У суботу, 6 вересня, Служба безпеки України та Офіс генпрокурора затримали народного депутата IX скликання. Затриманий перебував у розшуку за підозрою у державній зраді. Суд застосував запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Йшлося про Федора Христенка — депутата від забороненої ОПЗЖ, який покинув Україну на початку широкомасштабного вторгнення та з того часу не з'являвся у Верховній Раді. З 2022 року він вважається позафракційним депутатом.
Христенко походив з Донецької області. Він заробив капітал у бізнесі, пов'язаному з пасажирськими перевезеннями. У 2019 році став депутатом від мажоритарки, перемігши у 46 виборчому окрузі з центром у нині окупованому Бахмуті. Під час президентських виборів 2014 року він був довіреною особою Петра Порошенка.
Під час роботи в Раді Христенко намагався не привертати уваги. Він пропустив більше половини голосувань, рідко брав слово та зареєстрував разом із колегами з ОПЗЖ 28 законопроектів, жоден з яких не став законом. У 2020 році він потрапив у новини через непарламентські справи — розкішно відсвяткував день народження дружини у Москві. На вечірці присутні були артисти, улюблені путінським режимом, зокрема Філіп Кіркоров, Микола Басков та Григорій Лепс. За підрахунками Центру протидії корупції, на святкування витрачено близько мільйона доларів.
Після лютого 2022 року Христенко зовсім зник із поля зору. Про його життя можна було дізнатися лише з декларацій, які він продовжував подавати. Згідно з декларацією за 2024 рік, доходів у сім'ї не було. Однак він декларував квартиру в окупованому Донецьку та нерухомість дружини — дві квартири у Києві, будинок та земельну ділянку у Київській області, а також квартиру площею 176 кв.м, комору та паркомісця в Росії. У 2024 році подружжя орендувало квартиру площею 173 кв.м у Польщі та номер у готелі в ОАЕ. Грошові заощадження становили близько 2,7 млн доларів, 3,5 млн гривень та 350 тис. євро. Крім того, вони декларували дорогі автомобілі, кілька десятків ювелірних прикрас, годинник, антикварні меблі та столове срібло.
Кардинальна зміна у долі Христенка сталася після гучної історії з розслідуванням «російського впливу» у Національному антикорупційному бюро. У липні було затримано керівника міжрегіонального управління детективів НАБУ Руслана Магамедрасулова, який координував діяльність Бюро у прифронтових Дніпропетровській та Запорізькій областях. Йому інкримінують контакти з представниками країни-агресора та допомогу батькові-підприємцю у веденні незаконної торгівлі з росіянами — посередництво у продажу агресору партій технічної коноплі, яка використовується у виробництві пороху. Магамедрасулов був одним із ключових детективів НАБУ, який документував справу одного з близьких до Банкового бізнесмена Тимура Міндіча. Через це затримання деякі намагаються трактувати як політично вмотивоване.
Крім Магамедрасулова, претензії було пред'явлено керівнику Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Олександру Скомарову. За даними слідства, його підлеглі допомогли виїхати з України підсанкційному бізнесменові Геннадію Боголюбову. У СБУ вважають, що допомагав «набушникам» саме Христенко, якого слідство розглядає як резидента (старшого агента) ФСБ, який «працював на напрямі посилення російського впливу на НАБУ».
Слідчі стверджують, що Христенко був завербований росіянами ще під час президентства Віктора Януковича та активно виконував завдання російських кураторів під час Революції Гідності. Встановлено його тісні зв'язки із екс-нардепом від Партії регіонів Юрієм Іванющенком (кличка Юра Єнакіївський), який представляв інтереси російських спецслужб на території окупованої «ДНР». Іванющенко був вбитий у Москві в лютому цього року колаборантом, кримінальним авторитетом з Горлівки Арменом Саркісяном.
В Офісі Генпрокурора Христенка заочно повідомили про підозру у державній зраді, вчиненій за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану за частиною 2 статті 28, частинами 1 та 2 статті 111 та зловживанні впливом за частиною 2 статті 369-2 Кримінального кодексу України. Безпосередньо вручити підозру було неможливо, оскільки Христенко мешкав у Дубаї (ОАЕ). 13 серпня його було оголошено у розшук, і з'явилася інформація про можливу екстрадицію з Еміратів.
Однак, як зазначає видання Zn.ua, застосована була інша схема. За інформацією видання, Христенка не екстрадували, а просто передали з Еміратів українським силовикам через політичні домовленості між вищим політичним керівництвом України та ОАЕ. За даними джерел, над поверненням Христенка працював секретар РНБО Рустем Умеров за дорученням президента. За нардепом до Еміратів особисто їздив заступник голови СБУ, начальник департаменту контррозвідки Олександр Поклад.
Така зацікавленість на найвищому рівні пояснюється практичними обставинами: очікується, що Христенко дасть свідчення проти детективу НАБУ Руслана Магамедрасулова, який перебуває у СІЗО СБУ. Якщо це так, то незабаром розпочнеться новий виток боротьби між антикорупційними та правоохоронними органами.
Обшуки СБУ в НАБУ та затримання Магамедрасулова в липні вже призвели до величезного скандалу, який вийшов далеко за межі цих відомств. Під приводом виявленого «російського впливу» в НАБУ через парламент було проведено законопроект № 12414 із правками, які підкорили діяльність незалежних антикорупційних органів генпрокурору. Після обурення міжнародних партнерів та безпрецедентних з початку війни вуличних протестів влади здали назад, але конфлікт між НАБУ та САП з одного боку та СБУ та Офісом генпрокурора з іншого не вичерпався.
Після скандалу із законопроектом президент Зеленський зібрав керівників силових та антикорупційних органів, але непорозуміння між ними залишилося. Після того, як НАБУ вручила підозру бригадному генералу СБУ Іллі Вітюку щодо незаконного збагачення, Служба безпеки виступила зі звинуваченнями на адресу Бюро у помсті за затримання його співробітників. У НАБУ такі мотиви заперечують, нагадуючи, що провадження по Вітюку було зареєстровано ще у квітні 2024 року. Поява такого важливого свідка, як Христенко, точно додасть енергії цьому конфлікту.