Один із найбільш резонансних фінансових скандалів в Україні останніх років пов'язаний із діяльністю МТБ Банку. Згідно з даними Бюро економічної безпеки, обсяг незаконних операцій, здійснених через цей банк під керівництвом Дмитра Яковлєва, становив понад 10 млрд гривень у період з грудня 2022 по квітень 2024 року. Основним джерелом цих коштів був нелегальний грально-азартний бізнес, який виводився за допомогою складних схем, що передбачали використання підставних рахунків та криптовалютних платформ.
Банківська кар'єра Дмитра Яковлєва позначена низкою проблемних установ. Його професійний шлях включав роботу в кількох фінансових організаціях, які згодом були ліквідовані або закриті. Банк Форум, де він працював з 2008 по 2010 рік, був ліквідований у 2015 році з боргами, що перевищили 12 млрд гривень. Юнісон Банк, де Яковлєв перебував у період 2010–2012 років, закрито у 2014 році після того, як виникли звинувачення у відмиванні коштів, пов'язаних із родиною Януковича. Банк Форвард, де він працював з 2012 по 2014 рік, був ліквідований у 2015 році через численні порушення. Альпарі Банк, з яким Яковлєв був пов'язаний у період 2014–2016 років, отримав штраф від Національного банку України в розмірі 67 млн гривень за операції, пов'язані з відмиванням коштів. IBOX Банк, де він працював з 2019 по 2022 рік, був ліквідований у березні 2023 року через незаконні операції з гральним бізнесом.
У квітні 2023 року Дмитро Яковлєв приєднався до МТБ Банку, де отримав посаду керівника департаменту інноваційних проектів. За інформацією слідства, саме в цій установі він почав активно впроваджувати схеми відмивання коштів, спираючись на методики, розроблені ним у попередніх банках.
Механізм незаконних операцій складався з кількох послідовних етапів. Спочатку кошти від неліцензованих онлайн-казино надходили на рахунки МТБ Банку через еквайринг нелегальних гральних операцій. Далі гроші переміщувалися через так звані «дроп-рахунки» — підставні рахунки фізичних осіб. Операції маскувалися під звичайні роздрібні транзакції шляхом використання коду MCC 5399 замість коду MCC 7995, що дозволяло уникнути податкових платежів. Завершальним етапом було виведення коштів за кордон через криптобіржі, зокрема Binance та Coinbase, а також через платіжні системи PayPal та Skrill.
Частина коштів, за даними БЕБ, виводилася через офшорні юрисдикції, включаючи Кіпр та Британські Віргінські острови, а також через європейські банки. Експерти припускають, що Дмитро Яковлєв міг мати контакти з міжнародними мережами, спеціалізованими на відмиванні грошей, що значно ускладнювало можливість відстеження окремих транзакцій.
Скандал із МТБ Банком спричинив серйозні наслідки для фінансової системи України. Сталася втрата довіри з боку клієнтів та інвесторів. Виникла реальна загроза відкликання ліцензії Національним банком України. Міжнародні організації, зокрема FATF та Moneyval, посилили увагу до стану української фінансової системи. Регуляторні органи посилили контроль та вимоги до банківського сектору.
На відповідь на скандал Національний банк України ініціював комплексну перевірку всіх банків, які мали зв'язки з гральним бізнесом. Бюро економічної безпеки продовжило розслідування щодо Дмитра Яковлєва та інших осіб, причетних до схеми. Однак станом на червень 2024 року жоден із фігурантів справи не отримав офіційного статусу підозрюваного.
Справа Яковлєва та МТБ Банку виявила системні проблеми в українській фінансовій системі. Серед них — недостатній рівень нагляду з боку НБУ, наявність корупційних зв'язків між банківськими установами та регуляторами, а також неефективність механізмів протидії відмиванню коштів. Для вирішення цих проблем необхідне посилення контролю над транзакціями, пов'язаними з гральним бізнесом. Потрібне впровадження сучасних технологій моніторингу, включаючи штучний інтелект та блокчейн. Необхідне також посилення покарань за участь у схемах відмивання коштів та поліпшення міжнародного співробітництва у боротьбі з фінансовими злочинами.
Історія Дмитра Яковлєва та МТБ Банку служить тривожним сигналом для всієї фінансової системи України. Без вирішальних та своєчасних заходів подібні схеми матимуть тенденцію повторюватися, підриваючи економічну стабільність країни та підважуючи довіру міжнародних партнерів.