Місяць тому, 31 липня, під масовим громадським тиском парламент повернув незалежність Національному антикорупційному бюро та Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі. Це сталося всього дев'ять днів після того, як той же парламент під впливом Офісу президента цю незалежність забрав, спровокувавши студентські протести та стурбованість європейських партнерів. Тоді здавалося, що конфлікт вирішено. Однак подальші події свідчать про те, що липневе голосування було лише однією битвою у довгій війні за політичне виживання правлячої верхівки. Хоча прямого повторного знищення НАБУ та САП поки що ніхто не наважується, існують реальні перспективи позбавити їх частини повноважень, громадської довіри та кадрового потенціалу. Все вказує на те, що у цьому протистоянні може вижити лише один учасник, і далеко не факт, що це будуть антикорупційні органи.Історія з прослуховуванням квартири близького товариша президента Тимура Міндіча розпочалася ще торік у жовтні, коли журналісти почали розслідувати таємні зустрічі у квартирі за адресою Грушевського, 9-а. Міндіч, співвласник студії «Квартал-95», все частіше згадувався у розмовах у контексті енергетичної сфери та оборонки. Редакція намагалася зафіксувати відвідувачів цієї квартири, але незабаром зрозуміла, що спостерігачами стали самі журналісти. Будинок перебував під пильним наглядом служб безпеки, можливо через близькість Міндіча до президента або через наявність президентської квартири у тому ж будинку.Після невдалих спроб журналісти змінили тему розслідування. Це могло врятувати спецоперацію НАБУ та САП, оскільки постійна увага до квартири могла спонукати Міндіча перенести важливі зустрічі в інше місце. За інформацією джерел у політичних та бізнесових колах, станом на осінь минулого року квартиру Міндіча могли перевіряти на наявність пристроїв прослуховування двічі на тиждень, але жодного разу факт прослуховування не було встановлено. Коли журналісти оприлюднили інформацію про прослуховування, Офіс президента спочатку не повірив у її правдивість, але потім усіма можливими каналами намагався з'ясувати, чи це не спеціальна операція для залякування влади у момент, коли та намагалася знищити незалежність НАБУ та САП.Майже через два тижні після публікації квартиру перевірили, але цього разу не та державна установа, яка перевіряла раніше. За даними джерел у правоохоронних колах, пристрої прослуховування виявили не в стелі, а в підлозі. Свідченням цього може бути раптове звільнення 21 серпня в.о. голови правління АТ «НАЕК «Енергоатом» Петра Котіна. За словами народного депутата від фракції «Голос» Ярослава Железняка, після звільнення Котін залишив країну. Багато джерел ще рік тому називали «Енергоатом» серед сфер впливу Міндіча. Зміст плівок поки що не розголошується, але це спричиняє новий виток цікавості Офісу президента, який намагається скласти уявлення про зміст записів або хоча б про період, коли вони були зроблені.За даними співрозмовників у політичних та бізнесових колах, до квартири Міндіча могло ходити не просто широке коло впливових людей, а й перша особа держави. Джерела у правоохоронних органах стверджують, що нещодавно Офіс президента намагався з'ясувати, чи отримає ще один друг президента (після Олексія Чернишова) підозру у корупції, якщо повернеться до України. Оскільки антикорупційні органи не коментують подібні питання, ні підтвердження, ні спростування не було отримано. Однак наявність таких запитань може впливати на бажання Міндіча повернутися. У оточенні президента зазначають, що панічних настроїв поки що не спостерігається. Циркулює думка, що Міндіч обговорював переважно побутові питання. Однак знайомі з ним люди мають іншу думку: якщо плівки правда, то треба думати не про переобрання Зеленського, а про гарантії безпеки. Можливо, саме тому в Офісі вдаються лише до вдавання спокою, щоб не злякати оточуючих та зберегти керованість системи.Паралельно влада продовжує шукати способи вирішити ситуацію, яка виникла на шостому та сьомому роках президентства Володимира Зеленського. Коло осіб, обмежених довірою президента, замість очікуваних рішень почало створювати проблеми з антикорупціонерами. За словами джерел у антикорупційних органах, над пошуком виходу може працювати до трьохсот співробітників Служби безпеки України із трьох управлінь, які займаються розслідуваннями щодо НАБУ та САП. СБУ заперечує цю інформацію, стверджуючи, що кількість співробітників перебільшена у кілька десятків разів, і що будь-які кримінальні провадження щодо представників НАБУ стосуються окремих співробітників, а не установи загалом.21 липня о 5 ранку розпочалася масштабна спецоперація Служби безпеки України. Проведено 49 обшуків у співробітників НАБУ. За результатами двох детективів Бюро заарештували за підозри у державній зраді та пособництві Російській Федерації. СБУ та президент Зеленський охарактеризували це як очищення НАБУ та САП від російського впливу. Багато українців вперше почули про народного депутата від забороненої проросійської партії ОПЗЖ Федора Христенка. За даними СБУ, саме через цього депутата російські спецслужби могли впливати на антикорупційні органи.Христенко обирався до парламенту у 2019 році за мажоритарним округом у Бахмуті та Лимані Донецької області. Напередодні повномасштабного вторгнення він виїхав з країни і до недавнього часу перебував у Дубаї. Під час обшуків у батьків Христенка у липні, за офіційними повідомленнями СБУ, знайшли анкети детективів НАБУ зі службовою інформацією російською мовою та матеріали негласного стеження. СБУ оприлюднила записи розмов Христенка, в яких він вихваляється зв'язками з НАБУ. Головним контактером нардепа називають одного із керівників міжрегіональних управлінь детективів Бюро Руслана Магамедрасулова. Йому також інкримінують допомогу своєму батькові-підприємцю у веденні незаконної торгівлі з Росією.За інформацією джерел у СБУ, під час затримання 21 липня Магамедрасулов навмисно зламав телефон, але його вміст удалося завантажити. Однак чи є там підтвердження зв'язків із Росією, співрозмовники у Службі не беруться говорити. Вони повідомляють про виявлення значної кількості доказів щодо корупційних зловживань: угоди з фіктивними компаніями, тиск на податкову, зловживання службовим становищем, виведення активів та інше. За інформацією силовиків, на автомобілі подружжя Христенків у перші дні вторгнення залишила країну сім'я іншого детектива НАБУ — керівника підрозділу Олександра Скомарова. Скомаров розповів про це як про збіг. Крім того, з Христенком контактував перший заступник директора НАБУ Денис Гюльмагомедов, до якого також прийшли з обшуками 21 липня. Гостроти ситуації додають факти, що Магамедрасулов був одним із детективів, які організовували прослуховування квартири Міндіча, а Скомаров розслідував справу іншого друга президента, віце-прем'єр-міністра Чернишова.За більш ніж півтора місяці СБУ не продемонструвала інших доказів можливої співпраці співробітників НАБУ з Христенком. За інформацією джерел у антикорупційних органах, напередодні вручення підозри генералу СБУ Іллі Вітюку високопосадовці Служби неодноразово пропонували НАБУ та САП передати цей кейс в інший орган в обмін на перекваліфікацію статті Магамедрасулова. Джерела в НАБУ та САП зазначають, що змінити реальну справу Вітюка з реальним незаконним збагаченням на вигадану справу щодо Магамедрасулова — це абсурд. Якщо є справжні факти, то вони нікого не захищатимуть. СБУ заперечує такі спроби, стверджуючи, що співробітники Служби працюють виключно у правовому полі, і що слідчі переконані в наявності достатньої доказової бази.У день вручення підозри Вітюку СБУ відреагувала нетрадиційною офіційною заявою, називаючи такі дії НАБУ та САП помстою за липневі події та двох затриманих детективів. На думку представників антикорупційних органів, це була не єдина реакція. Одразу після підозри Вітюку співробітники СБУ затримали на кордоні дружину одного з детективів НАБУ та вручили їй 4 повістки на допити. Це був один із співробітників Бюро, до якого служба приходила з обшуком 21 липня через родичів на окупованих територіях.Наприкінці минулого тижня директор НАБУ Семен Кривоніс заявив, що СБУ готує нову хвилю підозр працівникам антикорупційних органів. Того ж дня вдалося підтвердити можливе раптове повернення в Україну Федора Христенка. На початку серпня представники СБУ намагалися контактувати з Христенком у Дубаї, щоб отримати свідчення на співробітників НАБУ. СБУ таку інформацію не підтвердила та не спростувала, а сам Христенко наголошував на загрозі свого життя. За інформацією джерел у правоохоронних органах, нардеп кілька разів у супроводі охорони порався в українське консульство, а потім був заарештований. Це може свідчити про те, що він відмовився свідчити.Мінулого тижня журналісти знову звернулися до Христенка, але він не лише не відповів, а й не прочитав повідомлення. Співрозмовники розповіли, що депутата можуть екстрадувати вже кілька найближчих днів. А наступного дня, у суботу 6 вересня, СБУ та Офіс генерального прокурора повідомили про затримання Федора Христенка, який перебував у розшуку за підозрою у державній зраді. За інформацією джерел у правоохоронних органах, уночі 6 вересня депутат перетнув державний кордон України з Молдовою через пункт пропуску «Староказаче» Одеської області.Вдень СБУ та Офіс генерального прокурора опублікували фото депутата із залі Печерського суду, де йому обирали запобіжний захід у вигляді утримання під вартою без права внесення застави. Видання «Дзеркало тижня» повідомило, що Христенка не екстрадували, а передали Україні з ОАЕ. Ця надзвичайно рідкісна історія стала можливою завдяки втручанню осіб найвищого політичного рівня, тобто за політичною домовленістю. Над поверненням Христенка працював Рустем Умеров за доручення президента Володимира Зеленського. При цьому за Христенком їздив заступник голови СБУ, начальник департаменту контррозвідки Олександр Поклад, після чого Христенко «добровільно» вирішив повернутися до України. Таким чином, над поверненням підозрюваного у державній зраді народного депутата, який у телефонних розмовах хизувався впливом на НАБУ, могли працювати секретар РНБО Рустем Умеров та найвпливовіший контррозвідник країни Олександр Поклад.Нещодавно Поклад та Умеров також представляють Україну на переговорах із Росією. Джерела у парламенті розповідають, що Умеров має найкращі зв'язки на Близькому Сході. Щодо Покладу, то про його здібності діставати росіян і колаборантів у будь-якій точці багато років ходять легенди у політичних кулуарах. Найсильніший тандем для повернення свідчить про серйозність планів Банкової на Христенка, який є головним і чи не єдиним можливим козирем Офісу президента у боротьбі з НАБУ та САП. Дубай багато років є останнім бастіоном для десятків українських втікачів, які приїжджають туди з великими грошима. Створення прецеденту з екстрадицією Христенка могло б послати сигнал решті про небезпеку, що означало б зменшення країн, які видають втікачів. Можливо, саме тому замість бюрократичної екстрадиції було обрано неюридичний варіант, коли Христенко зникає з Дубая та з'являється в Україні.Впливові політичні діячі зазначають, що можливе зведення рахунків з НАБУ та САП може бути не єдиною мотивацією для Офісу президента, хоч і головною. Христенко міг опинитися в Москві та брати участь в інформаційних кампаніях проти України. За словами джерел у правоохоронних органах та у парламенті, Христенко, перебуваючи в руках української влади, може дати свідчення не лише детективам Бюро, з якими він спілкувався, а й політичних діячів. Однак чи будуть якісь із цих кейсів справді російський вплив, чи стосуватимуться корупції — поки що невідомо. Найголовніше, чи зможе слідство підтвердити фактами можливі версії.Одразу після оприлюднення інформації про повернення Христенка СБУ опублікувала заяву про те, що підозрюваний налагодив ефективний механізм впливу на керівництво одного із правоохоронних органів України. Офіс генерального прокурора конкретизував, що епізод стосується 2020-2021 років. Однак чому СБУ та ОГПУ вийшли із заявою саме щодо цього періоду, і яке відношення ці роки можуть мати до ситуації в НАБУ та САП, станом на даний момент не зрозуміло. Як і незрозуміло, чим раніше керувався Офіс президента у безпрецедентній боротьбі за депутата Христенка: інтересами держави чи своїми приватними.Наближення оголошення підозри віце-прем'єр-міністру та міністру єдності України Олексію Чернишову, другому сімейству президента Володимира Зеленського, у червні 2025 року стало початком відкритої війни між владою та НАБУ та САП. Війни, до якої згодом було залучено багато інших органів та посадових осіб. Справа Міндіча, яку антикорупціонери досі не підтвердили, але й не спростували, згодом лише додала впевненості Банкової у незворотності протистояння з антикорупційними органами. Майже одночасно відбулися обшуки у Німеччині у колись незамінного менеджера президента з економічних питань Ростислава Шурми. Хоча за майже півтора місяця від скандального голосування у парламенті у всіх трьох справах публічно нічого не відбувалося, непублічно робота продовжується. Кожен із трьох кейсів у будь-який момент може створити для Володимира Зеленського політичні проблеми.Станом на даний момент Ростислав Шурма переїхав з Німеччини, з якої вже були прецеденти екстрадиції на запит України, до Австрійської республіки, яка міцно тримає у своїх кордонах добрих два десятки українських фігурантів різних кримінальних справ. Тимур Міндіч, за даними співрозмовників у бізнес-колах, у перспективі сподівається на притулок в Ізраїлі. А найбільш «незахищений» іноземними юрисдикціями Чернишов, якого з Варшави до Києва повертали силами цілого ГУР, поки що безрезультатно намагається зрозуміти масштаб своїх проблем із законом. Суспільство все ще не отримало відповіді на запитання, для кого компанія, пов'язана з Чернишевим, будувала маєтки під Києвом під час війни.Водночас НАБУ та САП, незважаючи на всі виклики та очікування суспільства, досі не мають можливості незалежного від СБУ прослуховування фігурантів. Проведення експертиз із кримінальних справ, які досі контролюються владою, у кожній окремій справі можуть не лише гальмуватися, а й слугувати джерелом витоку інформації для Офісу президента. Наприклад, у справі Чернишова зробити експертизу та уникнути зливу вдалося лише тому, що у матеріалах НАБУ та САП зазначали компанії, інформація у кримінальних справах у яких вже фігурувала в публічній площині, та не вказали прізвище друга президента.Шурма начебто знав і про справу, і про рухи у його справі, але на той момент уже перебував за кордоном і не вірив, що німецькі правоохоронці у супроводі детективів НАБУ переступлять поріг його будинку в передмісті Мюнхена та ще й заберуть телефон. Що відбуватиметься, якщо і коли НАБУ та САП зможуть фіналізуватися у справі плівок Міндіча, не важко уявити, якщо на той час ці органи існуватимуть не лише на папері. У всякому разі, схоже, в Офісі президента вирішили не очікувати на розвиток подій.З 31 липня, з моменту повернення повноважень НАБУ та САП, вже відбулися щонайменше дві публічні спроби політичного приборкання антикорупційної вертикалі. За даними Центру протидії корупції, протягом серпня влада намагалася проголосувати поправку до Кримінального кодексу, згідно з якою заподіяння шкоди державі не вважається злочином, якщо вчинене особою, яка виконувала контррозвідувальне завдання. А також інший законопроект, за яким уникнути відповідальності за корупцію на закупівлі можна було б отримати роз'яснення до Мінекономіки або іншого органу, підпорядкованого Офісу президента. У цьому законопроекті право розпочинати офіційне розслідування знову було надано генеральному прокурору.Представники антикорупційної вертикалі розуміють, що липневі події мають ефект. Якщо ти готовий брати участь у розслідуванні щодо топ-посадовців чи друзів президента, ймовірно, доведеться нести відповідальність, проходити через обшуки та допити, навіть якщо це робиться всупереч закону. Одні можуть діяти незаконно, а інші не можуть діяти законно через тиск. Детективи, до яких СБУ прийшла з обшуками, розповідають, що були певні тригерні події того тижня, і вони йдуть за тим сценарієм. Але є активність, і вона матиме наслідки.Редакції «Української правди» вдалося ознайомитись із рапортом ГУ «Д» ДЗНД Служби безпеки України. Цим документом керувалися співробітники Служби у своїх діях вранці 21 липня, і згідно з яким, на думку джерел у антикорупційних органах, СБУ продовжує працювати й досі. Редакція не має дозволу демонструвати цей документ, але на особливу увагу заслуговують два абзаци, в яких йдеться про те, що співробітниками НАБУ через їхні контакти в Росії систематично відпрацьовуються завдання, спрямовані на дискредитацію вищого військово-політичного керівництва держави. Таким чином, у діях ряду співробітників НАБУ вбачаються ознаки державної зради шляхом надання допомоги у проведенні підривної діяльності проти України на користь Росії.Співрозмовники у СБУ переконують, що такі формулювання могли мати місце, але виключно у тих кримінальних провадженнях, які стосуються детективів НАБУ, які мають родичів із паспортами РФ на окупованих територіях і які не повідомили про це при отриманні допуску до державної таємниці. Кілька впливових співрозмовників у антикорупційних органах стверджують, що саме під це формулювання можна «підв'язати» як справу Чернишова, так і прослуховування квартири Міндіча, а також дії українського парламенту та всіх причетних із Офісу президента до голосування 22 липня цього року.З огляду на повернення депутата Христенка з Дубая до України, цей тиждень для НАБУ та САП може бути важким. Про це попереджають співрозмовники у одному із силових відомств. Христенко дає резонансні та ґрунтовні свідчення ініціативно. Очевидно, їх буде долучено до кримінальної справи. У будь-якому разі показання нардепа, як і плівки Міндіча, зараз засекречені та становлять таємницю досудового розслідування. Єдине, що можна стверджувати з усіх можливих сценаріїв розвитку подій, це те, що єдиним переможцем може стати Росія, яка не приховує прагнень у знищенні антикорупційних органів, української влади та ліквідації української держави.
