У понеділок, 8 вересня, італійське видання Corriere della Sera опублікувало матеріал, у якому журналіст Лоренцо Кремонезі стверджував, що розмовляв телефоном із 44-річним екс-міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою, який перебував у польському Кракові. Газета висунула версію, що колишній дипломат залишив Україну перед набранням чинності указом про заборону виїжджати за кордон колишнім українським дипломатам.
За словами, які газета приписала Кулебі, той виїхав з України через указ, який мав обмежити його можливість перетинати державний кордон. Видання стверджувало, що екс-міністр дізнався про цей документ вчасно і встиг покинути країну за кілька годин до його вступу в силу. Матеріал Corriere della Sera швидко підхопили інші світові ЗМІ, які повідомляли про те, що Кулеба нібито втік з України.
Згідно з публікацією італійської газети, Кулеба нібито заявив, що «ніколи не думав, що йому доведеться тікати з моєї країни, як злодія вночі». Видання також передавало його слова про те, що його «хочуть покарати за критичні заяви», а в Україні «все ще існує стара радянська ментальність, яка автоматично ототожнює критику із ворожістю до держави». За версією газети, екс-міністр також стверджував, що указ створений спеціально для того, щоб заблокувати його та кількох інших осіб, хоча він підтримує захист держави та перемогу над російським агресором.
Кулеба, за словами Corriere della Sera, назвав ситуацію серйозною проблемою, заявивши, що став би мішенню, якби не виїхав із України. Видання також цитувало його думку про те, що громадянське суспільство добровільно обмежило критику на користь військової єдності, але президент Зеленський не має права користуватися цим для придушення інших голосів.
Прес-служба Дмитра Кулеби спростувала інформацію італійського видання, заявивши, що матеріал Corriere della Sera «представлено некоректно». За офіційною позицією прес-служби, Кулеба виїхав у заплановане відрядження до Південної Кореї через Польщу для участі в авторитетній міжнародній конференції World Knowledge Forum-2025 у Сеулі. Формальним приводом для поїздки названа саме ця конференція, а не втеча від указу.
Прес-служба повідомила, що після конференції екс-міністр відвідає Польщу для участі в іншій зустрічі, а його повернення до України заплановане на 20 вересня. На цю дату також запланована його участь у заході «Кураж» у Києві.
Прес-служба також підтвердила, що заборона на виїзд особам, які мають дипломатичний ранг Надзвичайного та Повноважного Посла та припинили дипломатичну службу, дійсно була прийнята урядом 3 вересня. Це стосувалося постанови Кабінету Міністрів № 1089 від 3 вересня «Про внесення зміни до пункту 2 6 Правил перетину державного кордону громадянами України». Однак, за твердженням прес-служби, Дмитро Кулеба відбув у відрядження до оприлюднення цього указу.
Зазначимо, що Кулеба мав взяти участь у восьмому всеукраїнському фестивалі «Молодвіж», який відбувся 6 вересня на території FESTrepublic. Він мав бути спікером головної сцени, проте перед початком події повідомив у своєму інстаграм-акаунті, що не зможе бути присутнім на фестивалі через обставини, які не дозволили йому фізично приїхати до Львова. У відео, опублікованому на сторінці «Молоді», він вибачився перед організаторами та учасниками. Крім того, Кулеба повідомив, що розіграє свою книгу як лот благодійного аукціону на підтримку Збройних сил України та пообіцяв особисто вручити її переможцю.
Дмитро Кулеба, 44-річний уродженець Сум, працював у Міністерстві закордонних справ України з 2003 року. Він обіймав посади радника та секретаря у міністерстві за часів урядів Януковича, Порошенка та Зеленського. У 2019 році його призначено віце-прем'єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, а 4 березня 2020 року він став міністром закордонних справ.
На посаді міністра Кулеба реформував діяльність МЗС України у сфері економічної дипломатії та став співзасновником «Люблинського трикутника», який передбачає активну взаємодію України, Польщі та Литви. Він активно засуджував російську агресію, відомий своїми виступами у залах Європейського Союзу та НАТО. Під час своєї роботи розпочав розвиток відносин із країнами Африки, а з 2022 року проводив іноземні візити до низки африканських держав.