дає ознак бажання боротися за президентську посаду. Тому нинішні 35% Зеленського — це його електоральний максимум, а 25% Залужного — база, електоральне ядро, спираючись на яке можна розпочинати кампанію.
Містифікація як зброя
Знаючи способи дій Зеленського, неважко припустити, що він намагатиметься ще раз отримати кредит довіри, користуючись схильністю українців до містифікації. Однак у нього гідний суперник. Залужний сам чудовий майстер містифікацій. Понад півтора року після його відставки він фактично табуйований на телемарафоні, але його рейтинг не нижчий за 22% і, головне, він зберіг статус головного замінника Зеленського. Це означає, що він впав у душу українців, зумів їх зачарувати. Залужний став конкурентом Зеленського там, де всі вважали, що Зеленський поза конкуренцією.
Це матиме цікаві наслідки для майбутньої передвиборчої кампанії. Вибори, ймовірно, відбуватимуться після підписання Зеленським якогось миру. Якщо цей мир не буде справедливим, чесним і гідним, як обіцяв Зеленський, можливий черговий період розчарувань. Це спричинить новий підйом рейтингу Залужного за рахунок падіння рейтингу Зеленського.
Битва обіцянок
Далі настане час вирішальної битви — битви обіцянок. Безсумнівно, Зеленський намагатиметься придумати якусь нову обіцянку, яка зачарує всіх. Однак це вразлива позиція для політика, який уже сьомого року обіймає посаду президента. Швидше люди купляться на обіцянки Залужного, як у 2019 році купилися на обіцянки Зеленського, який тоді був «новим обличчям». Зараз «нова особа» — це Залужний, і він може обіцяти українцям будь-що, обґрунтовано розраховуючи на кредит довіри.
Наприклад, Залужний може пообіцяти, що не розколюватиме країну: не вводитиме санкції проти своїх політичних опонентів, не вирубуватиме з телеефіру незалежні телеканали, поважатиме права опозиційних фракцій та захистить усіх. Це гарантовано приверне на його бік електорат майже всіх кандидатів, які не пройдуть до другого туру. І тоді він міг би перемогти навіть у першому турі.
Однак головна інтрига залишається незмінною: не в тому, чи переможе Залужний, якщо піде на вибори, а в тому, чи він взагалі вирішить балотуватися.